Рішення № 4459493, 10.08.2009, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-1458\09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2009 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі – Вороніній О.В., за участю представника позивача - ОСОБА_1 , що діє за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат,-

В С Т А Н О В И В :

У позовній заяві вказано, що відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ України (далі ОВС) курсантом Запорізького юридичного інституту Дніпрорпетровського державного університету внутрішніх справ (далів інститут). З відповідачем відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про міліцію», Указу Президента України від 23.01.1996 року №77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Постанови кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року №992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням» - 22.01.2002 року з відповідачем було укладено угоду про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті МВС України за державним замовленням та його працевлаштування. Відповідно до розділу 4 цієї угоди передбачено підстави, розмір та порядок відшкодування вартості навчання в разі дострокового розірвання угоди. Після закінчення навчання відповідач був направлений за місцем працевлаштування до УМВС України в Запорізькій області, а 20.07.2005 року – призначений на посаду слідчого у слідчому відділенні Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області. 12.11.2007 року відповідач був звільнений з роботи за ст.64 п «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. Позивач просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету витрати пов’язані з його навчанням у Запорізькому юридичному інституті ДДУВС у розмірі 5520 грн. 68 коп., та судові витрати у сумі 754 грн. 01 коп., а всього - 6274 грн. 69 коп.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просить задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову. Суду пояснив, що він дійсно навчався у вказані вище терміни та працював після закінчення навчання у Василівському РВ ГУМВС України в Запорізькій області, звідки був звільнений за порушення дисципліни. Вважає, що фактично він відпрацював встановлений зазначеною вище угодою термін – 3 роки після закінчення навчання, оскільки один місяць після закінчення навчального закладу перебував у відпустці, а потім відпрацював у пільговому обчислені 02 роки 11 місяців та 09 днів, таким чином загальний строк, який він відпрацював становить 3 роки та 9 днів. Також він не згоден з сумами розрахунків, наданих позивачем щодо витрат, пов’язаних з його навчанням у Запорізькому юридичному інституті.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити виходячи з наступного.

Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.56 ч.2 Закону України «Про міліцію» випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу, відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Указом Президента України від 23.01.1996 року №77 передбачено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов’язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менш ніж три роки. У разі відмови працювати – випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Наказом МВС України №150 від 14.05.2007 року затверджено типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України

У судовому засіданні встановлено, що 22.01.2002 року між Запорізьким юридичним інститутом МВС України та відповідачем було укладено угоду про підготовку фахівця за державним замовленням та його працевлаштування. Вказане підтверджено копією угоди, завірена належним чином копія якої є у матеріалах справи, не оспорювало ся та визнано відповідачем.

П.3.4 та п.3.6 Угоди, що була укладена між сторонами 22.01.2002 року щодо навчання відповідача, він зобов’язався після закінчення навчання відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а у разі звільнення з ОВС після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну перебування на службі за підставами п.4 цієї угоди – відшкодувати МВС України витрати на період навчання.

Відповідно до п.4.1 Угоди, звільнення відповідача з ОВС під час навчання, після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну перебування на службі , у тому числі і за порушення дисципліни є підставою для відшкодування ним вартості навчання.

П.6.6. Угоди передбачає, що угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами і діє до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання в інституті.

Відповідно до наказу №50 о\с від 17.06.2005 року, виданого ректором інституту – відповідач, що закінчив навчання відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України в Запорізькій області, та йому надано відпустку з 18 червня по 19 липня 2005 року. Наказом УМВС України в Запорізькій області від 20.07.2005 року №304 о\с відповідач призначений на посаду слідчого СВ Василівського РВ. Наказом від 12.11.2007 року №598 о\с УМВС України в Запорізькій області відповідач звільнений з ОВС за ст.64 п. «є» (за порушення дисципліни») з 12 листопада 2007 року. На день звільнення вислуга відповідача складала: календарна – 06 років 02 місяці 27 днів, у пільговому обчисленні – 06 років 10 місяців 14 днів. Вказане підтверджено витягами з наказів, особовою карткою відповідача, які є у матеріалах справи та визнано відповідачем.

Таким чином, після закінчення навчання в інституті з 20.07.2005 року відповідач був призначений та почав працювати на посаді слідчого СВ Василівського РВ, і саме з цього часу слід відліковувати 3-річний термін, який відповідач повинен був відпрацювати після закінчення навчання, тобто до 20.07.2008 року, тоді як відповідач був звільнений з ОВС за порушення дисципліни з 12.11.2007 року. Таким чином, період роботи відповідача у Василівському РВ з 20.07.2008 року по 12.11.2007 року становить 2 роки 3 місяці 22 дні, що підтверджено також повідомленням Василівського РВ ГУМВС.

Посилання відповідача на те, що він відпрацював у пільговому обчислені 2 роки 11 місяця 9 днів, а з урахуванням відпустки після навчання – 3 роки 9 днів, суд до уваги не приймає, оскільки пільгове обчислення вислуги застосовується для призначення працівникам ОВС пенсії та встановлення часу виходу на пенсію. Вказана відповідачем відпустка була надана йому у зв’язку з закінченням навчання і була канікулярною, а не надавалася за період роботи у Василівському РВ, а тому не може бути зарахована у 3-річний термін, який повинен був відпрацювати відповідач, відповідно до угоди.

Постановою КМУ від 01 березня 2007 року №313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах міністерства внутрішніх справ» встановлено, що у разі дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС у зв’язку з порушенням дисципліни, відшкодування здійснюється в розмірах фактичних витрат, пов’язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв та інш. П.6 та 7 вказаної постанови передбачено, що у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку і сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету.

Відповідно до письмової вимоги інституту до відповідача від 30.04.2009 року, довідки-розрахунку вартості навчання відповідача в Запорізькому юридичному інституті, довідки-розрахунку на відшкодування витрат на комунальні послуги, спожиті відповідачем за період навчання в інституті з 01.08.2001 по 28.06.2005 року, довідки про нарахування грошового утримання відповідача за час навчання, довідки про вартість котлового харчування відповідача, розрахунку вартості форменого одягу, отриманого відповідачем, довідки про звернення та лікування відповідача за час навчання - фактичні витрати, пов’язані з навчанням відповідача становили 5520 грн. 68 коп. Вказані довідки та розрахунки є належним чином завіреними, є належними та допустимими доказами у справі, тому приймаються до уваги судом.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно суми витрат, пов’язаних з його навчанням, оскільки вони не підтверджені відповідачем документально та не спростовані докази стосовно вказаних сум, які надані позивачем.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав умов угоди, укладеної між ним та позивачем щодо відпрацювання трирічного терміну в ОВС після закінчення навчання, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з нього 5520 грн. 68 коп. - фактичних витрат, пов’язаних з його навчанням обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 85, 88 ЦПК України судові витрати, які складаються зі сплачених позивачем: держмита 55 грн. 21 коп., 250 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрат пов’язаних з явкою представника позивача до суду в розмірі 448 грн. 80 коп., що підтверджено квитанціями та розрахунком витрат, суд вважає необхідним покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Указом Президента України від 23.01.1996 року «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року №922 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням», Угодою про підготовку фахівців у запорізькому юридичному інституті МВС України за державним замовленням та його працевлаштування від 22.01.2002 року, укладеною між сторонами у справі, наказом МВС України №150 від 14.05.2007 року «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України», Постановою КМУ від 01.03.2007 року №313 «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат,пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», ст.509-510, 525-527, 530, 610-612,614, 623, 626-632, 651, 653 ЦК України, ст. ст.ст. ст.ст.10, 11, 57,58, 59, 60, 64,79, 81 88,208, 209,212, 213, 214, 215, 224, 226, 228, 232, 233 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету на рахунок ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код 24523731 р\р 352250002003234 витрати пов’язані з навчанням у Запорізькому юридичному інституті ДДУВС у розмірі 5520 грн. 68 коп., та судові витрати у сумі 754 грн. 01 коп., а всього - 6274 (шість тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 69 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Кочева І.В.