Постанова № 44664355, 03.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа № 914/462/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого - судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Спільного підприємства ТзОВ «Ком-Еко-Львів» в особі філії «Ком-Еко-Борислав» № 10 від 17.04.2015 р. (вх. № 01-05/1861/15, № 01-05/1894/15 від 23.04.2015 р.),

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2015 року

у справі № 914/462/15 (суддя Синчук М.М.),

порушеній за позовом

Позивача: Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», м. Львів,

До відповідача: Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Ком-Еко-Львів» в особі філії «Ком-Еко-Борислав», м. Борислав, Львівської області,

Про: стягнення 9713,20 грн., в т.ч. 8067,12 грн. основного боргу, пені 1081,38 грн., 564,70 грн. штрафу та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: Курилас М.С. - п/к за довіреністю від 28.01.2015 р.;

від позивача: Щедрій Р.М. - п/к за довіреністю від 16.01.2015 р.

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України представникам сторін роз'яснені та зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

За письмовим клопотанням представників сторін (а.с. 161) не здійснюється технічна фіксація судового процесу.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 23 квітня 2015 року, справу № 914/462/15 Господарського суду Львівської області розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Данко Л.С., суддів Галушко Н.А., Кузь В.Л. (а.с. 98).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2015 року апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження та ухвалою суду від 24.04.2015 р. прийнято апеляційну скаргу СП ТзОВ «Ком-Еко-Львів» в особі філії «Ком-Еко-Борислав» вх. № 01-05/1861/15, № 01-05/1894/15 від 23.04.2015 р. до провадження та розгляд скарги призначено на 13 травня 2015 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (а. с. 101-103).

У судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2015 р. оголошено перерву до 03.06.2015 р. на 10 год. 00 хв., про що сторони були належним чином повідомлені під розписку (а.с. 165).

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 р. змінено склад колегії суддів, замість судді Кузь В.Л. (перебування у відпустці) введено суддю Орищин Г.В.

В судове засідання, яке відбулося 03.06.2015 р. представник Апелянта/відповідача прибув, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, просить скасувати частково рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2015 р. у даній справі в частині стягнення пені та штрафу і в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення пені 1080,99 грн. та штрафу 564,70 грн., розтермінувати рішення суду в частині стягнення основної заборгованості у сумі 8067,12 грн. на 1 рік для погашення рівними частинами щомісячно з підстав зазначених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання прибув, подав відзив на апеляційну скаргу, викладене у відзиві підтримав повністю, просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, клопотання апелянта про розтермінування рішення суду в частині стягнення основного боргу в сумі 8067,12 грн. на 1 рік для погашення рівними частинами щомісячно - залишити без задоволення. В частині щодо нарахування пені та штрафу пояснив, що договором № 27-271 про надання послуг з доставки рахунків (повідомлень) від 04.10.2013 р. відповідальність за невиконання зобов'язань у формі пені та штрафу не передбачена, однак вказані платежі нараховані Позивачем відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, оскільки п. 6.2. цього договору сторони погодили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України, а так як Позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штраф та пеня нараховуються в силу цієї норми, відтак пеня нарахована з 26.09.2014 р. по 06.02.2015 р. у розмірі 0,1% від суми заборгованості 8067,12 грн. за 134 дні прострочення та складає 1081,38 грн., а штраф у розмірі 7% від суми заборгованості 8067,12 грн. відповідно складає 564,70 грн.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/462/15.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2015 р. по справі № 914/462/15 (суддя Синчук М.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 8067,12 грн. - основної заборгованості, 1080,99 грн. - пені, 564,70 грн. - штрафу та 1826,93 грн. - судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (пункти 1, 2, 3 та 4 резолютивної частини судового рішення) (а. с. 81-82, 83-89).

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 30.03.2015 р. у справі № 914/462/15, апелянт/відповідач (Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Ком-Еко-Львів» в особі філії «Ком-Еко-Борислав») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати частково рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2015 р. у справі № 914/462/15 в частині стягнення пені та штрафу і в цій частині у задоволенні позову відмовити шляхом зменшення заборгованості за травень 2014 р. на суму нарахованої пені 1081,38 грн. та штрафу 564,70 грн. та розтермінувати рішення суду основну заборгованість у сумі 8067,12 грн. на 1 рік для погашення рівними частинами щомісячно (а.с. 104-106).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, оскільки місцевим судом неповно з'ясовано обставин справи та не вірно зроблено висновки, що дають підстави для часткового скасування судового рішення.

Так, скаржник вважає, що місцевий суд, приймаючи рішення, повинен був згідно ст. 83 ГПК України зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає до стягнення зі сторони, що порушила зобов'язання, у зв'язку із важким фінансовим становищем підприємства, підвищенням цін, заниженими та економічно необґрунтованими тарифами на послуги, які надаються філією, а також у зв'язку із «блокуванням коштів на поточному рахунку у ПАТ «Енергобанк», у зв'язку з чим і виникла заборгованість перед «Укрпоштою». Разом з тим, апелянт покликається на неналежне виконання самим Позивачем умов договору (п. 3.1.) та покликається на те, що в червні 2014 р. після рознесення рахунків було встановлено, що багато рахунків не отримано вчасно або не отримано взагалі, тому на думку Апелянта, розмір заборгованості за даним договором має бути зменшена на суму 1081,38 грн. пені та 564,70 грн. штрафу.

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, 04 жовтня 2013 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" (Виконавець - за договором, Позивач - по справі) та Спільним підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Ком-Еко-Львів" в особі філії "Ком-Еко-Борислав" (Замовник - за договором, Відповідач - по справі) було укладено Договір про надання послуг з доставки рахунків (повідомлень) № 27-271 (далі за текстом - Договір-1)(а.с. 20-21, 22).

Згідно п.1. зазначеного Договору-1, Виконавець (позивач у справі) через Центри поштового зв'язку зобов'язався надати послуги з доставки рахунків клієнтам замовника (Відповідач у справі), а Замовник зобов'язався оплатити надані послуги. Територія надання послуги: м. Борислав, м. Трускавець.

Відповідно до п. 1.3. Договору-1 послуги вважаються наданими та приймаються за Актом приймання-здавання наданих послуг.

Згідно Розділу 2 Договору-1, замовник зобов'язується надавати виконавцю через Центри поштового зв'язку м. Борислав та Центри поштового зв'язку м. Трускавець рахунки, що підлягають доставці, разом із сформованим реєстром. Оплатити вартість послуг Центрам поштового зв'язку за доставку рахунків, згідно затверджених тарифів, протягом трьох банківських днів з дня одержання та підписання Акта про надані послуги.

Відповідно до п. 5.1., п. 5.2. Договору-1, розрахунки здійснюються замовником, шляхом перерахування на поточний рахунок Центру поштового зв'язку за реквізитами вказаними у Додатку № 1, у повному розмірі вартості послуг. Доставка рахунків оплачується замовником за Тарифами на інші послуги поштового зв'язку, а саме: 0,60 грн. - по місту, 1,00 грн. - по селу, за доставку 1 (одного) рахунку без урахування податку на додану вартість, який стягується додатково відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 6.2. Договору-1, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Термін дії Договору-1, з моменту його підписання до 31.12.2014 р. (п. 8.1.).

Пунктом 8.2. Договору-1 передбачено порядок продовження терміну його дії та зазначено, що при відсутності письмової заяви від однієї із сторін про припинення або заміни дії договору за 30 днів до кінця терміну його дії він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах. Кількість пролонгацій необмежена.

Відповідно до п. 8.3, Договір-1 може бути розірваний достроково за вимогою однієї із сторін. Зацікавлена сторона повинна письмово повідомити іншу за місяць до розірвання договору.

15 квітня 2014 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" (Виконавець - за договором) та Спільним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Ком-Еко-Львів" в особі філії "Ком-Еко-Борислав" (Замовник - за договором) укладено Договір про надання послуг з доставки рахунків № 27-139 (Договір-2)(а.с. 16-17, 18).

Згідно п.1. Договору-2, Виконавець через Центри поштового зв'язку зобов'язався надати послуги з доставки рахунків клієнтам Замовника, а Замовник зобов'язався оплатити надані послуги. Територія надання послуги: м. Борислав, м. Трускавець.

Відповідно до п. 1.3. Договору-2 послуги вважаються наданими та приймаються за Актом приймання-здавання наданих послуг.

Згідно Розділу 2 Договору-2, Замовник зобов'язується надавати виконавцю через Центри поштового зв'язку м. Борислав та Центри поштового зв'язку м. Трускавець рахунки, що підлягають доставці, разом із сформованим реєстром. Оплатити вартість послуг Центрам поштового зв'язку за доставку рахунків, згідно затверджених тарифів, протягом трьох банківських днів з дня одержання та підписання Акта про надані послуги.

Відповідно до п. 5.1., п. 5.2. Договору-2, розрахунки здійснюються Замовником, шляхом перерахування на поточний рахунок Центру поштового зв'язку за реквізитами вказаними у Додатку № 1, у повному розмірі вартості послуг. Доставка рахунків оплачується замовником за Тарифами на інші послуги поштового зв'язку, а саме: 0,60 грн. - по місту, 1,00 грн. - по селу, за доставку 1 (одного) рахунку без урахування податку на додану вартість, який стягується додатково відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 6.2. Договору-2, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Термін дії Договору-2 - з моменту його підписання до 31.12.2014 р. (п. 8.1.).

Порядок пролонгації Договору-2 передбачено у п. 8.2., а саме, що при відсутності письмової заяви від однієї із сторін про припинення або заміни дії договору за 30 днів до кінця терміну його дії він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах. Кількість пролонгацій необмежена.

Відповідно до п. 8.3 Договору-2, він може бути розірваний достроково за вимогою однієї із сторін. Зацікавлена сторона повинна письмово повідомити іншу за місяць до розірвання договору.

Сторони не надали суду жодних доказів про те, що вищевказані Договір-1 та Договір-2, які були укладені строком до 31.12.2014 р. (п.п. 8.1. Договорів-1 та 2) припинили свою дію, були розірвані та/або визнані в установленому порядку недійсними. Такі докази в матеріалах справи відсутні. Отже, вищезазначені Договори 1 та 2 є пролонгованими на наступний календарний рік, тобто на 2015 рік на тих самих умовах, відповідно до п. 8.2. Договору-1 та п. 8.2. Договору-2, оскільки не доведено зворотнього.

Вказані вище Договори 1 та 2 складено у письмовій формі єдиного документа, підписано повноважними представниками двох сторін за Договорами-1 та 2, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам ст. 181 ГК України, ст.ст. 207, 208 ЦК України.

За своїми основними і другорядними (неосновними) ознаками вказані вище правочини є договорами про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні представник Апелянта/відповідача заборгованість в сумі 8067,12 грн. основного боргу визнав у повному обсязі.

Як встановлено місцевим судом та підтверджено матеріалами справи, Позивачем Відповідачу надано послуги зв'язку на підставі укладеного Договору № 27-271 про надання послуг з доставки рахунків (повідомлень) від 04.10.2013 р. (Договору-1) на суму 9 267,12 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками підприємств 16 травня 2014 р. Актом про надані послуги за травень 2014 р. (а.с. 24).

Згідно вищевказаного Акту про надані послуги за травень 2014 р. вбачається, що у травні 2014 року було доставлено повідомлень (рахунків) 12871 шт. клієнтам замовника за Договором № 27-271 від 04.10.2013 р. на суму 9267,12 грн., яка підлягає до перерахування протягом 3 (трьох) банківських днів згідно п. 2.2. Договору-1 (а.с.24).

Згідно Розділу 2 Договору-1, замовник зобов'язується надавати виконавцю через Центри поштового зв'язку м. Борислав та Центри поштового зв'язку м. Трускавець рахунки, що підлягають доставці, разом із сформованим реєстром. Оплатити вартість послуг Центрам поштового зв'язку за доставку рахунків, згідно затверджених тарифів, протягом трьох банківських днів з дня одержання та підписання Акта про надані послуги.

Підставою для звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем умов Договору в частині сплати наданих позивачем послуг поштового зв'язку.

З метою врегулювання спору у досудовому порядку Позивач 11.07.2014 р. надіслав Відповідачу претензію № 27-04-510 на дві адреси (адресу юридичної особи та філії) з вимогою у 10-ти денний строк погасити заборгованість у розмірі 9267,12 грн. (а.с. 25, 30). Вказану претензію Відповідач отримав під розписку 16.07.2014 р. (а.с. 26 та 27).

26.09.2014 р. Позивач, повторно, надіслав Відповідачу претензію № 27-04-717 на адресу юридичної особи та філії з вимогою у 10-ти денний строк погасити заборгованість у розмірі 8067,12 грн. (а.с. 28). Вказану претензію Відповідач отримав під розписку 30.09.2014 р. (а.с. 29, 31), однак залишив вимоги Позивача без реагування.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2014 р. Відповідачем частково проведено оплату заборгованості за отримані послуги в сумі 1200,00 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою від 22.07.2014 р. (а.с. 32).

Інші докази, які б підтверджували часткове та або повне виконання Відповідачем за Договором-1 грошове зобов'язання не подано.

Отже станом на дату постановлення судового рішення у даній справі (30.03.2015 р.), основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за неналежне виконання зобов'язань за Договором-1 зі сплати на надані послуги складала 8067,12 грн., що не заперечується Позивачем та не оспорюється Відповідачем/апелянтом.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що доводи Позивача в частині вимог щодо стягнення суми основного боргу 8067,12 грн. підтверджені належними та допустимими доказами та, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8067,12 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2. Договору-2, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем розраховано пеню за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 0,1% вартості (товарів, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення на суму 1081,38 грн. та за прострочення понад тридцять днів штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості на суму 564,70 грн., відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України.

Умовами Договору-1 та Договору-2 відповідальність сторін за невиконання та/або неналежне виконання грошового зобов'язання за цими Договорами конкретно у формі неустойки (пені, штрафу) - не передбачена.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається із Статуту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 09.04.20110 р. №176, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності (а.с.33-45).

Колегією суддів встановлено, що місцевий господарський суд залишив поза увагою таку обставину як те, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкцій у вигляді штрафу та пені, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо лише за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому співвідношенні розмір штрафних санкцій (постанова Верховного Суду України від 20 грудня 2010 року справа № 3-41 гс 10; постанова від 28 лютого 2011 року, справа № 3-11 гс 11).

Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням (постанова Верховного Суду України від 4 лютого 2014 року у справі № 3-1гс14).

Штрафні санкції, передбачені частиною другою статті 231 ГК України, застосовуються у разі порушення негрошового зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 6 грудня 2010 року у справі № 3-4 гс 10).

(Аналогічна правова позиція в цій частині викладена у Висновках Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за 2010-2011 роки; Висновках Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за 1 півріччя 2014 р.).

Грошове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

До грошових зобов'язань не застосовуються положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України (постанова ВГСУ від 04.02.2014 № 903/610/13).

(Правова позиція в цій частині викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 01.07.2014 р. № 01-06/841/2014 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»).

Види забезпечення виконання зобов'язання визначені у статті 546 ЦК України. Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом види забезпечення виконання зобов'язань визначених частиною другою статті 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських правовідносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

У відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначено вище у цій постанові та вбачається з матеріалів справи, сторони при укладенні Договорів-1 та 2 (розділ 6 вказаних Договорів) не передбачили відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань у формі неустойки (пені, штрафу).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦК України).

Приписи абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України при відсутності визначення сторонами у договорах конкретних видів санкцій у вигляді штрафу та пені застосовуються лише за наявності сукупності умов, про що зазначено вище у цій постанові, однак, в нашому випадку, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 8067,12 грн. основного боргу за неналежне виконання останнім умов Договору-1, є грошовим зобов'язанням. До грошових зобов'язань не застосовуються положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України.

Виходячи з норм чинного законодавства, судової практики встановленої Верховним Судом України, ВГС України та аналізу умов Договору-1, колегією суддів встановлено, що у даному випадку, відсутня сукупність умов, які передбачають застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкцій у вигляді штрафу та пені, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України.

Лише та обставина, що як вбачається із Статуту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 09.04.20110 р. №176, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності (а.с. 33-45), не може слугувати підставою для стягнення пені та штрафу розрахованого відповідно до абз. 3 ч. 2 статті 231 ГК України.

Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 1080,99 грн. - пені та 564,70 грн. штрафу, які розраховані Позивачем від грошового зобов'язання 8067,12 грн. відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України до задоволення не підлягають.

Відтак висновки місцевого господарського суду про те, що до задоволення підлягає перерахована судом пеня за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 0,1% вартості (товарів, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення частково в сумі 1080,99 грн. за період 06.09.2014 р. по 06.02.2015 р., та за прострочення понад тридцять днів штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості на суму 564,70 грн. згідно п.2 ст. 231 ГК України є помилковими.

Відповідно до п. 4 прохальної частини апеляційної скарги, апелянт просить: «Розтермінувати рішення суду основну заборгованість у сумі 8067,12 грн. на 1 рік для погашення рівними частинами щомісячно» у зв'язку із важким фінансовим становищем підприємства.

Пунктом п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В судовому засіданні 03.06.2015 р. представник Апелянта/відповідача просить розтермінувати рішення суду в частині стягнення основного боргу 8067,12 грн. на 1 рік для погашення рівними частинами щомісячно (п. 4 прохальної частини апеляційної скарги) у зв'язку із важким фінансовим становищем підприємства шляхом зменшення позовних вимог на суму нарахованої пені - 1081,38 грн. та штрафу - 546,70 грн. (рядки 31-34 зверху на сторінці другій описової частини апеляційної скарги (а.с. 105).

Суд вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у вирішенні спору, вказати конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим для виконання у встановлений строк, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини надання розстрочки виконання рішення.

Відповідачем не надано суду доказів перебування підприємства у важкому фінансовому становищі та не наведено доказів наявності обставин, для розстрочення виконання судового рішення, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а вказані в заяві обставини, зокрема важке фінансове становище підприємства, не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Так, за змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів розглянувши клопотання Апелянта/відповідача в частині розтермінування рішення суду основну заборгованість у сумі 8067,12 грн. на 1 рік для погашення рівними частинами щомісячно підприємства шляхом зменшення позовних вимог на суму нарахованої пені - 1081,38 грн. та штрафу - 546,70 грн. приходить до висновку, що зазначене клопотання до задоволення не підлягає, як безпідставне та не обґрунтоване.

Інші твердження апелянтів, які викладені в апеляційних скаргах, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Враховуючи все наведене вище в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу СП ТзОВ «Ком-Еко-Львів» в особі філії «Ком-Еко-Борислав» вх. № 01-05/1861/15, № 01-05/1894/15 від 23.04.2015 р. задовольнити частково. Скасувати частково рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2015 р. у справі № 914/462/15 в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 1080,99 грн. - пені, 564,70 грн. - штрафу, і в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні вимог про стягнення 1080,99 грн. - пені, 564,70 грн. - штрафу. Змінити рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2015 р. у справі № 914/462/15 в частині стягнення 1826,93 грн. судового збору, а саме: в п. 3 резолютивної частини судового рішення цифри « 1826,93» замінити цифрами « 1517,44» . В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу СП ТзОВ «Ком-Еко-Львів» в особі філії «Ком-Еко-Борислав» вх. № 01-05/1861/15, № 01-05/1894/15 від 23.04.2015 р. задовольнити частково.

2. Скасувати частково рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2015 р. у справі № 914/462/15 в частині стягнення 1080,99 грн. - пені, 564,70 грн. - штрафу.

3. В цій частині прийняти нове рішення.

4. Відмовити Позивачу у задоволенні вимог про стягнення з Відповідача 1080,99 грн. - пені, 564,70 грн. - штрафу.

5. Змінити рішення Господарського суду Львівської області від 30.03.2015 р. у справі № 914/462/15 в частині стягнення 1826,93 грн. судового збору, а саме: в п. 3 резолютивної частини судового рішення цифри « 1826,93» замінити цифрами «1517,44».

6. В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

7. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на позивача.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

9. Матеріали справи повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

03.06.2015 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 04.06.2015 р.