Ухвала суду № 44650086, 02.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року м. Київ К/800/46341/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Веденяпін О. А. Титенко М. П. Рудик О. О., Сиротенко В. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській областіна постанову та ухвалуПолтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 рокуу справі№ 816/2433/14за позовомПублічного акціонерного товариства «Кременчукгаз»до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року у справі № 816/2433/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 01.04.2014 року № 0001152201/459.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. ст. 1, 7, 19, 21 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», п. 1.2 ст. 1, п. 8.5 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012 року № 420 «Про затвердження Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України», ст. ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ «Кременчукгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Аріона-Торг» за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року складено акт від 17.03.2014 року № 753/16-03-22-01-08/03351734, яким зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п. п. 198.1, 198.3, 198.6, п. п. 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ за жовтень 2013 року на суму 255 481,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014 року № 0001152201/459, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 383 221,50 грн., з них 255 481,00 грн. - основний платіж, 127 740,50 грн. - штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки акта перевірки спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договору купівлі-продажу природного газу № 288-03 від 09.10.2013 року, укладеного між ПАТ «Кременчукгаз» та ТОВ «Аріона-Торг», підтверджується матеріалами справи.

Передбачені договором обсяги природного газу на підставі договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011160/П32 від 28.09.2011 року, укладеного між ПАТ «Кременчукгаз» та ПАТ «Укртрансгаз», протранспортовані магістральними газопроводами останнього та передані в розподільчі мережі ПАТ «Кременчукгаз» у жовтні місяці 2013 року, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 12.11.2013 року та 11.11.2013 року, зведеними реєстрами реалізації природного газу за жовтень місяць 2013 року по ПАТ «Кременчукгаз» в розрізі постачальників.

Отримані від контрагента обсяги природного газу оприбутковані підприємством на балансовий рахунок № 281.1 «Газ природний», що підтверджується прибутковою накладною № 2937.

Придбаний у ТОВ «Аріона-Торг» природний газ в обсязі 376 095 метрів кубічних в подальшому реалізований на підставі договорів постачання природного газу, укладених між ПАТ «Кременчукгаз» та ПАТ «АвтоКраз», ПАТ «Кременчуцький колісний завод», ТОВ «Агрофірма «Дніпроагролайн».

Згідно із відповіддю НАК «Нафтогаз України», наданої на лист ПАТ «Кременчукгаз» від 25.03.2014 року № 03/934 щодо наявності в жовтні 2013 року обсягів природного газу у постачальника ТОВ «Аріона-Торг», інформацією про надходження та розподіл природного газу ТОВ «Аріона-Торг» за жовтень 2013 року, наданої цим товариством до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», зазначено: ресурс газу товариства в цей період - від ТОВ фірма «ХАС» (власний видобуток) передано ПАТ «Кременчукгаз» - 376,095 тис. метрів кубічних.

Вказаний контрагент та позивач під час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності та платники ПДВ.

Посилання відповідача на акт Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва № 100/26-52-2205/38213308 від 18.02.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аріона-Торг» підлягають відхиленню, оскільки вони не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг.

В разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (в томі числі в разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та витрат покупцем.

Доводи відповідача щодо наявності кримінального провадження стосовно ТОВ «Аріона-Торг» за фактом вчинення фіктивного підприємництва обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Твердження податкового органу щодо наявності висновку експерта від 18.03.2014 року № 76, складеного головним експертом сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС на Південно-Західній залізниці, за матеріалами кримінального провадження, не є висновком експерта в розумінні ст. ст. 81, 82 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому з посилання на ст. 69 цього Кодексу вірно відхилений судами першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновків, що стали підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності фактичного виконання договору із спірним контрагентом викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі № 816/2433/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

О. А. Веденяпін