Ухвала суду № 44639824, 25.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Справа № 4306/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довгої О.І.,

судді Ліщинського А.М.,

судді Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі № 809/62/13-а за позовом Калуської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" надання дозволу на погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

04.01.2013 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Реалсервісбуд" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 142 123, 95 грн.

В обгрунтування адміністративного позову покликається на те, що відповідачем допущено утворення податкового боргу у розмірі 142 123,95 грн., який стягнуто згідно постанов Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Вжиті позивачем заходи виконання вказаних рішень суду шляхом стягнення з рахунків відповідача та за рахунок його готівки не призвели до погашення боргу, що стало підставою звернення податкового органу з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі платника податку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 року надано Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" за рахунок майна, яке знаходиться у податковій заставі відповідно актів опису активів, на які поширюється право податкової застави за № 19/26359/10/240-115 від 13.11.2008 року та за № 23/7784/10/240-115 від 12.07.2010 року.

Не погодившись із постановою суд першої інстанції, вважаючи її неправомірною та необгрунтованою, прийнятою із порушенням норм матеріального права,Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" подало апеляційну скаргу .

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник покликається на те, що судом першої інстанції належно не повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи, що призвело до позбавлення можливості останнім надати свої пояснення щодо фактичних обставин справи.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Відповідно п.1 ч.1 ст.197 КАС України у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю суд апеляційної інстанції може розглянути справу" в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року у справі № 2а-1742/11/0970 стягнуто з розрахункових рахунків ТзОВ "Реалсервісбуд" на користь держави заборгованість у сумі 102 384,06 грн. Крім того, 15.03.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом Івано-Франківської області винесено постанову у справі за № 2а-667/12/0970, згідно якої стягнуто з рахунків ТзОВ "Реалсервісбуд" у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід місцевого бюджету м. Калуша 39 739,89 грн. податкового боргу. Зазначені судові рішення набрали законної сили 18.11.2012 року та 04.05.2011 року відповідно.

Крім того, встановлено, що позивачем подано до ПАТ "Ідея Банк" платіжні вимоги за №№ 810, 811 від 06.12.2011 року на списання коштів у сумі 23 397,14 грн. та у сумі 2 197,31 грн., а також інкасовані доручення (розпорядження) за №№ 1412, 14212 від 07.08.2012 року на списання коштів у сумі 9 934,97 грн. за кожним розпорядженням; до ПАТ КБ "ПриватБанк" платіжні вимоги за №№ 812, 814, 816 від 06.12.2012 року на списання коштів у сумі 23 397,14 грн., платіжні вимоги за №№ 813, 815, 817 від 06.12.2012 року на списання коштів у сумі 2 197,31 грн., а також інкасовані доручення (розпорядження) за №№ 1410 та 1411 від 07.08.2012 року на списання коштів у сумі 9 934,97 грн. за кожним розпорядженням. Вказані платіжні вимоги та інкасовані доручення (розпорядження) установами банків не виконані відповідно до пунктів 2.5, 10.9 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 року № 22, у зв'язку з тим, що на кошти, які містяться на рахунках відповідача накладено арешт для забезпечення виконання іншого виконавчого документа (постанови Державної виконавчої служби). Інших коштів на рахунку ТзОВ "Реалсервісбуд" немає. Окремі платіжні вимоги не виконані у зв'язку з тим, що рахунок платника, що вказаний у згаданих вимогах, в установах банків не обслуговується.

На виконання постанов Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року у справі № 2а-1742/11/0970 та від 15.03.2012 року у справі № 2а-667/12/0970 27.01.2012 року та 22.05.2012 року Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією здійснювалися заходи щодо погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки, яка належить відповідачу. Так, 27.01.2012 року та 22.05.2012 року податковим керуючим відділу погашення прострочених податкових Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Матуляк Н.В. проведено перевірку щодо руху готівкових коштів по рахунку "Каса" ТзОВ "Реалсервісбуд", за результатами якої встановлено неможливість здійснення вилучення готівкових коштів, оскільки господарська діяльність ТзОВ "Реалсервісбуд" не здійснюється та поступлення готівки в касу відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, на виконання вимог підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сформовано та надіслано відповідачу першу податкову вимогу за № 1/36923531/10/240 від 07.10.2008 року та другу податкову вимогу за № 2/42925837/10/240 від 06.11.2008 року, які відповідач залишив без реагування, а податковий борг не сплатив.

Згідно абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 цього Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сформовано та надіслано відповідачу першу податкову вимогу за № 1/36923531/10/240 від 07.10.2008 року та другу податкову вимогу за № 2/42925837/10/240 від 06.11.2008 року, які відповідач залишив без реагування, а податковий борг не сплатив.

Відповідно підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно пункту 91.1 статті 91 цього Кодексу керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно (пункт 91.2 статті 91).

Статтею 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункту 89.2).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (пункт 89.3).

З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2008 року та 12.07.2010 року посадовою особою Калуської ОДПІ - податковим керуючим Романович І.Й. у присутності директора ТзОВ "Реалсервісбуд" проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави і які знаходяться у м. Калуші, вул. Окружна, 1, про що складено акти за № 19/26359/10/240-115 від 13.11.2008 року та за № 23/7784/10/240-115 від 12.07.2010 року (а.с.27-29).

13.11.2008 року та 16.07.2010 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційні записи, об'єктами обтяження яких є майно платника податків згідно актів опису активів за № 19/26359/10/240-115 від 13.11.2008 року та за № 23/7784/10/240-115 від 12.07.2010 року відповідно, що підтверджується копіями витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.30, 31).

Згідно абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Покликання апелянта на відсутність інформування про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції апеляційний суд не бере до уваги, так як вважає їх голослівними та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне вказати на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу "Реалсервісбуд" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі № 809/62/13-а - без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.