Ухвала суду № 44639735, 28.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3034/14 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Технополіс-1» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № б/н, дата не вказана в сумі 3825,00 грн, скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № б/н, дата не вказана; скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000002 від 16.01.2014; скасування постанови № б/н, дата не вказана про накладення штрафних санкцій на ТОВ «Технополіс-1» в сумі 3825,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, відповідно до статей 5 і 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та відповідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 11 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» проведено перевірку характеристик продукції, що реалізується Товариством з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» за адресою: вул. Київська, буд. 316/1, м. Бровари, Київська область.

Перевірка проведена на підставі Згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів № 5570-2-7/6 від 03.12.2013 (т. 1, а.с. 11), направлення на проведення перевірки № 174 від 05.12.2013 (т. 1, а.с. 12), що були видані і в зв'язку зі зверненням Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району міста Києва № 405/01-01 від 26.11.2013, № 406/01-01 від 28.11.2013 (т. 1, а.с. 13-15).

Результати перевірки оформлено актом № 000124 від 05.12.2013 (т. 1, а.с. 16-21).

У ході перевірки відповідачем встановлені порушення ТОВ «Технополіс-1» пунктів 17, 18, 19 і 24 Постанови КМУ № 748 від 29.07.2009 «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання», пунктів 7 і 10 Постанови КМУ № 1149 від 29.10.2009 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання», що полягають у розповсюдженні продукції на якій відсутній або до якої неналежно застосовано Національний знак відповідності.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято постанову № 000105 від 20.12.2013, згідно якої на підставі пунктів 1 і 2 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до ТОВ «Технополіс-1» застосовано штраф у сумі 3825,00 грн (т. 1, а.с. 130).

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафних санкцій позивач, в порядку статті 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернувся до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів зі скаргою на дії посадових осіб відповідача (т. 1, а.с. 47-52).

Листом № 2157-2-11/8 від 10.04.2014 Держспоживінспекція України запропонувала позивачу у випадку незгоди з рішеннями і діями підпорядкованих Інспекцій звернутись до суду (т. 1, а.с. 54).

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів визначаються Законом України № 1023-XII від 12.05.1991 «Про захист прав споживачів».

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI від 02.12.2010 (далі - Закон № 2735).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на адресу Держспоживінспекції України надійшло звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів № 405/01-01 від 26.11.2013 та № 406/01-01 від 28.11.2013, в якому зазначалося про розповсюдження продукції без дотримання вимог, встановлених законодавством.

З метою перевірки обставин, викладених у зверненні Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва, Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів надана згода Держспоживінспеції у Київській області на проведення позапланового заходу із здійснення державного контролю № 5570-2-7/6 від 03.12.2013 (т. 1, а.с. 114).

На виконання згоди, Держспоживінспекцією у Київській області прийнятий наказ № 283 від 05.12.2013 про проведення позапланової перевірки магазину ТОВ «Технополіс-1». На виконання наказу, відповідачем видане направлення № 174 від 05.12.2013 (т. 1, а.с. 119) та проведена позапланова перевірка магазину позивача, за результати якої складено акт № 000124 від 05.12.2013 (т.1, а.с. 120-122).

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання дій посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області щодо проведення перевірки ТОВ «Технополіс-1» протиправними.

Відповідно до пункту 6 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Тому, перевірка позивача призначена у відповідності з встановленими вимогами законодавства.

В судовому засіданні від 28.05.2015 представник апелянта звертав увагу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2014, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014, якою позовні вимоги ТОВ «Дієса» задоволено, колегія суддів вважає, що предметом розгляду у суді може бути питання з приводу правомірності проведення перевірки лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Тому, якщо допуск до проведення перевірки відбувся, і контролюючим органом застосовані штрафні санкції, предметом розгляду може бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючим органом.

При цьому, дії пов'язані з винесенням постанови про накладення штрафних санкцій є, по суті, виконанням службовими особами Інспекції своїх обов'язків. Таким чином, контролюючий орган встановивши порушення зобов'язаний вичинити заходів з метою його усунення та застосувати передбачені законом санкції, отже дії щодо складання постанови про накладення штрафу не можуть бути визнані протиправними.

Інших обставин, ніж відсутність правових підстав для проведення позапланової перевірки на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва представником апелянти не наведено.

Правила застосування і нанесення Національного знака відповідності визначено Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання № 1149 від 29.10.2009 (далі - Технічний регламент № 1149) та Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання № 785 від 29.07.2009 (далі - Технічний регламент № 785).

Оцінка відповідності електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту проводиться із застосуванням модуля А (внутрішній контроль виробництва), передбаченого Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1585 від 07.10.2003.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 44 Закону № 2735 до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:

1) розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Основні доводи апелянта зводяться до того, що Національний знак відповідності містився на упаковці, тарі, супровідній (експлуатаційній) документації до кожної одиниці товару, що відповідає Постанові № 1599.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, Національного знаку відповідності на товарах, перелічених в Акті перевірки не було. Вищевказане порушення детально відображено в Акті перевірки, який складено у присутності уповноваженої особи позивача, про що останнім зроблено запис в Акті перевірки.

Нанесення Національного знаку відповідності, в даному випадку, передбачено безпосередньо на товар, оскільки про це прямо вказано у технічних регламентах № 785 та 1149, а Постанова № 1599, якою передбачено опис та правила застосування національного знаку відповідності має загальний характер для всіх видів товарів. Тобто, нанесення Національного знаку відповідності на пакуванням допускається у випадку неможливості його нанесення на сам виріб.

Обґрунтованих підстав неможливості нанесення на продукцію побутового використання (м'ясорубки, пральні машини, чайники тощо) Національного знаку відповідності, позивач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Надані суду першої інстанції в якості доказів наявності Національного знаку відповідності копії фотографій не беруться до уваги колегією суддів, оскільки з них неможливо встановити, коли саме вони були зроблені.

Окрім того, на деяких фотографіях Національний знак відповідності наклеєний окремо, поверх етикетки або маркування із серійним номером (т.2, а.с. 49, 53, 54, 55, 56, 57, 58) або з наданих фотокопій вбачається, що товари співпадають по моделі (т.2, а.с. 54), однак неможливо ідентифікувати товар за артикулом. Доказів наявності Національного знаку відповідності на товарах, вказаних у позиціях 4, 6, 7, 9, 10 акту перевірки, позивачем не надано взагалі.

Таким чином, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про правомірність дій відповідача по винесенню постанови про накладення штрафних санкцій та правомірність самої постанови.

Щодо вимог позивача про скасування рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 000079 від 20.12.2013 та № 000002 від 16.01.2014 судом першої інстанції вірно встановлено, що при оформленні результатів перевірки, відповідач в межах наданих йому повноважень виніс проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та надав строк для усунення виявлених порушень до 19.12.2013 (т. 1, а.с. 127-128).

Оскільки станом на 20.12.2013 до інспекції не надходило повідомлень про вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень, відповідачем прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000079, яким позивача зобов'язано до 17.01.2014 вжити заходів щодо приведення продукції, вказаної в акті перевірки у відповідність із встановленими вимогами (т. 1, а.с. 133).

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області № 000034 від 03.02.2014 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000079 від 20.12.2013 - скасоване у зв'язку із виконанням позивачем встановлених ним вимог, а тому судом першої інстанції вірно зазначено, що предмет спору у цій частині вимог - відсутній.

Рішенням про відбір зразків продукції № 1 від 06.12.2013 з метою проведення експертизи (випробування) відповідачем відібрано три зразки продукції, що вказані в позиціях 4, 8, 9 акту перевірки про що складено акт № 000040 від 06.12.2013. (т.1, а.с. 134).

За результатами випробовувань, що оформлені протоколами № 2776-1-2013 (т. 1, а.с. 137-150) та № 2777-1-2013 (т. 2, а.с. 151-132) встановлено, що відібрані зразки продукції, а саме: фен HDP210 (пункт 4 акту перевірки) та чайник електричний Elenberg HK8750 (пункт 8 акту перевірки), не відповідають вимогам ДСТУ ІЕС 60335-2-23:2006 «Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Додаткові вимоги до приладів для догляду за шкірою та волоссям» та ДСТУ ІЕС 60335-2-15:2006 «Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Додаткові вимоги до приладів для нагрівання рідини».

Тому, колегія суддів вважає, що виявлення контролюючим органом невідповідності продукції встановленим вимогам є достатньою підставою для вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення № 000002 від 16.01.2014.

Крім того, що зміст повідомлення позивача про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 007-1/30-01-2014юр від 30.01.2014 не містить будь-яких доказів, що свідчили б про усунення невідповідностей відібраних зразків вимогам ДСТУ, а результати випробувань не спростовані жодними доказами. (т.1, а.с. 176-178).

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 02.06.2015.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.