Ухвала суду № 44664590, 19.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/2958/15 Головуючий у 1-й інстанції: Рибалко Н.І.

Є.У. № 335/14958/14 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука М.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторія Юріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що 04.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 529 про звернення стягнення на майно, а саме, квартиру АДРЕСА_2 та належить позивачу. Зазначена квартира на підставі договору іпотеки № 11369056000/3-1, посвідченого 31.07.2008 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О. за реєстровим № 3739, є забезпеченням виконання зобов'язань ОСОБА_3 по договору про надання споживчого кредиту № 11369056000 від 09.07.2008 року, - передана в іпотеку Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк».

За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, приватним нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Дельта Банк» в сумі 4 288 981,69 грн., в тому числі, сума заборгованості за кредитом - 2 426 895, 84 грн., сума заборгованості за відсотками - 1 868 085,85 грн., сума, сплачена за вчинення виконавчого напису, - 2 500 грн.

16.06.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Юлдашевим А.А. відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса (постанова ВП № 43645967 від 16.06.2014р.).

Позивач зазначає, що приватний нотаріус вчинила виконавчий напис всупереч вимогам ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки безпідставно вважала, що заборгованість за кредитними договорами є безспірною і з моменту виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., зареєстрований 04.04.2014р. за № 529, про звернення стягнення на майно, а саме, належну їй квартиру АДРЕСА_2.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2015 року позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 529, вчинений 04.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із рішення суду, ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За положеннями ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За положеннями ст. 88 цього Закону та п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р., нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 09.07.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11369056000 (за додатковим договором від 17.04.2009 року номер було змінено на № 11369056001). За умовами вказаного договору позивач отримала кредитні кошти у розмірі 297 000,00 доларів США зі сплатою 13,50 % річних на строк з 09.07.2008 року по 09.07.2018 року. Додатковою угодою від 17.04.2009 року сторони домовились, що позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 09.07.2028 року, якщо тільки не буде встановлений інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору (а.с. 4-7, 8).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 31.07.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № 11369056000/З-1, відповідно до умов якого іпотекодавець передала в іпотеку Банку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору дарування (а.с. 9-10).

У березні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Василівського районного суду Запорізької області з позовом про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, в якому зазначало, що станом на 10.02.2014 року заборгованість за кредитом складає 4 284 957,42 грн., з яких за додатковою угодою № 11369056001 заборгованість за кредитом - 2 420 509,80 грн., заборгованість за відсотками - 1 845 425,82 грн.; заборгованість за кредитним договором № 11369056000 - 19 021,81 грн. ПАТ «Дельта Банк» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (поручителя) на свою користь заборгованість за додатковою угодою № 11369056001 та за кредитним договором в загальному розмірі 4 284 957,42 грн.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2014 року в задоволені вказаного позову ПАТ «Дельта Банк» було відмовлено (а.с. 12-14).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02 жовтня 2014 року рішення Василівського районного суду Запорізької області від 10 червня 2014 року залишено без змін (а.с. 15-16).

При розгляді вказаної справи судом було встановлено, що за умовами кредитного договору (п. 6.1.2), сторони погодили, що Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно п. 1.2.2 договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Як передбачено п. 6.2 договору, у разі застосування Банком права дострокового повернення кредиту, встановлено порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати за кредит. При цьому банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї суми наданого кредиту та сплати плати за користування кредитом шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою за адресою позичальника. Терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі Банку з 32 календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) Банку про дострокове повернення кредиту.

Також судом було встановлено, що досудові вимоги на адресу ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_9, в яких ПАТ „Дельта-Банк" повідомляв відповідачів про заміну кредитора АТ „УкрСиббанк" на нового, а також пропонував сплатити поточну заборгованість за кредитним договором, що утворилася станом на 29.03.2013 року, були направлені 29.03.2013 року. Виконувати зобов'язання з повернення кредиту ОСОБА_3 припинила ще з квітня 2009 року, у зв'язку з чим 15.10.2009 року їй особисто була вручена вимога ПАТ „УкрСиббанк" від 28.09.2009 року № 133-427/1960, в якій Банк вимагав погасити прострочену заборгованість з виплати кредиту, процентів і пені та у відповідності до умов розділу 6 кредитного договору повідомляв, що у разі несплати заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання вимоги, термін повернення кредиту в повному обсязі буде визнано таким, що настав на 32 календарний день з дати отримання вимоги. Заборгованість у встановлений термін ОСОБА_3 не погасила, у зв'язку з чим строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором настав 16 листопада 2009 року.

Таким чином, на час відступлення права вимоги за кредитами, у тому числі щодо ОСОБА_3, за договором купівлі-продажу між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», кінцевий термін повернення кредиту у повному обсязі за кредитним договором від 09.07.2008 року був змінений на 16 листопада 2009 року.

Між тим, з позовом до відповідачів ПАТ „Дельта-Банк" звернувся лише у березні 2014 року і з клопотанням про поновлення строку позовної давності, як пропущеного з поважних причин, не звертався. Отже враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заявлених ПАТ „Дельта-Банк" вимог.

За положеннями ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, 04.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. було вчинено виконавчий напис, зареєстровано у реєстрі за № 529, яким звернуто стягнення на належну ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2. Як зазначено у виконавчому написі, вказана квартира на підставі договору іпотеки № 11369056000/З-1 є забезпеченням виконання зобов'язань ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту № 11369056000 від 09.07.2008 року. Строк, за який провадиться стягнення - з 19.12.2011р. по 13.02.2014р. За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна приватним нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Дельта Банк» в сумі 4 288 981,69 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 2 426 895,84 грн., сума заборгованості за відсотками - 1 868 085,85 грн., сума, сплачена за вчинення виконавчого напису - 2 500 грн. (а.с. 28).

Оскільки безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, то і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус здійснює виконавчий напис, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі. Тому, за встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума заборгованості, заявлена Банком до стягнення за рахунок реалізації предмета іпотеки, не є безспірною.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки є повторенням обставин, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення проти позову, всебічна оцінка яким була дана судом першої інстанції, і зводяться лише до особистої незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.

Докази та обставини, на які посилається ПАТ «Дельта Банк» в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2015 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: