Ухвала суду № 44640059, 03.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/477/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області про скасування реєстраційного запису від 22.10.2007 року № 765944,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до реєстраційної служби Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області про скасування реєстраційного запису від 22.10.2007 р. № 765944.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що арешт на земельну ділянку накладено до дати набрання чинності вироками суду по кримінальних справах. Зазначені рішення набрали законної сили, а відтак запис про обтяження нерухомого майна позивача має бути скасований.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких вказано, що при реєстрації права власності на земельну ділянку державним реєстратором виявлено в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформацію про заборону відчуження на підставі постанови прокуратури Снігурівського району від 15.01.2007 р.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову. Апелянт просить скасувати постанову від 12.03.2015 року на ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 08.04.2013 р. за заявою позивача відповідачем зареєстроване право власності позивача на 1/2 земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_1 (а. с. 11).

При внесенні відомостей про реєстрацію права власності, державним реєстратором виявлено арешт нерухомого майна позивача (у тому числі земельної ділянки площею 0,1 га) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 22.10.2007 р. № 765944 (а. с. 11 зворот). Арешт накладено постановою прокуратури Снігурівського району від 15.01.2007 р. Позивач звернувся до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

В адміністративному позові позивач зазначив, що арешт накладено в рамках розгляду кримінальної справи і чинний він до набрання законної сили вироками суду. Заборгованість сплачена в повному обсязі.

Судами встановлено, що 23.11.2006 р. і 27.02.2007 р. вироками Снігурівського районного суду Миколаївської області позивача визнано винним у скоєнні злочинів і стягнуто кошти на загальну суму 12636,96 грн. (а. с. 9-10).

Згідно вимогам ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду доказів того, що вироки суду виконані в повному обсязі, що заборгованість сплачена. Він не довів суду порушення його прав та інтересів наявністю запису про обтяження майна.

Будь які докази того, що оскаржений запис на час його вчинення внесено протиправно і він підлягає скасуванню позивач суду не надав.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький