Справа №201/6674/14ц
Провадження 2др/201/10/15р.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2015р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Кірієнко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по цивільній справі №201/6674/14ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
09.04.2015р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1, підписана представником ОСОБА_2, про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ( а.с. № 1-4 т. № 3).
В обґрунтування заявлених вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням суду від 25.06.2014р. в задоволені позовних вимог банка було відмовлено. Дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.09.2014р. Вважаючи, що незаконними діями ПАТ КБ «ПриватБанк» йому завдано збитки у вигляді оплати юридичних послуг в розмірі 7530грн. та вартості проїзду в розмірі 5051грн. 67коп., просив стягнути ці збитки, посилаючись на те, що це судові витрати, які суд повинен розподілити шляхом винесення додаткового рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України.
В судове засідання ОСОБА_1 та його представники не зявилися, про дату та час слухання справи заявник був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про отримання представником судової повістки (а.с. № 40 т. № 3), своєю заявою від 09.04.2015р. представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 04.07.2013р. - а.с. № 34 т. № 3) просив розглядати справу за відсутності заявника та заявлені вимоги підтримав в повному обсязі ( а.с. № 33 т.№ 3).
Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності від 21.02.2014р. - а.с. № 39) в наданій суду заяві просив відмовити в задоволені заяви про винесення додаткового рішення, посилаючись на те, що вимоги про стягнення судових витрат були заявлені під час розгляду справи у Святошинському районному суді м. Києва. Просив розглядати справу за його відсутності ( а.с. № 38 т. № 38).
Представник ТОВ «УФА «Верус» в судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини не явки суд не сповістив.
За такими обставинами, на підставі ст. 169, ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.
Суд, ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення, матеріалами цивільної справи, вважає що в задоволені заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 5 ст. 220 ЦПК України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2014р. в задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було відмовлено, скасовано заходи забезпечення позовних вимог та розподілено судові витрати по справі (а.с. № 198-199 т. № 2).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.09.2014р. рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2014р. було залишено без змін (а.с. № 265-268 т. № 2).
Представник заявника ОСОБА_1 в наданій суду заяві про винесення додаткового рішення посилався на те, що судом не було розподілено судові витрати по сплаті за юридичні послуги в розмірі 7530грн. та витрати на проїзд в розмірі 5051грн. 67коп., просив їх стягнути шляхом винесення додаткового рішення (а.с. № 1-4 т. № 3).
Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам розяснено, що якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК України має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. Проте, якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.
Як вбачається з рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2014р. питання розподілу судових витрат розглядалося та понесені позивачем при подачі позову судові витрати з урахуванням відмови в задоволені позову не відшкодовували за рахунок відповідача (а.с. № 198 т. № 2 зворотна сторона).
Докази на підтвердження понесених судових витрат, надані представником ОСОБА_1 до заяви про винесення додаткового рішення, не були надані ані під час розгляду справи в районному суді, ані під час розгляду справи в Апеляційному суді Дніпропетровської області, а тому з урахуванням вищевказаних розяснень не можуть бути підставою для їх розподілу та в задоволені заяви про винесення додаткового рішення слід відмовити.
Заперечення ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо відмови в задоволені вимог про винесення додаткового рішення відносно розподілу судових витрат, суд оцінює критично, оскільки дані судові витрати, як зазначає представник ОСОБА_1 були понесені саме під час розгляду цивільної справи, яка розглядалася Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, та з цих підстав Святошинський районний суд м. Києва відмовив в задоволені цих вимог, заявлених як позовних.
Таким чином, суд вважає за можливе в задоволені заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по цивільній справі №201/6674/14ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п. 41 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», ст. 210, ч.5 ст. 220, п. 11 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволені заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по цивільній справі №201/6674/14ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: Н.В.Ткаченко
The court decision No. 44609534, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 28.05.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 201/6674/14-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: