Постанова № 44591133, 29.05.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/3334/15-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - Зорік М. В.Номер провадження 33/788/135/15 Суддя-доповідач Литовченко Н. О. Категорія 483 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2015 року суддя Апеляційного суду Сумської області Литовченко Н. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2015 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є громадянином України, мешкає в АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.483 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9494,10 грн. з конфіскацією в дохід держави товару, що став предметом порушення митних правил, а саме: «томати свіжі», вагою 10 000 кг, загальною вартістю 9 464,10 грн.; а в разі неможливості конфіскувати предмети, що стали предметом порушення митних правил, постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави їх вартість у розмірі 9 464,10 грн.; постановлено стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 36 грн.45 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2015 року ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що вчинив дії, направлені на переміщення товару «томати свіжі», вагою 10 000 кг, загальною вартістю 30 000,00 рублів РФ, через митний кордон України в митному режимі «експорт» з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного контролю в Сумську митницю від імені ТОВ «МД-ІМПОРТ» документу - сертифікату про походження товарів СТ-1 RU46300F23212, отриманого незаконним шляхом, та документів, що містять неправдиві відомості про походження товарів, а саме митну декларацію ЕК10РР № 805080600/2014/000452, рахунок - фактуру № 214-ММ.

Так, 22 жовтня 2014 року в зону митного контролю митного поста "Велика Писарівка" Сумської митниці заїхав транспортний засіб, р.н. НОМЕР_1, з вантажем «томати свіжі», вагою 10 000 кг. Відправником товарів виступало ТОВ «МД-ІМПОРТ», одержувачем ТОВ «МОНОЛІТ» (РФ, м. Бєлгород, вул. Сумська, б.2а).

Для проведення митного контролю зазначеного вантажу, що вивозився з України в Росію на підставі митної декларації ЕК10РР № 805080600/2014/000452 митному органу були надані документи, в тому числі, міжнародна транспортна накладна CMR №038517 від 21.10.2014р., рахунок - фактура № 214-ММ від 21.10.2014р. з відомостями про країну походження «Україна», сертифікат про походження товарів СТ-1 №RU46300F23112 від 21.10.2014р.

В графі «Код країни походження» митної декларації типу ЕК10ДР №805080600/2014/000505, що є додатковою декларацією до митної декларації ЕК10РР № 805080600/2014/000452, директор ТОВ «МД-ІМПОРТ» ОСОБА_3 вказав країну походження товарів - Україна.

В результаті перевірки Сумською митницею Міндоходів достовірності заявлених відомостей у документах, поданих до митного контролю, було встановлено, що директор ТОВ «МД-ІМПОРТ» ОСОБА_3 з метою отримання сертифікату про походження товарів форми СТ-1 RU46300F23212 надав в Харківську торгово-промислову палату заявку - декларацію з документами, які містять недостовірні дані, а саме - видаткову накладну №75 від 10.10.2014р. про отримання продукції від СФГ «ОСОБА_4.» та договір постачання № 1/12.06 сільгосппродукції від СФГ «ОСОБА_4.».

З отриманих Сумської митницею від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області матеріалів, виділених з кримінального провадження №32014200000000054, внесеного до ЄДРД 28 березня 2014 року, вбачається, що земельна ділянка, площею 49,99 га, яка перебуває у власності СФГ «ОСОБА_4», код ЄДРПОУ 31422608, у 2014 році була засіяна зерновими культурами, зокрема, соняшником, інші види культур, в тому числі томати, не вирощувались.

Згідно з Договором про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2012 року, учасником якого є Україна та Росія, встановлено, що сторони не застосовують мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно імпорту товару, що походить з митної території іншої сторони. Відповідно до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних держав від 06 липня 2011 року, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органом країни ввезення оригіналу сертифікату форми СТ-1.

Не погоджуючись з даною постановою суду, ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду з закриттям провадження по справі, мотивуючи свої вимоги тим, що в його діях відсутній склад інкримінованого порушення митних правил, оскільки він жодним чином не здійснював приховування товару від митного кордону, сертифікат про походження товару був отриманий ним у встановленому чинним законодавством порядку від уповноважених на те органів, а відомості, зазначені у митній декларації та рахунку-фактурі щодо країни походження товару є правдивими та такими, що відповідають дійсності; контролюючими органами не надані докази про наявність в його діях прямого умислу на приховування, надання недостовірних відомостей щодо країни походження товару. Вважає, що показання особи щодо зібраного СФГ «ОСОБА_4.» врожаю не можуть визнаватися належним доказом походження товару не в Україні, оскільки є підтвердження використання наявної земельної ділянки у СФГ «ОСОБА_4.» задля вирощування помідорів та інших овочів, а отриманий ним сертифікат щодо спірного товару є й досі дійсним. Крім того, ОСОБА_3 вказує на неповноту та необ'єктивність судового розгляду, а також на допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права України, зокрема, щодо розгляду справи про порушення митних правил у його відсутність, за наявності клопотання про перенесення розгляду справи, а також суд не перевірив повноваження особи, яка склала протокол, на його складання та підписання, наявність підстав для порушення справи про порушення митних правил, залишив поза увагою те, що протокол був складений більш ніж через чотири місяці з моменту виявлення нібито вчиненого ним правопорушення, що йому не повідомлялись його права та обов'язки, відсутність у протоколі його підпису та відмітки про відмову від підписання протоколу, а також відсутність відомостей про вручення йому протоколу чи про відмову від його отримання.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Частиною 1 ст. 483 МК України встановлена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві відомості, в тому числі щодо країни походження товарів.

Розглядаючи справу, суддя вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 ознак порушення митних правил, що тягнуть за собою настання адміністративної відповідальності через застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією, а саме - вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання від ТОВ «МД-ІМПОРТ» документів, отриманих незаконним шляхом та містять неправдиві відомості про країну походження товарів, за обставин, зазначених за змістом мотивувальної частини ухваленої судом постанови, відповідають обставинам справи та підтверджуються належними доказами.

Зокрема, протоколом про порушення митних правил № 0233/80500/15 від 02 квітня 2015 року, який відповідає вимогам ст. 494 МК України (а.с.3-4), копіями митних декларацій (а.с.5-10), накладною CMR №038517 від 21.10.2014р., сертифікатом про походження товарів СТ-1 RU46300F23212 (а.с.11-14, 23), копією картки обліку особи, яка здійснює операції з товаром (а.с.15-16), сертифікатом (а.с.23), заявкою-декларацією (а.с.24), інвойсом №214-ММ від 21.10.2014р. (а.с.25), договором постачання № 1/12.06 від 12.06.2014р. (а.с.30-31), контрактом №07/07 від 07.07.2014р. (а.с.26-27), видатковою накладною та довідкою про порядок виготовлення товару (а.с.28,29).

Всі зазначені докази не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також спростовують доводи ОСОБА_3 про відсутність в його діях складу інкримінованого порушення, про правдивість відомостей зазначених у митній декларації, рахунку-фактурі та законне отримання сертифікату. Твердження останнього про існування форми статистичної звітності, поданої «СФГ ОСОБА_4.» за 2014 рік, та довідки №258 від 18 лютого 2015 року з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, на підтвердження того, що вказане господарство використовувало наявну земельну ділянку для вирощування помідорів, огірків та інших овочів, за відсутності офіційних документів про фінансові розрахунки за помідори, однозначно не доводять того, що помідори, які є предметом порушення митних правил в даному випадку, ТОВ «МД-ІМПОРТ» придбало саме у СФГ «ОСОБА_4.».

Більш того, з наявних в матеріалах справи витягу з бази даних ГУ ДФС у Сумській області - Розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2014 рік СФГ ОСОБА_4 вбачається, що його дохід за 2014 рік становить 84грн., з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб вбачається, що в ньому відсутні відомості про причетність до діяльності СФГ ОСОБА_4 ОСОБА_5 як директора СФГ, що, в свою чергу, також свідчать на підтвердження викладених у протоколі про порушення митних правил обставин вчиненого правопорушення (а.с.44-52).

Крім того, ОСОБА_3 використовував документи щодо походження товару «томати свіжі», зокрема, договір постачання №/12.06 сільгосппродукції від СФГ «ОСОБА_4.», видаткову накладну №75 від 21.10.2014р. про отримання продукції від СФГ «ОСОБА_4.», які містять неправдиві відомості. Ці документи містять особисті підписи ОСОБА_3 та печатку очолюваного ним ТОВ, отже останньому було відомі про неправдивість відомостей, що містяться у даних документах, і які були подані ним до Харківської торгово-промислової палати для отримання сертифікату СТ-1 RU46300F23212 незаконним шляхом.

Доводи ОСОБА_3 з приводу неналежності доказу - показань ОСОБА_6 щодо зібраного СФГ «ОСОБА_4.» у 2014 році врожаю, не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, і поясненнями свідків. Пояснення ОСОБА_6 встановлюють наявність факту порушення митних правил, будь-які дані, які б свідчили про недопустимість цього доказу або ж неправдивість таких свідчень в матеріалах справи відсутні.

Також не впливає на встановлений факт порушення ОСОБА_3 митних правил і відповідність складеного відносно нього протоколу вимогам МК України, не здійснення контролюючими органами жодних дій для перевірки та підтвердження належними доказами країни походження товару, оскільки в даному випадку нормами митного законодавства не передбачено обов'язкове проведення органами доходів і зборів перевірки достовірності сертифікатів про походження товару перед початком провадження у справах про порушення митних правил при наявності для цього підстав.

Необґрунтованими є також доводи апеляційної скарги з приводу наявних грубих порушень контролюючим органом визначеного законом порядку складання протоколу про порушення митних правил. Так, протокол про порушення митних правил № 0233/80500/15 від 02 квітня 2015 року був складений уповноваженою на те службовою особою у порядку та з дотриманням положень МК України (із зазначенням часу, прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності тощо).

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо спливу визначеного строком притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції 22 квітня 2015 року, передбачений ч.2 ст.467 МК України 6-місячний строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, скоєне ОСОБА_3 22 жовтня 2015 року, не сплинув.

Відповідно до вимог ст.526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

З матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що ОСОБА_3 своєчасно був сповіщений про місце і час її розгляду, що підтверджується супровідним листом Сумської митниці ДФС на ім'я та місце проживання ОСОБА_3 до протоколу про порушення митних правил від 02 квітня 2015 року, у якому зазначені місце і час розгляду справи (09-00 година 15 квітня 2015 р., вул. Першотравнева, 12, м. Суми), а також фіскальним чеком до нього про сплату рекомендованого пріоритетного поштового відправлення та повідомленням про його вручення (а.с.57-58). В судове засідання 15 квітня 2015 року ОСОБА_3 не з'явився, в зв'язку з цим розгляд справи було відкладено на 22 квітня 2015 року, про що останнього було повідомлено телеграмою.

Разом з тим, напередодні розгляду справи від ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого суддя місцевого суду обґрунтовано відмовив, розцінивши це, як спробу уникнути відповідальності за скоєне правопорушення в зв'язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Більш того, на момент звернення з цим клопотанням ОСОБА_3 було відомо, яка саме справа буде розглядатися судом, оскільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення був ним отриманий 06 квітня 2014 року, у нього було достатньо часу для підготовки захисту, а тому, неповідомлення останнього про місце і час розгляду справи судом саме за 3 доби до початку розгляду справи, як того вимагає ч.1 ст.277-2 КУпАП, в даному конкретному випадку, не є тим істотним порушенням вимог закону, яке б потягнуло за собою безумовне скасування даного судового рішення.

Отже, суддя районного суду дотримався вказаних вимог закону та дійшов правильного висновку про можливість розгляду 22 квітня 2015 року цієї справи за відсутності ОСОБА_3, а тому доводи апеляційної скарги про порушення його права на захист та права брати участь у судовому засіданні є необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.293,294 КУпАП, ст.ст.467,486,527,529,531 МК Кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2015 року, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.483 МК України, залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіЛитовченко Н. О.