Ухвала суду № 44621279, 02.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/3171/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Іжевська Н.Г.

Провадження № 22-ц/778/3923/15 Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

Краснокутської О.М.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя

на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2015 року про повернення позовної заяви

Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, треті особи: Комунальна установа «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради, ОСОБА_4, про визнання протиправною бездіяльність органів опіки та піклування, зобов'язання вчинити півні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2015 року Прокурор Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, треті особи: КУ «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради, ОСОБА_4, про визнання протиправною бездіяльність органів опіки та піклування, зобов'язання вчинити півні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у ході ознайомлення у лютому 2015 року з особовою справою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на первинному обліку дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у відділі по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, встановлено, що розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради №984 від 22.09.2010 ОСОБА_3 надано статус дитини-сироти, оскільки його мати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Відомості про батька в свідоцтві про народження внесено зі слів матері відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради № 1142р від 26.10.2010 р., враховуючи психічний стан неповнолітнього, його інтереси, стан здоров'я, вирішено направити малолітнього ОСОБА_3 до інтернатного закладу на повне державне забезпечення.

Відповідно до листа КУ «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради від 21.04.2015 р. №219 ОСОБА_3 зараховано до будинку-інтернату 10.06.2011 р., згідно із наказом директора КУ «Запорізький - інтернат» Запорізької обласної ради від 10.06.2011 р. №112.

Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 14.07.2011 р. за № 287р над малолітнім ОСОБА_3 призначено опікуна ОСОБА_4 та визначено місце проживання підопічного за місцем проживання опікуна.

Крім того, згідно розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 14.02.2013 р. за №112р ОСОБА_4 також призначено опікуном над житлом та майном малолітнього ОСОБА_3, а саме: будинком АДРЕСА_1

Однак, відповідно до листа КУ «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради від 20.02.2015 № 106 неповнолітній з 10.06.2011 р. постійно перебуває у будинку-інтернаті.

Згідно листа КУ «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради від 20.02.2015 р. № 106 кошти на утримання ОСОБА_3 опікун (піклувальник) до установи не перераховує та не виплачує, відвідує підопічного раз на місяць. За місцем проживання опікуна (піклувальника) неповнолітній не перебуває та ніколи не перебував.

Крім того, відповідно до листа КУ «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради від 21.04.2015 р. № 219 ОСОБА_3 неодноразово направлявся на лікування до закладів охорони здоров'я, медикаментозна терапія здійснювалась за рахунок будинку-інтернату, грошові кошти на придбання ліків підопічному від ОСОБА_4 не перераховувались.

Фактично, на даний час функції опікуна (піклувальника) виконує КУ «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради.

Також прокуратурою району встановлено, що неповнолітньому належить приватний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 який успадковано після смерті матері.

Однак, відповідно до інформації прокуратури Запорізької області від 10.03.2015 р. №08-79/1 вих15-38окв, зазначений приватний будинок ОСОБА_4 використовує не в інтересах неповнолітнього, а на власний розсуд, для проживання її рідного сина ОСОБА_6

Відповідний договір оренди нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3, не укладався, ОСОБА_4 як опікун над зазначеним майном до органів опіки та піклування з вказаних питань не зверталась.

Окрім того, за інформацією ВРЕВ ДАІ м. Запоріжжя ГУМВС України в Запорізькій області від 18.09.2015 №1/17-1025 на померлу матір неповнолітнього зареєстроване право власності на автомобіль марки «AVIA» модель «31 А», державний номер НОМЕР_1.

Проте, право власності на вказаний автотранспортний засіб за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом не оформлено.

Вважає, що ОСОБА_4 не забезпечує ОСОБА_3 належний догляд, не вживає заходів щодо захисту його цивільних прав та інтересів, що свідчить про свідоме нехтування піклувальником своїх обов'язків.

Між тим, у зв'язку із невиконанням ОСОБА_4 обов'язків піклувальника, органом опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району не вжито заходів щодо звільнення ОСОБА_4 від повноважень піклувальника над ОСОБА_3 та від повноважень опікуна над житлом та майном неповнолітнього.

На підставі зазначеного просив визнати протиправною бездіяльність органів опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району та зобов'язати орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району звернутися до суду з заявою про звільнення ОСОБА_4 від повноважень піклувальника над ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та від повноважень опікуна над житлом та майном неповнолітнього.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2015 року позовну заяву повернуто позивачу.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя.

В апеляційній скарзі Прокурор Шевченківського району м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог ст. 16 ЦК України, ст. 15 ЦПК України, відсутність ознак публічності зазначених правовідносин, просить скасувати ухвалу судді та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Викладенні в оскаржуваній ухвалі висновки є суперечливими, невмотиваними та такими, що не відповідають вимогам процесуального закону.

Повертаючи позов, суддя, виходив із того, що даний спір відповідно до ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів, в зв'язку з чим справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя з підстав, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

Однак погодитися з таким висновком судді не можна.

Відповідно до ст. 107 ЦПК України всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Позови пред'являються до суду з дотриманням правил підсудності, встановлених ст.ст. 108-114 ЦПК України.

Недодержання позивачем правил підсудності при поданні позову згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України є підставою для повернення позовної заяви позивачеві, що в подальшому не є перешкодою для подання позову до належного суду.

Якщо ж позов не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України).

Таким чином, суддя при вирішені питання неправильно застосував положення п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України й дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позову.

Окрім того, висновки судді є суперечливими. Суддя зазначив, що позов заявлено за нормами Сімейного кодексу України та ЦПК України, проте вважав, що позов має ознаки адмінстративного спору,оскільки його пред'явлено до органу опіку та піклування.

Між тим, юрисдикційність справ визначається не лише за складом сторін у спорі.

Правовий статус органів опіки та піклування в чинному законодавстві знаходить своє відображення через завдання та функції, покладені на цей інститут, які визначено, зокрема, главою 6 Цивільного кодексу України, главою 19 Сімейного кодексу України.

Так,відповідно до статті 246 Сімейного кодексу України - орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Положеннями статті 243 цього ж Кодексу передбачено, що опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно з вимогами ст.ст. 17 і 18 КАС України обов'язковою передумовою належності справи до адміністративної юрисдикції є її предметна підсудність, а тому, не перевіривши належним чином зміст позовних вимог та не визначившись з характером спірних правовідносин, суддя дійшов передчасного висновку про те, що даний позов не належить до цивільної юрисдикції.

За таких обставин ухвалу судді суду першої інстанції не можна визнати законною й обґрунтованою, вона підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя задовольнити частково.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2015 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: