| Справа № 22-а-879/09 Колегія суддів у складі: Головуючий суддя Філатов
Ю.М., Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І. при секретарі Баглаєнко Я.В. за участю представників: представників позивача -Люберцев С.В.,
Мережко О.М. представників відповідача -Петров В.О.,
Скрипнікова М.А., Тамошюнас А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського
апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною
скаргою ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського
окружного адміністративного суду від 29.08.2008 року по справі № 2-а-6298/08 за позовом Приватного
підприємства фірма «Бона» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та скасування
податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИЛА: Позивач, Приватне підприємство фірма „Бона", звернувся до
Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в
якому після доповнення позовних вимог, просив визнати незаконними дії ДПІ у
Червонозаводському районі м. Харкова по проведенню невиїзної документальної
перевірки ППФ «Бона»з питань правильного застосування нульової ставки ПДВ по
операціях по вивезенню (експортуванню) товарів за межі митної території України
по OFFSET DEALS, INS. USA за липень 2005 р. - жовтень 2006 р. та скасувати
повністю податкові повідомлення-рішення від 05.05.08 р. № 0000201620/0 та №
0000211620/0. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від
29.08.08 р. по справі № 2а-6298/08 позовні вимоги ППФ «Бона»були задоволені в
повному обсязі. Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції і подав
апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного
адміністративного суду від 29.08.08 р. по справі № 2а-6298/08 та прийняти нове
рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції
проігнорував роз'яснення Пленуму Верховного суду України, викладені у п. 1
постанови № 11 від 29.12.76 р. «Про судове рішення», положення ст. 19, ст. 67,
ст. 129 Конституції України, Закону України «Про ПДВ». Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягає
на законності та обґрунтованості судового рішення, а тому просить залишити його
без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції,
дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, пояснення
представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку,
що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для
прийняття відповідачем оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт №
1867/16-008/23916606 від 05.05.08 р. документальної невиїзної перевірки
підприємства позивача з питань правильності застосування нульової ставки ПДВ по
операціях по вивезенню товарів за межі митної території України по OFFSET
DEALS, INS. USA (м. Нью-Йорк, США) за період липень 2005 р. - жовтень 2006
р. Перевіряючими було встановлено, що протягом періоду, що
перевірявся, на виконання зовнішньоекономічних контрактів № Д-45/3 від 15.12.05
р. та № Д-1/2 від 06.05.05 р., укладені позивачем з OFFSET DEALS, INS. USA (м.
Нью-Йорк, США), підприємством були відвантажені товари і при декларуванні
експортних операцій були використані положення п. 6.2.1 ст. 6 Закону України
«Про ПДВ», який передбачає застосування нульової ставки відносно операцій по
продажу товарів, вивезених (експортованих) платником податку за межі митної
території України. Але за даними ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова,
отриманими від органів Інтерполу (від 08.01.07 р., від 29.01.07 р., від
17.05.07 р., від 17.07.08 р.), за обліками урядових та неурядових комерційних
структур США OFFSET DEALS, INS. USA (м. Нью-Йорк, США) зареєстрованою не
значиться. Керуючись отриманою інформацією, перевіряючими був зроблений
висновок стосовно того, що підприємство не мало права застосовувати нульову
ставку ПДВ, оскільки ВМД оформлені неналежним чином, в них не зазначена реально
існуюча адреса юридичної особи, яка є одержувачем товару у ВМД, а тому
реалізований за період липень 2005 р. - жовтень 2006 р. товар є об'єктом
оподаткування згідно п. 3.1.1 ст. 3 Закону України „Про ПДВ" і датою
виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів є дата відвантаження
товарів, а тому згідно п. 6.1.1 ст. 6 Закону України „Про ПДВ" податок
складає 20 відсотків бази оподаткування. Тобто, на думку відповідача, не було
вивозу товару за межи України. Крім того, відповідач в обґрунтування висновків про порушення
платником вимог п. 6.1.1, п. 6.2.1 ст. 6, п. 7.3.1 ст. 7 Закону України
"Про ПДВ" послався на положення п. 1 ст. 203, п. 1 ст. 228 ЦК України
і наполягав на тому, що правочини, укладені між ПП фірмою „Бона" та
нерезидентом суперечить, зокрема, моральним засадам суспільства та вважаються
таким, що порушують публічний порядок, є нікчемним відповідно ст. 215 ЦК
України і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За висновками відповідача відображення даних правочинів в
податковому обліку ПП фірми „Бона" призвело до зменшення податкових
зобов'язань на 248051,0 грн., завищення ПДВ, заявленого до відшкодування на
3571906,0 грн. та несплати до Державного бюджету ПДВ в особливо великих
розмірах. Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що задовольняючи
позовні вимоги про визнання незаконними дії ДПІ у Червонозаводському районі м.
Харкова по проведенню невиїзної документальної перевірки ППФ «Бона»з питань
правильного застосування нульової ставки ПДВ по операціях по вивезенню
(експортуванню) товарів за межі митної території України по OFFSET DEALS, INS.
USA за липень 2005 р. - жовтень 2006 р., суд першої інстанції послався на те,
що у відповідності до положень п. 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»протягом
30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган
проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного
відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства,
податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну
перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування
такого бюджетного відшкодування. З урахуванням наведених положень судом
зроблений правомірний висновок про те, що органи ДПС уповноважені законодавцем
на здійснення своїх контролюючих функцій лише протягом 60 днів за днем
отримання податкової декларації. Матеріалами справи підтверджено, що податкові декларації за липень
2005 р. - жовтень 2006 р. були надані позивачем у встановлені нормами діючого
законодавства терміни, а тому документальна невиїзна перевірка 05.05.08 р. була
здійснена відповідачем за межами законодавчо встановлених строків. Крім того, зазначена перевірка за своїм правовим статусом є
перевіркою вже перевіреного періоду, оскільки відповідач вже перевіряв раніше
вказані податкові періоди та підтверджував законність та обґрунтованість права
позивача як на застосування нульової ставки податку, так і на отримання
бюджетного відшкодування (належним чином завірені результати перевірок долучені
до матеріалів справи). При цьому треба зазначити, що законодавцем чітко передбачені
підстави та порядок проведення повторної перевірки раніше перевіреного
податкового періоду. Зазначений порядок регламентується п. 8 ч. 6 ст.11-1
Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно положень якої
лише у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку
контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової
служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків
або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та
виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до
бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів), таким вищестоящим
органом може ініціюватися позапланова виїзна перевірка. В даному випадку цей
порядок також не був дотриманий відповідачем. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено представниками
відповідача в судовому засіданні та апеляційній скарзі, що фактично підставою
для проведення невиїзної документальної перевірки були використані лише листи
органів Інтерполу. З даного приводу суд зазначає, що згідно ст. 11 Закону України
«Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у
випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України,
зокрема, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі
поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з
нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від
способу їх подачі). Таким чином, законодавцем чітко викладені вимоги до документів,
які податковий орган має право використати при проведенні зазначеного виду
перевірки і це є виключно податкова звітність платника податку. Оскільки підставою
для проведення перевірки були інші документи і перевірялася не лише звітність
позивача, була надана оцінка укладеним та виконаним правочинам, то дана
перевірка є позаплановою документальною перевіркою і не може бути призначена
керівником ДПІ, а може бути проведена виключно за рішенням суду. З матеріалів справи та пояснень представників сторін в судовому
засіданні випливає, що відповідач не звертався з відповідною заявою до суду, як
того вимагає ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в
Україні». Таким чином, вказана перевірка здійснена ДПІ всупереч положенням
ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в
межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що твердження
відповідача про те, що укладені позивачем та його контрагентом-нерезидентом
правочини не відповідають вимогам п. 1 ст. 203 та п. 1 ст. 228 ЦК України, а
тому є нікчемними, є передчасним, оскільки відповідачем не були взяті до уваги
приписи Положення «Про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)»,
затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської
інтеграції України № 201 від 06.09.01 р. (реєстрація в Мінюсті України №
833/6024 від 21.09.01 р.), чинне на час укладання контрактів. Це Положення розроблено відповідно до ст. 6 Закону України
"Про зовнішньоекономічну діяльність" та п. 9 постанови Кабінету
Міністрів України і Національного банку України № 523 від 17.07.95 р. "Про
стан виконання Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319 "Про
невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно
знаходяться за її межами". Воно застосовується при укладанні договорів
купівлі/продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних
договорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними
суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів
діяльності. Відповідно цього Положення зовнішньоекономічний договір (контракт)
- матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної
діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зміну
або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній
діяльності. Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України
"Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з
урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності
при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі
міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не
заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом
зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій
формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору
(контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та
інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну
діяльність". Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта
зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності
України, уповноваженим на це належним чином, уважаються діями цього іноземного
суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку,
якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів
України. Таким чином, тільки судом в окремому провадженні можуть бути
визнані недійсними контракти, укладені позивачем з OFFSET DEALS, INS. USA, а у
відповідача такого права не існує. Також слід відмітити, що судом першої інстанції зроблений
правомірний висновок про те, що у відповідача відсутні повноваження перевіряти
порядок заповнення ВМД і давати цим документам оцінку, оскільки такою
компетенцією наділені виключно органи Митної служби України. Як вказано в акті перевірки і на цьому наполягає апелянт, при
проведенні перевірки були виявлені порушення з боку підприємства вимог п.
6.1.1, п. 6.2.1 ст. 6, п. 7.3.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ". Дані норми встановлюють, що податок становить 20 відсотків бази
оподаткування, визначеної ст. 4 цього Закону, та додається до ціни товарів
(робіт, послуг), а при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг
ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування і товари
вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної
території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно
оформленою ВМД. При цьому база оподаткування операції з поставки товарів (послуг)
визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за
вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору,
ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових
платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком
податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни
товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які
суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються
платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в
зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Оскільки фактично відбулися експортні поставки товарів, що
підтверджено належним чином оформленими митним органом ВМД, то твердження
відповідача про те, що реалізація товарів відбулася на території України, є
безпідставними і суперечать наявним в матеріалах справи документам. Зважаючи на те, що висновки акту перевірки зроблені відповідачем
при довільному тлумаченні норм чинного законодавства, неврахуванні спеціального
законодавства, що регулює діяльність суб'єктів ЗЕД при укладанні ними
договорів, з використанням фактів, добутих при проведенні перевірки без
належних підстав та повноважень, з перевищенням цих повноважень, суд першої
інстанції дійшов до правомірного висновку про наявність підстав для задоволення
позову. Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів не виявила
підстав для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду
від 29.08.08 р. по справі № 2а-6298/08. Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254
КАС України колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на
постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2008 року по
справі № 2-а-6298/08 - залишити без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від
29.08.2008 року по справі № 2-а-6298/08 за позовом Приватного підприємства
фірма «Бона» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій
незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень -залишити без змін. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і
може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання
касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту. Головуючий Ю.М. Філатов Судді Н.С.
Водолажська М.І. Гуцал Повний текст ухвали
виготовлений 09.06.2009 р.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4464039 ?
Документ № 4464039 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 4464039 ?
Дата ухвалення - 01.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4464039 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4464039 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 4464039, Харківський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4464039, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.06.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Судове рішення № 4464039 відноситься до справи № 22-а-879/09
Це рішення відноситься до справи № 22-а-879/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
| 
