Рішення № 44675406, 08.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.15р. Справа № 904/3135/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства "АВТОКРАЗБАНК", м. Кременчук, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оффсайд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 38073461грн.39коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» м. Кременчук звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оффсайд» м. Дніпропетровськ з позовом про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 30300000грн., суми боргу з оплати поточних процентів в розмірі 362769грн.86коп., суми боргу з прострочених процентів в розмірі 5804317грн.82коп., суму пені за несвоєчасне погашення процентів 758582грн.90коп., 3% річних в розмірі 71310грн.56коп. та суму інфляційної складової в розмірі 776480грн.25коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання з повернення отриманого кредиту за договором №04-К від 26.11.2013р. (в редакції договору №1 від 30.01.2014р.); меморіальний ордер №957 від 26.11.2013р.; заяву від 26.11.2013р. про отримання кредиту; норми Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що на виконання положень кредитного договору №04-К від 26.11.2013р. на підставі заяви ТОВ «Оффсайд» від 26.11.2013р. відповідачу було надано кредит в розмірі 30300000грн. Відповідно до пункту 1.1.2 договору кредитна лінія надається на строк по 25.11.2015р. (включно).

Згідно з підпунктом 1.1.4 договору №04-К від 26.11.2013р. процентна ставка за користування кредитом дорівнює 23% річних. Відповідно до пункту 4.5 вказаного договору відповідач мав сплачувати нараховані проценти щомісячно до 05числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Договором №1 від 30.01.2014р. про внесення змін та доповнень до договору сторони виклали підпункт 1.1.4 пункту 1.1 договору в новій редакції та встановили, що процентна ставка за користування кредитом дорівнює 23% річних. На період з 01.02.2014р. по 07.02.2014р. процентна ставка за користування кредитом становить 19,95% річних, а починаючи з 08.02.2014р. по строк дії кредитної лінії - 23%річних. Тип процентної ставки -фіксована.

Наполягаючи на порушенні відповідачем строку повернення кредиту та своєчасної сплати нарахованих процентів, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 30300000грн., суми боргу з оплати поточних процентів в розмірі 362769грн.86коп., нарахованих за період з 01.03.2015р. по 19.03.2015р., суми боргу з прострочених процентів в розмірі 5804317грн.82коп., нарахованих за період з 01.05.2014р. по 28.02.2015р.

На підставі пункту 9.2 договору за порушення строків оплати процентів, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 758582грн.90коп. за період з 06.06.2014р. по 19.03.2015р.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення сплати процентів позивач також заявив до стягнення суму 3% річних в розмірі 71310грн.56коп. за період з 06.06.2014р. по 19.03.2015р. та суму інфляційної складової в розмірі 776480грн.25коп. за період червень 2014р.-лютий 2015р.

Також позивач вказав, що відповідно до постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» №537 від 28.08.2014р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №76 від 29.08.2014р. «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк».

З урахуванням викладеного позивач просив розглядати спір за наявними матеріалами.

У письмових поясненнях №05/126-11 від 06.05.2015р. позивач вказав, що письмова вимога на адресу відповідача з приводу повернення кредиту не направлялась. На думку позивача, відсутність письмової вимоги про дострокове стягнення суми кредиту не є перешкодою для реалізації права позивача звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2015р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання. У зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судове засідання та необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи відкладався.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом..

Частиною 1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Шаумяна, буд.8.

З метою виконання приписів Господарського процесуального кодексу України на вказану адресу судом було скеровано ухвали від 10.04.2015р., від 18.05.2015р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення було повернене органом поштового зв'язку з приміткою «За спливом строку зберігання. Адресат не розшуканий»

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

На день розгляду справи у судовому засіданні 03.06.2015р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 03.06.2015р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Публічним акціонерним товариством «Автокразбанк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оффсайд» (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №04-К від 26.11.2013р. (далі - договір №04-К від 26.11.2013р.), згідно якого банк в порядку та на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію, в межах якої надає позичальнику в користування кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування 30300000грн., кредитна лінія відкривається на строк по 25.11.2015р.

В підпункті 1.1.4 пункту 1.1 договору №04-К від 26.11.2013р. сторони визначили, що процентна ставка за користування кредитом становить 23% річних.

На підставі заяви позичальника від 26.11.2013р. та згідно меморіального ордеру №957 від 26.11.2013р. банком було надано кредит в розмірі 30300000грн.

Підпунктом 1.1.6 договору сторони передбачили. що кредит надається в строк по 25.11.2015р. включно або до строку, встановленого у відповідності з пунктом 3.9договору.

В пункті 3.9 договору встановлено, що сторони домовились, що для випадків, визначених пунктом 3.7 договору, за рішенням уповноваженого органу банку та на письмову вимогу банку, банк має право вимагати, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити заборгованість за цим договором в повному обсязі в інші строки, ніж визначені в підпункті 1.1.6 договору, про що зазначається в письмовій вимозі. При цьому, строком погашення є дата, визначена в письмовій вимозі банку.

Згідно пункту 3.7 договору сторони домовились, що згідно статей 212, 1050, 1052 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути банку на його письмову вимогу заборгованість за цим договором (у тому числі, заборгованість за кредитом, нараховані та несплачені проценти, інші доходи банку, пені, штрафи та інші можливі платежі, компенсувати суму збитків) раніше календарної дати, визначеної підпунктом 1.1.6 договору у разі настання, зокрема, наступних обставин:

- несплати або часткової несплати позичальником у передбачений цим договором строк суми процентів;

- несплати або часткової несплати позичальником у визначений цим договором строк кредиту, інших доходів та/або несплати або часткової несплати позичальником в строк штрафних санкцій;

- початку процедури ліквідації чи реорганізації позичальника, та/або порушення господарським судом справи про банкрутство позичальника, та/або погіршення фінансового стану позичальника в порівнянні з фінансовим станом на момент укладення договору , та/або недостатності забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.;

- при припиненні дії цього договору з причини іншої, ніж виконання зобов'язань або згода сторін.

При цьому, в пункті 3.8 договору сторони передбачили. що у разі настання обставин, визначених відповідним підпунктом пункту 3.7 договору, банк надсилає позичальнику письмову вимогу про погашення кредитної заборгованості в порядку визначеному пунктом 11.5. дане положення не перешкоджає праву банку на здійснення договірного списання на умовах договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» №320 від 30.05.2014р. до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №40 від 30.05.2014р. про запровадження з 30.05.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» №537 від 28.08.2014р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №76 від 29.08.2014р. «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк».

Згідно пунктів 5, 7 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012р. (із змінами та доповненнями) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з дня свого призначення у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх.

Стаття 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012р. (із змінами та доповненнями) визначає наслідки призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка виконує функції з ліквідації банку.

Вказана стаття не містить положень про те, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк виконання всіх грошових зобов'язань позичальників банку вважається таким, що настав.

Таким чином, норми вищезгаданого закону не містять виключень із загальних правил.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначалось раніше, відповідач зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в строк до 25.11.2015р. (включно). Сторони передбачили право банку вимагати дострокового повернення кредиту за певних, визначених в договорі обставин та із дотриманням узгодженого порядку, а саме - направлення письмової вимоги на адресу позичальника з вимогою достроково сплатити суму кредиту в повному обсязі.

Подання кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин.

Позивач не направляв відповідну письмову вимогу на адресу відповідача ані до звернення до суду з позовом, ані після. Тому суд вважає передчасним звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми кредиту в розмірі в розмірі 30300000грн., оскільки строк виконання відповідачем зобов'язання в цій частині не настав.

В розділі 4 договору сторони передбачили механізм нарахування та порядок сплати процентів.

В договорі №1 від 30.01.2014р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №04-К сторони виклали в новій редакції підпункт 1.1.4 пункту 1.1 договору та пункт 4.4 договору.

Згідно підпункту 1.1.4 пункту 1.1 договору (в новій редакції) процентна ставка за користування кредитом дорівнює 23% річних. На період з 01.02.2014р. по 07.02.2014р. процентна ставка за користування кредитом становить 19,95% річних, а починаючи з 08.02.2014р. по строк дії кредитної лінії - 23%річних. Тип процентної ставки -фіксована.

Згідно пунктів 4.1, 4.5 договору проценти за користування позичальником кредитом нараховуються банком в валюті кредиту з дня надання кредиту до дня, що передує дню настання фактичного погашення кредиту та/або строк погашення на суму фактичного щоденного залишку заборгованості позичальника за кредитом.

Позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно, до 05 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Відповідно до пункту 4.4 договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень №1 від 30.01.2014р.) з 01.02.2014р. по строк дії кредитної лінії при розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи з фактичної кількості днів в календарному місяці, та фактичної кількості днів у році (365 або 366).

Як вбачається з розрахунку, доданого до позовної заяви, позивач заявляє до стягнення суму прострочених процентів за період з 01.05.2014р. по 28.02.2015р. в розмірі 5804317грн.82коп. та суму поточних процентів за період з 01.03.2015р. по 19.03.2015р. в розмірі 362769грн.86коп. При цьому, сплатити суму процентів за період з 01.03.2015р. по 19.03.2015р. відповідач був зобов'язаний до 05.04.2015р.

На момент звернення позивача з позовом до суду, строк виконання зобов'язань відповідача зі сплати процентів в розмірі 5804317грн.82коп. та в розмірі 362769грн.86коп. є таким, що настав.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачами не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача сум процентів в розмірі 5804317грн.82коп. та в розмірі 362769грн.86коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Таким чином, відповідачі не мали підстав для ухилення від виконання обов'язку виконати зобов'язання з оплати суми прострочених процентів за період з 01.05.2014р. по 28.02.2015р. в розмірі 5804317грн.82коп. та суми поточних процентів за період з 01.03.2015р. по 19.03.2015р. в розмірі 362769грн.86коп.

На підставі пункту 9.2 договору за порушення строків оплати процентів, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 758582грн.90коп. за період з 06.06.2014р. по 19.03.2015р.

Вказаним пунктом встановлено, що за порушення встановлених цим договором строку погашення кредиту та/або сплати процентів за час користування кредитом та/або сплати комісій позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

При цьому, в пункті 9.5 договору сторони домовились, що згідно статті 259 Цивільного кодексу України штрафні санкції, передбачені пунктами 9.2, 9.3, 9.4 договору можуть нараховуватись банком протягом трьох років від дня, коли зобов'язання мало бути виконане позичальником. Строк позовної давності в даному випадку дорівнює три роки.

Перевіркою правильності розрахунку пені судом не виявлено порушень чинного законодавства, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом.

На підставі статті 625 Цивільного од кексу України позивач заявив до стягнення суму 3% річних в розмірі 71310грн.56коп. за період з 06.06.2014р. по 19.03.2015р. та суму інфляційної складової в розмірі 776480грн.25коп. за період червень 2014р.-лютий 2015р., нарахованих за виконання грошового зобов'язання зі сплати процентів.

За результатами перевірки правильності розрахунку 3% річних судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства, враховуючи це, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 71310грн.56коп. за період з 06.06.2014р. по 19.03.2015р.

Відносно розрахунку суми інфляційної складової, суд зазначає наступне.

За загальним правилом, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

З урахуванням викладеного, суд присуджує до стягнення з відповідача суму інфляційної складової в розмірі 695500грн.42коп. за період з липня 2014р. - лютий 2015р. В задоволенні вимог про стягнення 80979грн.83коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України. А саме, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012р. (із змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» м. Кременчук до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оффсайд» м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 30300000грн., суми боргу з оплати поточних процентів в розмірі 362769грн.86коп., суми боргу з прострочених процентів в розмірі 5804317грн.82коп., суму пені за несвоєчасне погашення процентів 758582грн.90коп., 3% річних в розмірі 71310грн.56коп. та суму інфляційної складової в розмірі 776480грн.25коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оффсайд» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 36960249, місцезнаходження - 49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Шаумяна, буд.8) на користь Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» м. Кременчук (Ідентифікаційний код 20046323, місцезнаходження - 39631, м. Кременчук, вул. Київська, буд.8) суму прострочених процентів за період з в розмірі 5804317грн.82коп., суму поточних процентів в розмірі 362769грн.86коп., суму пені 758582грн.90коп., суми 3% річних в розмірі 71310грн.56коп., суму інфляційної складової в розмірі 695500грн.42коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оффсайд» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 36960249, місцезнаходження - 49000, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Шаумяна, буд.8) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) суму судового збору в розмірі 14765грн.31коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 03.06.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 08.06.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова