Ухвала суду № 44608405, 05.06.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/400/15

ун. № 759/5649/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді: Васильєвої К.О.,

при секретарі: Товарницькій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

за участі сторін кримінального провадження: прокурор Кравчук С.В., обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 10 квітня 2015 року. Обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою.

До суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1, яке він підтримав в судовому засіданні, про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з обмеженням залишати житло в нічний час доби.

У зв'язку з тим, що судовий розгляд даної кримінальної справи на даний час не завершено, а строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується, за ініціативою суду на розсуд сторін кримінального провадження також винесено питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, наявні ризики переховування, вчинення нових злочинів, незаконного впливу на недопитаних в судовому засіданні потерпілих та свідків, які не зменшилися, просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою та заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження строків тримання під вартою та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з обмеженням у нічний період доби, мотивуючи тим, що на даний час ризики, вказані прокурором, значно зменшилися, обвинувачений має постійне місце проживання та вагітну дружину, з якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах, тобто має міцні соціальні зв'язки, жодним чином не буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник ОСОБА_4, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заперечували проти продовження строків тримання під вартою та підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_5

Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтримали думку прокурора та заперечували проти заявлених клопотань.

Заслухавши думку сторін, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_5, суд вважає, що обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити на максимальний строк. При цьому, суд бере до уваги наступне.

Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1, опинившись на волі, може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно впливати на потерпілих, які на даній стадії судового розгляду ще не допитані судом, або свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ймовірність реалізації вказаних ризиків не зменшилася на даний час, і на це вказують такі обставини: характер протиправних насильницьких дій, вчинених щодо потерпілих, які інкримінуються обвинуваченому; мотиви, за яких обвинувачений вчинив дії, в яких він обвинувачується; його відношення до скоєного; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку засудження за вчинення тяжкого злочину (ст. 12 КК України). В даному випадку, охорона прав та законних інтересів потерпілих від кримінального правопорушення має більший суспільний інтерес, ніж забезпечення особистої свободи обвинуваченого, внаслідок чого вимагає застосування до обвинуваченого відповідно найбільш суворого запобіжного заходу.

За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги позицію потерпілих, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, які унеможливлюють його тримання під вартою, репутацію обвинуваченого (який раніше неодноразово засуджений), дані про його особу, сімейний стан, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

На даний час відсутні підстави вважати строки тримання під вартою обвинуваченого, а також строки даного судового провадження такими, що виходять за рамки розумних, необхідних і достатніх для досягнення визначеного процесуальним законом завдання кримінального провадження.

В зв'язку з тим, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу не є обґрунтованими та такими, що ставлять під сумнів вищевказані висновки суду, суд вважає за необхідне залишити їх без задоволення.

Оскільки дане кримінальне провадження стосується підозри щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд, вважаючи за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 201, 205, 331 КПК України, ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - тримання під вартою - продовжити на строк на шістдесят днів, тобто по 03 серпня 2015 року (включно) і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий: К.О. Васильєва