Ухвала суду № 44653810, 08.05.2015, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 183/1542/13-ц

№ 8/183/7/15

08 травня 2015 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

секретаря Тен І.О.,

за участю:

заявника ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду заяву ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 звернулися до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.11.2014 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковської районної ради Дніпропетровської області, комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» про визнання рішень недійсними, визнання свідоцтва про право власності на домоволодіння недійсним, визнання реєстрації та інвентарної справи недійсними, зобовязання вчинити дії, визнання права користування земельною ділянкою.

В обґрунтування своєї заяви заявники зазначають, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.11.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

Однак, заявники просять переглянути вищезазначене рішення за нововиявленими обставинами, мотивуючи свою позицію тим, що 03.10.2015 року заявникам стало відомо про наявність ново виявлених обставин.

Як зазначено в заяві, комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» на початку 1986 року здійснювало свою діяльність, повязану з інвентаризацією та реєстрацією поточних змін, а також з оформленням правової документації нерухомого майна на території Новомосковського району.

Рішенням виконавчого комітету Новомосковської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області № 96 від 17.03.1987 року затверджено рішення Орлівщинської сільської ради народних депутатів № 4 від 17.02.1987 року про визнання права власності на житлові будинки - за громадянами с. Орлівщина Новомосковського району.

26.05.1987 року КП БТІ «Інвентаризатор» зареєстровано та видане свідоцтво ОСОБА_8 про право приватної власності.

Окрім того, з інвентаризаційної справи БТІ на домоволодіння № 50 по вул. Кірова с. Орлівщина вбачається, що перше обстеження домоволодіння проведене в 1986 році, користувачем була ОСОБА_8.

Заявники зазначають, що інвентаризаційна справа № 675 від 28.08.1986 р. викликає сумнів з приводу достовірності документів: у справі містяться розбіжності в записах, відсутні технічні паспорти та документи, на підставі яких заводилась реєстрація та оформлення технічної документації. Так, з інвентаризаційної справи вбачається, що будівля літ.И була зареєстрована за ОСОБА_8, та зазначена як житловий будинок літ.И, в схематичному плані на аркуші (23, 36-37) технічний план будинку літ.А, та план будинку літ.И. Житловий будинок літ.А значився за ОСОБА_9, житловий будинок літ.И, 1975 року забудови, зареєстровано за ОСОБА_8.

Рішення суду, зазначають заявники, мотивовано тим, що позивачами не надано до суду доказів того, що літня кухня, яка зазначена в технічному паспорті під літ.И, відповідає вимогам, які предявляються до житлових будинків (приміщень), встановленим санітарним та технічним вимогам та зазначене нежиле приміщення було переведено до складу житлових приміщень. Також зазначено, що позивачі не позбавлені права звернутися до органів БТІ з вимогами про проведення обстеження нерухомого майна та складання уточненої технічної документації.

З цією метою, за замовленням заявників, інженером ТОВ «Приватземлебуд» проведено обстеження та складено уточнену технічну документацію на домоволодіння за адресою: вул. Кірова № 50 с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, яким встановлено, що за зазначеною адресою збудовано два житлових будинки: житловий будинок літ.А з прибудовою а-1, та житловий будинок літ.И з прибудовою и-1. Житловий будинок літ.И це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог встановлених законом та призначена для постійного у ній проживання.

30.04.1993 року Новомосковськом міським судом Дніпропетровської області було винесено рішення у справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9, ОСОБА_11 про визнання права власності, відповідно до якого за ОСОБА_10, ОСОБА_12 право власності на споруду, яка в технічному паспорті значиться як літня кухня - літ.И, та прибудови - літ.и. не визнавалося.

30.03.1994 року ОСОБА_9 помер, і після його смерті 18.01.1995 року Орлівщинською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області було винесене рішення про визнання за ОСОБА_9 права власності на 47/100 частини житлового будинку по вулиці Кірова № 50 с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області.

02.02.1995 року Виконавчим комітетом Новомосковської районної ради оформлене свідоцтво про право власності на житловий будинок (домоволодіння), відповідно до якого, ОСОБА_9 є власником 47/100 частини житлового будинку по вул. Кірова № 50 с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, свідоцтво не має підпису посадової особи та печатки.

А 30.12.1994 року КП БТІ «Інвентаризатор» зареєстроване рішення Новомосковського районного суду від 25 січня 1988 року про право власності на 47/100 частини домоволодіння на імя ОСОБА_9.

08.02.1995 року Новомосковською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_10, яка померла 10.10.1998 року, видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 47/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Кірова № 50 с. Орлівщина в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, померлого 30.03.1994 року.

Заявники зазначають, що зазначені рішення та свідоцтво, видані на підставі рішення Новомосковського районного суду від 25.01.1988 року, яке було скасовано Постановою Дніпропетровського обласного суду від 28.09.1998 року.

Також позивачі посилаються на те, що до свідоцтва про право на спадщину невідомою особою безпідставно було дописано, що до складу житлового будинку входить літня кухня, зазначена в технічному паспорті під - літ.И.

30.07.2004 року державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_10, померлої 10.10.1998 року, відповідно до яких відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_7 є власниками кожен по 1/3 частині спадкового майна - житлового будинку по вул. Кірова № 50 в селі Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, в склад якого входить літня кухня літ.И. Однак, на думку позивів, ця будівля, за законом не може належите зазначеним особам.

З урахуванням викладеного, заявники просять суд скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.11.2014 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, а саме:

- визнати недійсним та скасувати рішення Орлівщинської сільської ради від 18 січня 1995 року про визнання права власності на 47/100 частини житлового будинку по вул. Кірова 50 с.Орлівщина на імя ОСОБА_9;

- визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Новомосковської районної ради №16 від 26 січня 1995 року про визнання права власності житлового будинку №50 по вул. Кірова с.Орлівщина на імя ОСОБА_13;

- визнати свідоцтво про право власності на 47/100 частини домоволодіння №50 по вул.Кірова в с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області видане виконавчим комітетом Новомосковської районної ради №16 від 30.01.1995 року на імя ОСОБА_9 недійсним.

В судовому засіданні заявник та представник решти заявників ОСОБА_1 заяву підтримав, просив суд її задовольнити, мотивуючи обставинами викладеними в поданій заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечував, вважаючи її не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Представник заінтересованої особи Новомосковської районної ради ОСОБА_3 просив розглянути подану заяву на розсуд суду.

Решта заінтересованих осіб відповідачі по справі в судове засідання не зявилися.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу, в звязку з нововиявленими обставинами є:

істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягає перегляду; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду не виконане.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК.

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 179 ЦПК).

Обставини, на які посилається заявник у своїй заяві про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами є не ново виявленими, а новими для заявника, оскільки вони, з їх слів, хоч і не знали, однак могли і повинні були знати, зокрема, не були позбавлені права дослідити інвентарні справи на спірне домоволодіння, тим паче з урахуванням того, що КП БТІ «Інвентаризатор» було залучено до справи у якості третьої особи.

Крім того, наявність доказів, які є новими на думку заявників, не позбавляє їх права звернутись до суду з відповідним позовом, мотивованим новими підставами.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог законодавства, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за новиявленими обставинами, оскільки той факт, що позивачі на момент розгляду справи в суді, не знали про наявність записів в Реєстровій книзі КП БТІ, не позбавляє їх права звернутись з відповідним позовом до суду.

Щодо технічного паспорту, то його було виготовлено вже після винесення рішення, а тому даний доказ взагалі є новим, бо не існував на момент винесення рішення, що переглядається.

За таких обставин, суд вважає, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 361-366 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у задоволенні їх заяви про перегляд рішення Новомосковського міськрайонного суду від 07 листопада 2014 року у справіза позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Новомосковської районної ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» про визнання рішень недійсними, визнання свідоцтва про право власності на домоволодіння недійсним, визнання реєстрації та інвентарної справи недійсними, зобовязання вчинити дії, визнання права користування земельною ділянкою.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без присутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Березюк