Ухвала суду № 44611214, 03.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4629/15 Справа № 183/597/15 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д. І. Доповідач - Петренко І.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпроменерго" на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2015 року про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпроменерго", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ частки майна та звернення стягнення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 відкрито провадження.

В апеляційній скарзі ТОВ "Хімпроменерго" просить ухвалу скасувати та справу передати до належного суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Як роз'яснено Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі,суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне ( справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин,крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по - друге, суб'єктний склад такого спору ( однією зі сторін у спорі є фізична особа).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання, а позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч.1 ст. 113 ЦПК України - позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Як вбачається із тексту позовної заяви, ОСОБА_2 звернувся з позовом про виділ частки майна та звернення стягнення до кількох відповідачів, одним з яких є ОСОБА_4, місце реєстрації якої : АДРЕСА_1, що відноситься до території обслуговування Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

За таких обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що спір, який виник між сторонами, підсудний Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області , оскільки ст. 113 ЦПК України передбачає пред'явлення позову до кількох відповідачів до суду за вибором позивача, тобто такий вибір є його правом.

Посилання в апеляційній скарзі на те , що предметом спору являються корпоративні права , а не цивільний спір з приводу нерухомого майна спростовуються полодоженнями , що містяться в пункті 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» , яким передбачено, що згідно з частиною третьою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК) під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 4 частини першої статті 12 ГПК, стаття 15 ЦПК ), слід враховувати роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів». Наприклад, у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа. При цьому положення пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, враховуючи її імперативний характер, не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних з діяльністю інших суб'єктів господарювання (споживчих, садових товариств тощо), а також стосовно справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, який вибув. Це стосується і спорів за участю спадкоємців учасників господарських товариств, які ще не стали їх учасниками. Наприклад, спір між спадкоємцем учасника господарського товариства та товариством щодо розміру належної йому до передачі у грошовій формі частки у майні товариства, яка належала спадкодавцю; спір між сторонами з приводу виконання цивільно-правового договору (зокрема, виконання договору купівлі-продажу частки статутного фонду господарського товариства), оскільки він виник не з корпоративних відносин. Спори між господарським товариством і його учасником (акціонером, засновником), які є трудовими, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Також, згідно п. 7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» у зв'язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов'язаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом, а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства, що виникають між акціонерами (учасниками) господарського товариства та товариством (крім передбачених пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК), такі позови повинні приймати господарські суди за правилами статті 1 ГПК, тобто з урахуванням суб'єктного складу учасників спору.

Враховуючи вказане, спір, що виник між фізичною особою (позивачем) та відповідачами (юридичними та фізичними особами), жодним чином не стосується корпоративних прав позивача та не є таким, що виникає із господарських правовідносин, а навпаки виникає з цивільних правовідносин та підлягає розгляду у суді загальної юрисдикції.

Крім того, будь-яких доказів про те, що ОСОБА_2 у встановленому законом порядку набув статусу учасника товариства, сторонами суду не надано, а тому дане питання буде вирішуватись при розгляді справи по суті.

Доводи апеляційної скарги про те , що до відповідача ОСОБА_4 не заявлено жодних вимог , пов»язаних з товариством , до якого остання не має ніякого відношення , самі по собі не можуть бути підставою для скасування ухвали про відкриття провадження , оскільки така ухвала може бути оскаржена лише з підстав порушення підсудності , а не в зв»язку з тими чи іншими заявленими вимогами по суті .

Таким чином зміст оскаржуваної ухвали не дає жодних підстав для висновку про те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпроменерго" - відхилити.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя - І.О. Петренко

Судді - С.П.Котушенко

- М.М. Романюк