Рішення № 44611223, 04.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5614/15 Справа № 201/16402/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Єлізаренко І.А., Ремеза В.А.,

за участю секретаря Видюкової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення грошових коштів за депозитним договором, мотивуючи тим, що 24 вересня 2013 року між ним та ПАТ КБ "Приватбанк" був укладений депозитний договір №SAMDN01000737957401, за умовами якого ним було внесено на особистий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 39540,96 грн. з відсотковою ставкою 17% річних на строк 6 місяців. Посилаючись на те, що відповідач, після закінчення строку вкладу грошові кошти так і не повернув, ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути на його користь з ПАТ КБ "Приватбанк" грошові кошти в розмірі 71758,00 грн.(а.с. 2-8, 112-113).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2015 року у задоволенні позовних вимоги було відмовлено (а.с. 142-147).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, неповне з'ясування судом обставин у справі, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог (а.с. 152-160).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд посилався на те, що позивачем не було надано належних доказів наявності депозитного вкладу та його розміру, крім того, суд послався на те, договір банківського вкладу, зобов'язання за яким є предметом даного спору, укладався на території АР Крим, яка була окупована Російською Федерацією, тому до припинення окупації ПАТ КБ «Приватбанк» не може відповідати за даним позовом.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, що 24 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "Приватбанк" у відділенні, що розташоване в АР Крим, був укладений депозитний договір № SAMDN01000737957401 вклад "Стандарт", за умовами якого позивач внес на особистий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 39540,96 грн., з відсотковою ставкою 17% річних строком на 6 місяців по 24 березня 2014 року включно (а.с. 10-11).

Зазначені кошти були внесені на депозитний рахунок шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується копією платіжного доручення від 24 вересня 2013 року (а.с. 12).

Крім того, в подальшому позивач поповнював депозитний вклад шляхом автоматичного зарахування коштів з іншого рахунку (а.с. 13).

Після спливу строку дії договору ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ "Приватбанк" з письмовою заявою щодо повернення грошових коштів за депозитним договором, проте йому було відмовлено у видачі коштів (а.с. 14-17, 23-28).

Згідно копії довідки № 10882717 від 15 травня 2014 року та виписки по особовому рахунку НОМЕР_1 сума коштів за вказаним вкладом станом на 15 травня 2014 року становила 45598,36 грн. (а.с. 18-22).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або інший дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно до положень ст.1058 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (п.1.8. Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (п.1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (п.1.10. Інструкції).

Пункт 10.1. Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Пунктом 2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 01 червня 2011 року №174, зареєстрованої в Міністерстві і юстиції України 25 червня 2011 року за №790/19528 (далі - "Інструкція"), встановлено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним і підписом САБ.

Аналіз зазначених правових норм дозволяє дійти висновку, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах №6-118цс14 від 29 жовтня 2014 року, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

На підтвердження того факту, що сторонами дійсно було укладено договір банківського вкладу (депозиту) позивачем надано звірені копії договору № SAMDN01000737957401 від 24 вересня 2013 року платіжного доручення від 24 вересня 2013 року, яке містить електронний підпис банку PAGR.AGP000000003892693.

Зазначені документи, на думку колегії суддів, є належними доказами, в розумінні ч.2 ст.59 ЦПК України.

Спірний договір і квитанція мають усі необхідні реквізити, а відтак банк зобов'язаний виплатити вкладнику депозит і проценти на вклад на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу.

Також, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що суперечать вимогам закону та обставинам по справі висновки місцевого суду стосовно того, що ПАТ КБ "Приватбанк" не може відповідати за договорами банківського вкладу, укладеними на території АР Крим до припинення її окупації, а також з того, що зобов'язання за такими договорами виконує автономна некомерційна організація «Фонд захисту вкладників».

Відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Невиконання ПАТ КБ "Приватбанк" своїх договірних зобов'язань по своєчасному і належному поверненню банківського вкладу є порушенням умов договору банківського вкладу і наведених норм Цивільного кодексу України.

Відповідачем не доведено суду, що їх дії щодо неповернення зазначених сум позивачу відповідають вимогам укладених договорів або закону.

Виходячи з даних виписки по депозитному рахунку (а.с. 19-22) сума коштів на день закінчення строку договору склала 45598,36 грн.

Термін затримки коштів з 25 березня 2014 року по 07 квітня 2015 року (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) складає 378 днів.

Тобто, приймаючи до уваги відсоткову ставку за депозитним договором 17% сума процентів, які повинні бути нараховані позивачу складає:

45598,36 грн. * 17% * 378 днів / 365 днів = 8027,81 грн.

Крім того, згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до матеріалів справи позивач у день закінчення строку дії договорів - 25 березня 2014 року, звернувся до банку із заявою про повернення банківського вкладу, чим засвідчив свій наміри припинити дію договору.

У зв'язку з цим банк був зобов'язаний повернути вкладнику депозитні кошти з процентами в строк закінчення дії договорів - 25 березня 2014 року, проте кошти позивачу повернуті не були, тим самим банк порушив свої грошові зобов'язання.

За таких обставин суд колегія суддів приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 % річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

3 % річних за період з 25 березня 2014 року по 07 квітня 2015 року складають: 45598,36 грн. * 3% * 378 днів / 365 днів = 1416,67 грн.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у березні 2015 року відносно квітня 2014 року складає 131,59%, таким чином, збитки позивача від інфляції становлять:

45598,36 грн. * 131,59% / 100 % - 45598,36 грн. = 14404,52 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а сума у розмірі 69447,36 грн., повинна бути стягнута з відповідача. З яких 45598,36 грн. сума вкладу та відсотків станом на 24 березня 2014 року; 8027,81 грн. сума відсотків за період з 25 березня 2014 року по 07 квітня 2015 року; 1416,67 грн. - 3 % річних за період з 25 березня 2014 року по 07 квітня 2015 року; 14404,52 грн. - інфляційні втрати з квітня 2014 року по березень 2015 року.

Також, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь держави судовий збір у розмірі 1041,71 грн. (694,47 грн. та 347,24 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2015 року - скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Наб. Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іпнНОМЕР_2) у рахунок повернення коштів за договором № SAMDN01000737957401 від 24 вересня 2013 року - 69447,36 грн., з яких: 45598,36 грн. - сума вкладу та відсотків станом на 24 березня 2014 року; 8027,81 грн. сума відсотків за період з 25 березня 2014 року по 07 квітня 2015 року; 1416,67 грн. - 3 % річних за період з 25 березня 2014 року по 07 квітня 2015 року; 14404,52 грн. - інфляційні втрати з квітня 2014 року по березень 2015 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: