Рішення № 44611663, 04.06.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5856/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1023/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хільчук І. І.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.

секретаря Яковин М.Я.,

з участю представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 19 березня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

в жовтні 2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного 01.08.2005 року договору № 539/05-КЗ ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 85 000 грн зі сплатою 15 % річних строком до 01.08. 2012 року. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором із ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки від 01.08.2005 року, предметом якого є житловий будинок по АДРЕСА_1. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору утворилась заборгованість на загальну суму 163 428,53 грн. Тому в рахунок погашення вказаної заборгованості банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 167,0 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м, по АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом, на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; вирішити питання судових витрат.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 19 березня 2015 позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором № 539/05-КЗ від 01.08.2005 року в сумі 163 428,53 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 167,0 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м, по АДРЕСА_1. Способом реалізації предмету іпотеки визначено проведення прилюдних торгів із початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом, на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що банком не надано доказів її повідомлення про підняття відсоткової ставки. У договорі визначена черговість погашення кредиту, однак у листі-вимозі від 19.10.2012 року вказано загальну суму заборгованості всупереч умовам договору. Суд не врахував передбачене ст. 551 ЦК України право за певних умов зменшити розмір стягуваної з боржника неустойки. Позивач звернувся з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки з порушенням спеціального строку позовної давності в один рік щодо стягнення неустойки, штрафу, пені, тому строк позовної давності мав би обчислюватись з 12.03.2012 року. Судом також не враховано, що вона змінила прізвище із «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» та не постановлено ухвалу про заміну належного відповідача. Крім того, вартість переданого в іпотеку будинку на день подачі позову складає понад 500 000 грн, що є значно вищою від позовних вимог. Тому просить оскаржуване рішення скасувати повністю і закрити провадження у справі.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» доводи апеляційної скарги заперечив. ОСОБА_3, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, не з'явилась, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає її розглядові.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.08.2005 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 539/05-КЗ, на підставі якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 85 000 грн з оплатою 15 % річних строком до 01.08.2012 року. У відповідності до п. 4.6 кредитного договору позивачем направлено на ім'я відповідачки вимогу про зміну відсоткової ставки до 20 % з 25.08.2008 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору станом на час звернення з позовом заборгованість становила 163 428,53 грн, а саме: основний борг (тіло кредиту) - 24590,74 грн, заборгованість за відсотками - 12 542,71 грн, пеня - 126 295,08 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. ОСОБА_3 порушила зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим банк має право на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 01.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Трачук Л.В. за № Д-719, а саме: житловий будинок загальною площею 167,0 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м, по АДРЕСА_1.

Однак при цьому судом порушено норми матеріального права, а його висновок щодо розміру пені не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель вправі вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу.

За змістом роз'яснень, даних у п. 41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

Резолютивна частина оскаржуваного судового рішення цим вимогам не відповідає, зокрема в ній не зазначено загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

Крім того, згідно поданого банком розрахунку, станом на 29.08.2014 року заборгованість ОСОБА_3 становила 163 428,53 грн, а саме: основний борг (тіло кредиту) - 24 590,74 грн, заборгованість за відсотками - 12 542,71 грн, пеня - 126 295,08 грн.

Однак, поза увагою суду першої інстанції залишилась неспівмірність розміру пені сумі основного боргу та заборгованості за відсотками.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір пені за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Установивши, що заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором становить: основний борг (тіло кредиту) 24 590,74 грн, заборгованість за відсотками 12 542,71 грн, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що розмір пені 126 295,08 грн значно більший від розміру боргового зобов'язання та не застосував до спірних правовідносин норму частини третьої статті 551 ЦК України, яка підлягала застосуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розмір пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 слід зменшити до 36 000 грн.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема про неправомірне підвищення банком відсоткової ставки, неврахування судом першої інстанції укладення договору іпотеки із ОСОБА_3, колегія суддів відхиляє.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2008 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» направив відповідачці вимогу про зміну відсоткової ставки, яка починаючи з 25.08.2008 року становитиме 20 %. Дане повідомлення отримане ОСОБА_3 26.08.2008 року (а. с. 8 об).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 27 лютого 2015 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 належним відповідачем ОСОБА_3

Оскільки вказані вище порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 19 березня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 539/05-КЗ від 01.08.2005 року, станом на 29.08.2014 року на загальну суму 73 133,45 грн, що складається з: основного боргу (тіло кредиту) - 24 590,74 грн, заборгованості за відсотками - 12 542,71 грн, пені - 36 000 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 167,0 кв.м, житловою площею 60,1 кв.м, по АДРЕСА_1. Способом реалізації предмету іпотеки визначити - реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом, на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 731,33 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Девляшевський В.А.

Меленко О.Є.