Справа №201/6674/14ц
Провадження 2др/201/10/15р.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2015р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Кірієнко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по цивільній справі №201/6674/14ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
09.04.2015р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1, підписана представником ОСОБА_2, про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ( а.с. № 1-4 т. № 3).
В обґрунтування заявлених вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням суду від 25.06.2014р. в задоволені позовних вимог банка було відмовлено. Дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.09.2014р. Вважаючи, що незаконними діями ПАТ КБ «ПриватБанк» йому завдано збитки у вигляді оплати юридичних послуг в розмірі 7530грн. та вартості проїзду в розмірі 5051грн. 67коп., просив стягнути ці збитки, посилаючись на те, що це судові витрати, які суд повинен розподілити шляхом винесення додаткового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представники не зявилися, про дату та час слухання справи заявник був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про отримання представником судової повістки (а.с. № 40 т. № 3), своєю заявою від 09.04.2015р. представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 04.07.2013р. - а.с. № 34 т. № 3) просив розглядати справу за відсутності заявника та заявлені вимоги підтримав в повному обсязі ( а.с. № 33 т.№ 3).
Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності від 21.02.2014р. - а.с. № 39) в наданій суду заяві просив відмовити в задоволені заяви про винесення додаткового рішення, посилаючись на те, що вимоги про стягнення судових витрат були заявлені під час розгляду справи у Святошинському районному суді м. Києва. Просив розглядати справу за його відсутності ( а.с. № 38 т. № 38).
Представник ТОВ «УФА «Верус» в судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини не явки суд не сповістив.
За такими обставинами, на підставі ст. 169, ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.
Суд, ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення, матеріалами цивільної справи, вважає що в задоволені заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 5 ст. 220 ЦПК України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2014р. в задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було відмовлено, скасовано заходи забезпечення позовних вимог та розподілено судові витрати по справі (а.с. № 198-199 т. № 2).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.09.2014р. рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2014р. було залишено без змін (а.с. № 265-268 т. № 2).
Представник заявника ОСОБА_1 в наданій суду заяві про винесення додаткового рішення посилався на те, що судом не було розподілено судові витрати по сплаті за юридичні послуги в розмірі 7530грн. та витрати на проїзд в розмірі 5051грн. 67коп., просив їх стягнути шляхом винесення додаткового рішення (а.с. № 1-4 т. № 3).
Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам розяснено, що якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК України має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. Проте, якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.
Як вбачається з рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2014р. питання розподілу судових витрат розглядалося та понесені позивачем при подачі позову судові витрати з урахуванням відмови в задоволені позову не відшкодовували за рахунок відповідача (а.с. № 198 т. № 2 зворотна сторона).
Докази на підтвердження понесених судових витрат, надані представником ОСОБА_1 до заяви про винесення додаткового рішення, не були надані ані під час розгляду справи в районному суді, ані під час розгляду справи в Апеляційному суді Дніпропетровської області, а тому з урахуванням вищевказаних розяснень не можуть бути підставою для їх розподілу та в задоволені заяви про винесення додаткового рішення слід відмовити.
Заперечення ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо відмови в задоволені вимог про винесення додаткового рішення відносно розподілу судових витрат, суд оцінює критично, оскільки дані судові витрати, як зазначає представник ОСОБА_1 були понесені саме під час розгляду цивільної справи, яка розглядалася Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, та з цих підстав Святошинський районний суд м. Києва відмовив в задоволені цих вимог, заявлених як позовних.
Таким чином, суд вважає за можливе в задоволені заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по цивільній справі №201/6674/14ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п. 41 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», ст. 210, ч.5 ст. 220, п. 11 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволені заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по цивільній справі №201/6674/14ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: Н.В.Ткаченко
Судове рішення № 44609534, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 28.05.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/6674/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: