Ухвала суду № 44649433, 03.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року м. Київ К/800/15602/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою представника позивача - ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів про визнання незаконною про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0004/400000/14.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2015 року у зв'язку з тим, що предметом апеляційного оскарження, є судове рішення, яке апеляційному оскарженню не підлягає.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу цього суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 171-2 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більше як на п'ять днів.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Тобто рішення у таких справах набирає законної сили з моменту проголошення або прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою заступника начальника Хмельницької митниці Міндоходів - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями в справі про порушення митних правил № 0004/400000/14 від 5 лютого 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 481 Митного кодексу України.

На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

ОСОБА_1 оскаржив зазначену постанову у судовому порядку.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів про визнання незаконною про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0004/400000/14.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2015 року у зв'язку з тим, що предметом апеляційного оскарження, є судове рішення, яке апеляційному оскарженню не підлягає.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У своєму рішенні від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепко проти України" Європейський суд з прав людини зазначає, що стаття 13 Конвенції як така не гарантує право на оскарження або право на перегляд другою інстанцією.

Тим не менше, якщо оспорюване провадження характеризується як "кримінальне" в цілях Конвенції, скарга заявника може бути розглянута за статтею 2 Протоколу № 7 до Конвенції, яка передбачає наступне:

"Кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку. Здійснення цього права, включаючи підстави, на яких воно може бути здійснене, регулюється законом.

Із цього права можуть поширюватися винятки для передбачених законом незначних правопорушень або коли відповідну особу судив у першій інстанції найвищий суд, або коли її було визнано винною і засуджено після оскарження виправдувального вироку."

Згідно до статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. Отже, мінімальний розміром штрафу (кримінального) є 510 гривень.

Оскаржуваною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Отже, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа відносно ОСОБА_1 за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції, та, відповідно й статті 2 Протоколу № 7 по Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки, ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року постановлена з порушенням норм процесуального права, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, та перешкоджає подальшому провадженню у справі, вона підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у цій справі скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді Т.Г. Стрелець

Т.А. Чумаченко