Рішення № 44597161, 15.05.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/13845/14-ц

Провадження № 22-ц/792/852/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Заїки В.М.,

суддів: Грох Л.М., Пастощука М.М.,

при секретарі: Кошельнику В.М.,

за участю: ОСОБА_1 та її представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 подану в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В липні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі ПАТ КБ «Надра»), звертаючись до суду з названим позовом, просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором №15/02/2008/840-К/1240 від 15.02.2008 року, що складає 164 164,14 дол.США заборгованість за тілом кредиту та відсотками, 225 425,60 гривень пені та штрафу і судовий збір у розмірі 3 654 грн.00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що 15.02.2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №15/02/2008/840-К/1240, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 106 890,00 дол. США зі сплатою 12,89% річних за користування кредитними коштами з кінцевим терміном повернення кредиту до 14.02.2028 року, а ОСОБА_6 зобов'язався у строк та на умовах, визначених цим договором, повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач вказував, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором №15/02/2008/840-К/1240 від 15.02.2008 року того ж дня між банком та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 були підписані договори поруки.

Взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів та сплати відсотків ні позичальник, ні поручителі не виконують, внаслідок чого станом на 05.06.2014 року утворилася заборгованість відповідачів, яку позивач просить стягнути.

___________________

Головуючий у першій інстанції: Карплюк О.І. Категорія:19,27

Доповідач: Заїка В.М.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25 березня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 104 433,62 дол.США, що еквівалентно по курсу Національного банку України 1 228 160 грн. 26 коп. та відсотками в сумі 59730,52 дол.США, що еквівалентно по курсу Національного банку України 702 442 грн. 86 коп., пеню в сумі 99 720 грн. 18 коп. та штраф в сумі 125 705 грн.42 коп., а всього - 2156028 грн.72 коп. Вирішено питання про розподіл судового збору.

Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення з нього коштів.

Апелянт вказує, що починаючи з липня 2009 року ОСОБА_6 порушував взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту, проте суд першої інстанції неповно з'ясував та не надав належної оцінки доказам, зокрема претензіям від 13.02.2013 року №54/07/2-734, від 13.02.2013 року №54/07/2-733 та №54/07/2-735 та дійшов хибних висновків стосовно того, що строк пред'явлення позову до поручителів не минув, а також не застосував норми ч.2 ст.214, ч.1 ст.360-7 ЦК України, та неправильно застосував до спірних правовідносин норми ч.4 ст.559 ЦК України.

ОСОБА_1 також звернулася з апеляційною скаргою на вищеозначене рішення, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити банку в задоволенні його позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на ч.4 ст.559, ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України відповідно до чого банк мав пред'явити вимогу до поручителів шляхом пред'явлення до них позову про стягнення заборгованості за кредитним договором не пізніше 13.08.2013 року. Вважає, що після спливу шести місяців порука ОСОБА_1, та ОСОБА_4 перед ПАТ КБ «Надра» за виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором №15/02/2008/840-К/1240 від 15.02.08 припинилася.

Заслухавши доповідача, доводи учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4, та апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення повністю не відповідає.

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом матеріального права ухвалене рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості за кредитом з відповідачів, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що строк договору поруки від 15 лютого 2008 року закінчується 14 лютого 2028 року, а тому строк для пред'явлення вимоги до поручителів не минув.

Однак погодитись з такими висновками суду повністю погодитися не можна з таких підстав.

Так, судом встановлено, що 15 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 15/02/2008/840-К/1240, згідно якого останньому надано кредит в сумі 106890 доларів США строком до 14 лютого 2028 року зі сплатою 12,89 % річних за користування кредитними коштами(а.с. 9).

15 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 і ОСОБА_1 укладено договір поруки, згідно якого вони поручаються перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, в тому числі: повернути кредит до 14 лютого 2028 року в сумі 106890 доларів США, сплатити відсотки, інші платежі, а також можливі штрафні санкції.

В зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором від 15 лютого 2008 року позивачем було направлено позичальнику та поручителям 13 лютого 2013 року претензії з вимогою повного дострокового ( протягом трьох банківських днів) повернення всієї суми кредиту, відсотків, інших платежів та штрафних санкцій в сумі 164510, 03 дол. США. Вказані претензії ОСОБА_4 і ОСОБА_1 отримали 22 лютого 2013 року і зобов'язані були протягом трьох банківських днів виконати основне зобов'язання, визначене кредитним договором від 15 лютого 2008 року.

Відповідачі вказане зобов'язання не виконали і в липні 2014 року ПАТ КБ «Надра» звернувся в суд з позовом про стягнення заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Частиною 4 ст.559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Аналогічні роз'яснення містяться у п.24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5, згідно якого пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення (вручення) йому вимоги про погашення боргу, так і пред'явлення до нього позову, При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя, кредитор має звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків стосовного того, що строк дії договору поруки від 15 лютого 2008 року закінчується 14 лютого 2028 року, неправильно застосував норми діючого законодавства і ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню з відмовою до відповідачів в позові.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_5 подану в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду В.М.Заїка