Ухвала суду № 44599214, 28.05.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/801/15-ц Провадження № 22-ц/795/897/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Деркач О. Г. Доповідач - Острянський В. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСТРЯНСЬКОГО В.І.,суддів:ШЕВЧЕНКА В.М., ХРОМЕЦЬ Н.С.,при секретарі:МАРТИНОВІЙ А.В.,за участю:представника позивача ОСОБА_5, відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і представника відповідачів ОСОБА_9, представника Чернігівського міськвиконкому Приходько М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 березня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа ФОП ОСОБА_11, про усунення перешкод у здійсненні права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Чернігівоблбуд», виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення,

в с т а н о в и в:

У апеляційних скаргах ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ставлять питання про скасування рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 березня 2015 року та про постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянти вказують на те, що згідно з протоколом № 1 спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету Управління виробничо-технічної комплектації орендарів Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту „Чернігівоблбуд" (далі - Протокол № 1) від 04.04.1993 року на їх сім"ю у складі трьох осіб було виділено спірну квартиру, що є, на думку апелянтів, актом дарування їм квартири, тому вони є власниками квартири АДРЕСА_1 і позивач заявив безпідстані вимоги до них щодо усунення перешкод у здійсненні права власності, оскільки дана квартира йому не належить. Що суд не врахував, що апелянти є добросовісними користувачами спірної квартири, тому вони і не пустили представника позивача до квартири. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставиться питання щодо незаконності судового рішення в частині відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом з тих підстав, що виконком Чернігівської міської ради своїм рішенням від 15 березня 2010 року не мав права визнавати право власності на спірну квартиру за позивачем ПАТ „Чернігівоблбуд", оскільки будинок не був новобудовою і був збудований раніше та що ордер на право користування було видано на їх сім"ю. Тому, послашись на ці обставини, апелянти просили апеляційний суд скасувати рішення і відмовити у задоволенні позову ПАТ „Чернігівоблбуд".

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 березня 2015 року позов ПАТ „Чернігівоблбуд" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про усунення перешкод у здійсненні права власності було задоволено.

Зобов"язано ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні ПАТ „Чернігівоблбуд" квартирою АДРЕСА_1 в м.Чернігові, шляхом надання вільного доступу до квартири технікам з інвентаризації нерухомого майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_11, з метою обстеження та проведення технічної інвентаризації приміщення протягом 20 днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до ПАТ „Чернігівоблбуд", виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення було відмовлено. Також було вирішено питання про судові витрати.

У запереченнях на апеляційні скарги ПАТ „Чернігівоблбуд" просить апеляційний суд відхилити апеляційні скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін, вважаючи, що місцевий суд постановив його з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, враховуючи наступне.

Ухваливши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що позивач ПАТ „Чернігівоблбуд" є правонаступником Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту „Чернігівоблбуд" та Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд"; що на підставі судових рішень, які набули чинності, встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 згідно з актом державної приймальної комісії про введення будинку в експлуатацію від 31.03.1993 року збудований орендним підприємством „Чернігівоблбуд" за його кошти і є його колективною власністю. Що будинок увійшов до основних засобів колективної власності цього підприємства і був включений органом приватизації до статутного фонду ЗАТ „Чернігівоблбуд" та що встановлені обставини відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають. Суд також взяв до уваги, що рішенням Чернігівського міськвиконкому від 15 березня 2010 року № 48 доручено Чернігівському МБТІ оформити свідоцтво про право власності на підставі проведеної інвентаризації ЗАТ „Чернігівоблбуд", в т.ч і на квартиру АДРЕСА_1 та що згідно з свідоцтвом про право власності від 31.03.2010 року та ОСОБА_5 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.04.2010 року власником спірної квартири є ЗАТ „Чернігівоблбуд". Суд також відхилив доводи відповідачів про те, що Протокол № 1 від 04.04.1993 року та відповідний ордер на право відповідачів користування спірною квартирою є в сукупності договором дарування, оскільки таке суперечить нормам чинного законодавства. І, оскільки, вимоги зустрічного позову грунтуються на цих доводах, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні його вимог. Далі суд врахував, що позивач є власником спірної квартири, а відповідач ОСОБА_6 є її наймачем, а інші відповідачі - члени сім"ї наймача, тому власник правомірно листом від 18 грудня 2014 року повідомив відповідачів про проведення 18 січня 2015 року з 10-00 до 14-00 обстеження та технічної інвентаризації квартири АДРЕСА_1 та просив забезпечити доступ до квартири та що цей лист було отримано ОСОБА_6. І, оскільки, відповідачі не допустили представників позивача до квартири для виконання технічної інвентаризації, їх дії суперечать правилам ст.319 ЦК України про те, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та що згідно з ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права власності, тому і прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог за первісним позовом.

Такий висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційних скарг про те, що згідно з протоколом № 1 спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету Управління виробничо-технічної комплектації орендарів Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного тресту „Чернігівоблбуд" від 04.04.1993 року на їх сім"ю у складі трьох осіб було виділено спірну квартиру і це, на думку апелянтів, є актом дарування їм квартири, тому вони є власниками квартири АДРЕСА_1; що вони є добросовісними користувачами спірної квартири і вправі не допускати до неї представників позивача та що Чернігівський міськвиконком своїм рішенням від 15.03.2010 року не мав права визнавати право власності на спірну квартиру за позивачем ПАТ „Чернігівоблбуд", т.я. будинок не був новозбудованим - не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і висновків місцевого суду не спростовують.

За таких обставин суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 26 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: