Рішення № 44592047, 26.05.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2015 Справа №607/122/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Процько Я.В.,

при секретарі Зубко О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернувся в суд із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі: 83'615,60 дол. США, що за курсом НБУ станом на 12 грудня 2014 року становить 1'310'449,19 грн.; 41'658,40 грн. - пені за прострочення сплати кредиту, 62'416,65 грн. - пеня за прострочення сплати процентів. Позовні вимоги мотивує тим, що 02 червня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк», яке з 21 грудня 2009 року було перейменовано на ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11008451000 згідно якого банк надав останньому кредит в сумі 100'000 дол. США, з зобов'язанням повернути надані кошти у повному обсязі не пізніше 01 червня 2021 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування ним проценти у розмірі 11,8 % річних. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 02 червня 2006 року було укладено договір поруки. Позивач зазначає, що ОСОБА_1, взяті на себе згідно кредитного договору зобов'язання, щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належно не виконує, внаслідок чого утворилась вказана заборгованість яку і слід стягнути з відповідачів, як солідарних боржників. У подальшому представник позивача змінила позовні вимоги і просила усю заборгованість стягнути лише в доларах США не зазначаючи відповідного гривневого еквіваленту. Це вмотивувала тим, що статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено, що вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті. 07 травня 2015 року представник позивача збільшила позовні вимоги і просила стягнути з відповідачів 87'426,42 дол. США боргу за кредитом та 261'330,80 грн. заборгованості по сплаті пені.

У судовому засіданні представник позивача збільшені позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повторно в судове засідання не з'явились та не надіслали на адресу суду заяв про розгляд справи за їх відсутності, хоча своєчасно повідомлялись про час і місце судового розгляду, відтак, за згоди представника позивача, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд розглядає справу заочно, на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши їх, прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з огляду на таке.

02 червня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» (з 21 грудня 2009 року - ПАТ «УкрСиббанк»), та ОСОБА_1, укладено договір про надання споживчого кредиту № 11008451000 (далі також може вживати як Кредитний договір). Відповідно до умов даного договору, позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 100'000 дол. США під 11,8 % річних, а той зобов'язався щомісячно повертати надані кошти в обсязі та у терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 01 червня 2021 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 02 червня 2006 року (далі - Договір поруки)

Відповідно до умов пунктів 1.1. - 1.5 Договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з Кредитного договору, в тому числі за повернення суми боргу, відсотків за використання кредитних коштів, штрафних санкцій. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Причини невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору ніяким чином не можуть вплинути на виконання поручителем зобов'язань по договору поруки.

10 жовтня 2013 року позивач направив відповідачам вимоги № 30-11/3480 та № 30-11/3481 про усунення порушень умов Кредитного договору. Факти таких надсилань підтверджуються копіями цих вимог.

Однак відповідачі такі вимоги банку не виконали.

Внаслідок неналежного виконання умов Кредитного договору в ОСОБА_1 утворилась заборгованість, котра, станом на 06 травня 2015 року складає 87'426,42 дол. США - кредитного боргу та 261'330,80 грн. заборгованості по пені.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика», якщо інше не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України)

Згідно з вимогами ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншої сторони (позичальника) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позикодавець має право на отримання процентів від суми позики. (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України)

Отже ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_1 котрі породжені Кредитним договором.

Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової части позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплаті процентів.

Згідно пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у його Постанові від 24 вересня 2014 року, ухваленій в справі № 6-145цс14», грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

В силу положень статтей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Судом встановлена наявність у позивача ліцензії на здійснення валютних операцій. Про це свідчить фотокопія такої ліцензії, дозволу та додатку до нього, виданих Національним Банком України.

Таким чином, у даному випадку має місце порушення прав позивача з вини відповідачів, які підлягають захисту шляхом стягнення з них солідарно заборгованості у вказаній сумі.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати … .

За даних обставин, з відповідачів в користь позивача також слід стягнути 3'441 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України ст.ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11008451000 від 02 червня 2006 року в сумі:

та 3'441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скаргу подається апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяЯ. В. Процько