Ухвала суду № 44616170, 27.05.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Одинака О. О.

суддів: Бреславського О.Г. Винту Ю.М.

секретар Паучек І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

6 квітня 2015 року ОСОБА_3, яка дії в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, який вона подала до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_1, просить вищевказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою вижити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилу будівлю з належними до неї спорудами, яка знаходиться по АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2

Посилається на те, що суд постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що підстави для накладення арешту на майно відповідача відсутні, оскільки згідно реєстру обтяжень нерухомого майна накладено заборону на відчуження нежитлової будівлі з належними спорудами, що знаходиться по Новоселицька, 1а в селі Ширівці Хотинського району Чернівецької області.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Відповідно до частини 1, 3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

В пунктах 3 та 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено , що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З витягу з інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек вбачається, що 26 липня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 зареєстровано обтяження на нежитлову будівлю з належними спорудами, яка знаходиться по вулиці Новоселицькій, 1а в селі Ширівці Хотинського району Чернівецької області, власником якого є ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки (а.с.21).

Колегія суддів, вважає, правильними висновки суду першої інстанції про те, що підстави для накладення арешту на вищевказане майно відповідача відсутні.

Згідно частин 6,7 статті 3 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року, N 898-IV у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Таким чином нежилу будівлю з належними до неї спорудами, яка знаходиться по АДРЕСА_1, які належать відповідачу зареєстровано обтяження іпотекою, а тому невжиття заходів забезпечення у вигляді арешту цього нерухомого майна не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням норм процесуального права, а тому відповідно до правил частини 1 статті 312 ЦПК України ухвалу слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зокрема, помилковими є доводи скарги про те, що лише забезпечення позову у вказаний заявником спосіб може гарантувати захист прав та інтересів позивача.

Реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про стягнення боргу за договором позики відсутня, оскільки нерухоме майно відповідача вже обтяжено іпотекою.

Крім того в результаті арешту вищевказаного нерухомого майна буде порушене право застави іпотекодержателя ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» на вищевказане нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_1, відхилити.

Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: