Ухвала суду № 44608406, 05.06.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/497/15

ун. № 759/7557/15-к

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

05 червня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді: Почупайло А.В.

за участю секретаря Довганич В.В.

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100080000295 від 12 січня 2014 року, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в с. Тхорин, Овруцького району, Житомирської області, громадянина України, неодруженого, освіта вища, працюючого генеральним директором ТОВ «Діамед», проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України, стосовно якого запобіжний захід не застосовувався, -

сторони кримінального провадження: прокурор - Ботезат А.В., обвинувачений - ОСОБА_1, захисник - ОСОБА_2, інші учасники провадження: представник цивільного позивача Споживчого Товариства «ДІАМЕД» - Пуховой Ю.С., -

в с т а н о в и в:

До Святошинського районного суду м. Києва 18 травня 2015 року, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100080000295 від 12 січня 2014 року, з додатками стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України.

Захисник ОСОБА_2, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_1, заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті неповно та суперечливо викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення. Формулювання обвинувачення не містить посилання на обставини, які у відповідності до положень ст. 91 КПК України входять до предмету доказування, серед яких час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення. Невизначення місця вчинення кримінального правопорушення впливає і на визначення територіальної підсудності, згідно ст. 32 КПК України. В обвинувальному акті в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України невірно вказано місце проживання ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_1 та його посада.

Прокурор Ботезат А.В. та представник цивільного позивача СТ «ДІАМЕД» - Пуховой Ю.С. проти задоволення заявленого стороною захисту клопотання заперечували та вважали можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, зазначивши, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги, передбаченні ст. ст. 32, 291 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, вважає заявлене захисником клопотання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Положеннями пп. 2,5,7 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Обвинувальний акт має містити анкетні відомості обвинуваченого, зокрема місце його проживання, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального проавопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Дослідивши наданий прокурором обвинувальний акт, суд виявив невідповідність вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України, зокрема такими порушеннями у даній справі суд визнає невідповідність обвинувального акта та додатків до нього вимогам закону щодо їх змісту.

Виклад в обвинувальному акті фактичних обставин кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 366 КК України, по кожному епізоду, пред'явленого органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачення, які прокурор вважає встановленими, містить суперечності. Так, обвинувальний акт містить відомості про вчинення ОСОБА_1 декількох альтернативних дій, передбачених ст. 366 КК України, а саме: складання завідомо неправдивих документів - протоколів Загальних зборів засновників (учасників) СТ «ДІАМЕД» № № 8, 9, 10,11 від 09 січня 2014 року, № № 5,6,4 від 22 січня 2014 року та внесення до цих же документів завідомо неправдивих відомостей, що є взаємовиключаючим, оскільки складання неправдивого документа це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності, а внесення до документів неправдивих відомостей означає включення до справжнього офіційного документа інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності. Службове підроблення виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинено однією з декількох альтернативно передбачених в ч. 1 ст. 366 КК України дій.

Також, виклад в обвинувальному акті фактичних обставин кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 366 КК України, по зазначених епізодах, не містить відомостей щодо часу, місця вчинення кожного кримінального правопорушення та відомостей щодо фізичних або юридичних осіб, яким були надані зазначені документи; не зазначено у чому полягають тяжкі наслідки.

Виклад в обвинувальному акті фактичних обставин кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364-1 КК України, по кожному епізоду, пред'явленого органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачення, які прокурор вважає встановленими, не містить відомостей щодо місця вчинення кожного, кримінального правопорушення; назви юридичної особи, інтересам якої спричинено тяжкі наслідки та у чому вони полягають, а також відомостей які службові обов'язки, покладені на ОСОБА_1, як службову особу, були ним порушені; чи передувало це порушення настанню тяжких наслідків; чи створювало воно реальну можливість заподяння цих наслідків; чи виявилося необхідною умовою їх настання і чи викликало з неминучістю їх настання у кожному конкретному випадку.

Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 364-1 КК України є мета вчинення кримінального правопорушення.

Виклад в обвинувальному акті фактичних обставин кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364-1 КК України, в частині зазначення мети вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення по кожному епізоду, пред'явленого йому органом досудового розслідування обвинувачення, які прокурор вважає встановленими, також містить суперечності.

В порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті невірно вказано місце проживання ОСОБА_1. Також обвинувальний акт не містить відомостей про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Вказані недоліки фактично унеможливлюють здійснення судового розгляду, оскільки згідно з вимогами п. 13 ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 337 КПК України такий проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення, знати суть якого є беззастережним правом обвинуваченого. Неконкретність обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, порушує забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_1 на захист.

Положеннями п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід'ємним додатком та відповідно до вимог ст. 109 КПК України має відповідати вимогам щодо змісту та форми, визначеним в законі, зокрема повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

В порушення вимог ст. 109 КПК України, у долученому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування, зокрема, розділ про прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення, не міститься відомостей про процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування слідчими судями Святошинського районного суду м. Києва. Також, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про надання доступу захиснику до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення їх з ними (ст. 290 КПК України); в реєстрі процесуальних дій не зазначено які речі та документи були вилучені під час проведення процесуальних дій та місце їх знаходження.

Реєстр матеріалів досудового розслідування, зокрема, п. 85 розділу проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій, містить відомості щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, проте результати процесуального рішення прийнятого по даному клопотанню, виду заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування, реєстр не містить.

За таких обставин, обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 291, 314, 369-372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заявлене захисником ОСОБА_2 клопотання задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100080000295 від 12 січня 2014 року, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України, разом з додатками - повернути прокурору прокуратури Святошинського району міста Києва Бртезату А.В. внаслідок невідповідності обвинувального акта та його додатків вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: