Постанова № 44637949, 25.02.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2010 р. справа № 2-а-3238/08/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Баранник Н.П.

суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:Буланої Л.О.

за участю:

представника позивача:

представника відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 15.04.2009р. у справі № 2-а-3238/08/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверс»

до

проСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Траверс»(далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням доповнень, просило визнати недійсним рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 31.03.2008р., прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі по тексту відповідач).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2009р. у справі № 2-а-3238/08/0470 в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована правомірністю рішення відповідача щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких зазначив про законність та обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі позивача, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції у даній справі - без змін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати з огляду на наступне.

Суть спору.

Уповноваженими працівниками відповідача проведено виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного ті іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р..

За результатами перевірки було складено акт № 44/08-07-207/30643154 від 24.03.2008р., в якому, крім інших порушень, відображено, що позивачем, в порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»здійснювалися розрахункові операції готівкою за реалізований товар без застосування зареєстрованих, опломбованих у встановленому порядку та переведених в фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій за перевіряємий період на загальну суму 147878,88 грн., у тому числі : за період 01.04.2006р - 31.12.2006р. - 107007,80 грн., з 01.01.2007р. по 30.09.2007р.- 40871,00 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 00351322 від 31.03.2008р. про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 739 394грн. за рушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вимоги про визнання недійсним рішення відповідача № НОМЕР_1 від 31.03.2008р. і є предметом даного адміністративного позову.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до с. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно ст. 2 цього ж Закону, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Пунктом 12 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються у разі, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Відповідно до Додатку 25 до Акту перевірки, позивач здійснив 15 фактів продажу товару із готівковим розрахунком без застосування РРО, що, на думку відповідача, є порушенням ст. 3 Закону.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснювалися, передача товарів та оплата готівкових коштів за товар здійснювалась не одночасно: товар видавався зі складу, а оплата здійснювалась в касу підприємства з наданням прибуткових касових ордерів.

Доказами цьому є:

1.договори оренди складського приміщення, укладені між ТОВ

«Траверс»та ВАТ «Кріворіжський завод гірного машинобудування».

Відповідно до п. 1.1. Договорів оренди ВАТ «Криворіжгірмаш»(Орендодавець) передав, а Орендатор прийняв у платне користування 10,0 кв. м. на складі ВАТ «Криворіжгірмаш» для зберігання матеріально-технічних цінностей, що належать ТОВ «Траверс»;

2.договори зберігання майна;

3.договори поставки, на підставі яких здійснювався продаж товарів Позивачем.

Відповідно до п. 3.1. договорів (що є типовими) товари, що є предметом поставки

відгружалися на умовах самовивозу зі складу ОАО «Криворіжгірмаш». Згідно з п. 5.1.

договорів, розрахунки за договором могли здійснюватися шляхом внесення грошових

коштів в касу підприємства.

Крім того, по кожному факту продажу товару, зазначеному в додатку № 25 до Акту перевірки, позивачем надані:

договір поставки між позивачем та Покупцем товару;

Акт приймання-здачі товару на зберігання (підтверджує, що в день продажу товар знаходився на складі під відповідальним зберіганням); рахунок-фактура на оплату товару;

видаткова накладна, за якою товар відпускався зі складу;

прибутковий касовий ордер.

Таким чином, у зазначених випадках розрахункові операції не підлягали проведенню через реєстратори розрахункових операцій.

Отже, позивачем не були допущені порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в звязку з чим відсутні підстави для застосування штрафних санкцій оскаржуваним рішенням

Крім того, колегія судів звертає увагу, що при прийнятті спірного рішення податкова інспекція мала застосовувати положення ст. 250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій до субєктів господарювання.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що штрафні санкції по своїй правовій суті є адміністративно-господарським штрафом, оскільки застосовані саме за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, відповідно до ст. 250 ГК України, такі санкції не можуть бути застосовані пізніше ніж один рік з дня порушення.

Позиція суду відносно того, що порушення, виявлені податковим органом, є триваючими на думку колегії суддів є помилковою.

Щодо постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 22.05.08 р. у справі про адміністративне порушення відносно директора ТОВ «Траверс» ОСОБА_3, на яку посилаються відповідач, заперечуючи проти позову, і суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, слід зазначити наступне.

Стороною у справі про адміністративне порушення є фізична особа, притягнута до адміністративної відповідальності як посадова особа - ОСОБА_3, в той час як стороною у даній справі є юридична особа - ТОВ «Траверс». Тобто, у справі не приймає участь та сама особа, щодо якої встановлені певні обставини.

Юридична особа - ТОВ «Траверс»- не мала можливості приймати участь та бути стороною у справі про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи ОСОБА_3, а отже не мала можливості оскаржити чи заперечити факти, викладені в постанові суду від 22.05.08р..

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2009р. у даній справі підлягає скасуванню.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем вимоги, та враховуючи обставини, які були встановлені під час розгляду даної справи, колегія суддів вважає їх обґрунтованими та доведеними, з огляду на що, позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверс»задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2009р. у справі № 2-а-3238/08/0470 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверс»задовольнити.

Визнати недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № НОМЕР_1 від 31.03.2008р..

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення її в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

В повному обсязі постанову виготовлено 31.05.2010р..

Головуючий суддя:Н.П. Баранник

Судді:М.В. Мірошниченко

ОСОБА_4