Ухвала суду № 44649033, 21.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2015 р. м. Київ К/800/52038/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Васильченко Н.В. Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Рівненської митниці Державної фіскальної служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі №817/1130/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віксус» до Рівненської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень, карток відмови в прийнятті митної декларації, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віксус» звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень №20400003/2014/0000008/1 та №20400003/2014/0000009/2 від 21 березня 2014 pоку, визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №204000003/2014/0008 та №204000003/2014/0009, повернення надміру сплачених митних платежів у розмірі 14521, 59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення прийняті Рівненською митницею Міндоходів протиправно, оскільки на підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано всі необхідні документи.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Рівненської митниці Міндоходів від 21 березня 2014 року №20400003/2014/0000008/1 та №20400003/2014/0000009/2 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №204000003/2014/0008 та №204000003/2014/0009. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Віксус» із Державного бюджету судовий збір у розмірі 73, 08грн. та витрати на правову допомогу 4000,00 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Рівненська митниця Державної фіскальної служби звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Рівненської митниці Державної фіскальної служби підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 21 лютого 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Віксус» та фірмою EESTI TREELPUUGA UHISTU укладено зовнішньоекономічний контракт №23-03/11 предметом якого є поставка морожених рибопродуктів.

18 березня 2014 року позивачем подано до митного оформлення митну декларацію №204050001/2014/004153 на товар «Риба морожена салака», обсяг партії 21000 кг брутто, 20160 кг нетто, імпортований позивачем по вищезазначеному зовнішньоекономічному контракту №23-03/11. Фактурна вартість партії товару на комерційних умовах поставки заявлена 9878,40 Євро (0,49 Євро/кг). Митну вартість товару заявлено декларантом за основним методом (ціною договору).

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем надані товаросупровідні та товаротранспортні документи документи: контракт від 21 лютого 2011 року №23-03/11 з доповненнями від 20 листопада 2012 року №4, від 28 грудня 2012 року №6,

від 29 жовтня 2013 року №8, від 31 грудня 2013 року №9; рахунок від 17 березня 2014 року №30/101; CМR від 17 березня 2014 року №30; ветеринарну довідку від 17 березня 2014 року №АА 058608; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 06 серпня 2010 року №05.03.02-03/55023; декларацію митної вартості; сертифікат відповідності

від 10 серпня 2012 року - 09 серпня 2014 року №UA1.028.Х008206-12; декларацію виробника товару від 17 березня 2014 року №б/н; сертифікат про походження товарів

від 17 березня 2014 року № ЕЕ 218007; копію митної декларації від 17 березня 2014 року 14ЕЕ1160ЕЕ70665615; дозвіл на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю від 17 грудня 2013 року №15-9-2-2-11/33356.

На вимогу митного органу позивачем додатково надано прайс-лист від 01 березня 2014 року та пакувальний лист від 17 березня 2014 року №б/н.

Відповідачем проведено аналіз вартісних рівнів ідентичних та подібних товарів, імпорт яких здійснювався товариством з обмеженою відповідальністю «Віксус» з початку поточного року до моменту подачі митної декларації №204050001/2014/004153 до митного оформлення, та зазначено про те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною угоди, оскільки у поданих до митного оформлення документах відсутні належні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари; а також декларантом не подано додаткові документи, витребувані органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України.

На підставі таких висновків 21 березня 2014 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2014/000009/1 за третім методом, відповідно до якого митна вартість імпортованих товарів визначається митницею за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 0,6181 Євро/кг.

Також відповідачем 21 березня 2014 року на підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2014/000008/1 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №204000003/2014/0008.

21 лютого 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Віксус» та компанією INVERSO LLP укладено зовнішньоекономічний контракт №123-1, предметом якого є поставка морожених рибопродуктів.

18 березня 2014 року позивачем подано, а 21 березня 2014 року відповідачем прийнято до митного оформлення, митну декларацію №204050001/2014/004204 на товар «Риба оселедець», обсяг партії 20475 кг брутто, 19500 кг нетто, імпортований товариством з обмеженої відповідальністю «Віксус» по зовнішньоекономічному контракту №123-1

від 21 лютого 2011 року. Фактурна вартість партії товару на комерційних умовах поставки заявлена на рівні 1, 36 дол. США/кг. Митну вартість товару заявлено декларантом за основним методом на рівні 1, 0 дол. США/кг.

До митної декларації №204050001/2014/004204 позивачем надані товаросупровідні та товаротранспортні документи: контракт від 21 лютого 2011 року №123-1 з доповненнями

від 18 квітня 2012 року №4, від 18 вересня 2012 року №6, від 20 листопада 2012 року №7,

від 03 січня 2013 року №9, від 31 грудня 2013 року №12; інвойс від 07 березня 2014 року

№1403-07/3; СМR від 17 березня 2014 року №А 180734; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 02 травня 2011 року №05 з доповненням від 28 грудня 2012 року №1; договір-заявка від 14 березня 2014 року №63 на перевезення вантажів автомобільним транспортом до договору від 02 травня 2011 року №05; рахунок-фактура на оплату транспортних послуг від 19 березня 2014 року №63; декларація митної вартості; інвойс від 06 березня 2014 року №79601; лист Norway Pelagic AS

від 19 березня 2014 року №NP79/03/14; Лист Norway Pelagic AS від 19 березня 2014 року №NP80/03/14; копія митної декларації від 17 березня 2014 року №14LTLU900013D82C42; копія митної декларації від 02 січня 2014 року №KSD31552/231889, міжнародний ветеринарний сертифікат від 17 березня 2014 року №А082637/L24570; ветеринарне свідоцтво форми Ф-2

від 19 березня 2014 року №ВРД-00 373889; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17 березня 2009 року №05.03.02-03/58266; сертифікат відповідності

від 16 вересня 2013 року №UA1.006.X010351-13; декларація виробника від 06 березня 2014 року б/н; сертифікат на вилов риби від 06 березня 2014 року №N0-851-140306-719905; дозвіл на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю від 17 грудня 2013 року

№15-9-2-2-11/33356; сертифікат про походження товару від 17 березня 2014 року №А231841.

Відповідачем проведено аналіз вартісних рівнів ідентичних та подібних товарів, імпорт яких здійснювався позивачем з початку поточного року до моменту подачі митної декларації №204050001/2014/004204 до митного оформлення, та зазначено про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари, та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України.

На підставі зроблених висновків відповідачем 21 березня 2014 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2014/000009/2 за резервним методом на рівні 1,57 дол. США/кг.

Також відповідачем 21 березня 2014 року на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2014/000009/2 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №204000003/2014/0009.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, при цьому виходили з того, що рішення про коригування митної вартості, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, складені на підставі таких рішень, прийняті відповідачем протиправно, тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним виходячи з такого.

Статтею 49 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Приймаючи рішення про задоволення позову в частині скасування оскаржуваних рішень та карток відмови в прийнятті митної декларації, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не обґрунтована неможливість застосування першого та послідуючих методів, та не надано доказів наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості

від 21 березня 2014 року №204000003/2014/000008/1 за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, відповідач зазначив про неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору, вказавши на відсутність у поданих до митного оформлення документах відомостей, що підтверджують числове значення митної вартості та наявність розбіжностей: копія декларації країни експорту від 17 березня 2014 року 14ЕЕ1160ЕЕ70665615 не містить відомостей щодо опису товару, комерційних умов поставки, що унеможливлює перевірку та підтвердження числового значення складових митної вартості товару, що заявляється до митного оформлення відповідно до інвойсу від 17 березня 2014 року №30/101; відсутня інформація щодо розмірного ряду, сортності товару; додатково наданий прайс-лист від 01 березня 2014 року не містить переліку товарів, що виробляються компанією EESTI TREELPUUGA UHISTU, та адресований конкретно товариству з обмеженою відповідальністю «Віксус»; умовами контракту №21-3/11 передбачена термін оплати за партію товару 21 календарний день з моменту відвантаження або передоплата у розмірі 100%, конкретні умови оплати зазначаються в інвойсах на кожну партію, а в наданому інвойсі від 17 березня 2014 року №30/101 передбачена післяоплата без зазначення конкретних умов.

Також даним рішенням митний орган витребував додаткові документи на усунення зазначених в рішенні розбіжностей та відсутності відомостей, що підтверджують числове значення митної вартості.

Крім того, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості

від 21 березня 2014 року №204000003/2014/000009/2, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, відповідач зазначив про неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору, вказавши на відсутність у поданих до митного оформлення документах відомостей, що підтверджують числове значення митної вартості та наявність розбіжностей: митна декларація від 02 січня 2014 року №KSD31552/231889 не є митною декларацією країни відправлення, дані, занесені до граф №3, №5 зазначеного документа свідчать про оформлення вказаної декларації на двох аркушах на три товари відповідно, проте другий аркуш документа не надано, опис товару №1 не містить точних відомостей стосовно товару, а саме - розмірного ряду, із даних, заявлених у графах №2, №8 митної декларації

від 02 січня 2014 року №KSD31552/231889, вбачається, що даний документ містить інформацію сточовно розміщення виробником власного товару на склад на підставі рахунку-проформи (запис « 20140102 PROFORMA», внесений до графи №28), тобто зазначена ціна товару вказана не для комерційних цілей, графа №48 митної декларації містить запис «Щомісячний кредит», графа №45 - відомості щодо здійснення коригування ціни товару; графа №1 митної декларації

від 17 березня 2014 року №14LTLU900013D82C42 не містить позначку стосовно типу декларації «експорт», графа №40 містить запис, який вказує на наявність попереднього документа (найімовірніше - митної декларації), згідно графи №17 країною призначення є Польща, вартісні графи митної декларації від 17 березня 2014 року №14LTLU900013D82C42 не заповнено, графа №31 не містить достатнього опису товару в частині розмірного ряду, документ не містить інформації стосовно комерційних умов поставок товару; лист від 19 березня 2014 року №NP79/03/14 не містить інформації, яка підтверджує заявлену декларантом митну вартість товару; банківські платіжні документи щодо здійснення оплати за товар відсутні.

Також даним рішенням митний орган витребував додаткові документи на усунення зазначених в рішенні розбіжностей та відсутності відомостей, що підтверджують числове значення митної вартості.

Разом з тим, постановляючи рішення по справі, суди попередніх інстанції не перевірили відомості щодо наявності розбіжностей у поданих позивачем під час здійснення митного оформлення документах, та не надали оцінку таким відомостям, не встановили, чи вплинули зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях розбіжності та відсутність відомостей на митну вартість ввезеного позивачем товару.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, без повного та всебічного з'ясування обставин у справі постановлене судом рішення не є обґрунтованим.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Виходячи з наведеного, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Рівненської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року скасувати.

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віксус» до Рівненської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень, карток відмови в прийнятті митної декларації направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)