Ухвала суду № 4457366, 17.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2009 р.Справа № АС 3/714-08/5021

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., М»ягкого Є.В.

за участю секретаря судового засідання Шимової С.О.

за участю представника позивача Шепілової Л.І.

за участю представника відповідача Марченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Господарського суду Сумської області від 05.03.2009 р. по справі № АС 3/714-08/5021

за позовом Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об»єднання «Гідромаш»

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області, Державного казначейства України провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, В С Т А Н О В И Л А : Закрите акціонерне товариство «Науково-виробниче об»єднання «Гідромаш»(далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту відповідач, ДПІ в м. Суми), Головного управління державного казначейства України в Сумській області (далі по тексту-другий відповідач), Державного казначейства України (далі по тексту-третій відповідач) в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд: -податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0000462306/0/83535 від 04.11.2008 року визнати нечинним.

-стягнути з Державного бюджету 80133,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Господарського суду сумської області від 05.03.2009 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0000462306/0/83535 від 04.11.2008 року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 80133,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідач, Державна податкова інспекція в м. Суми, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 05.03.2009 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7, п. 10.2 ст. 10, Закону України «Про податок на додану вартість», ст.. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що наявність податкових накладних не може вважатись єдиною підставою для відшкодування ПДВ з бюджету. Для виникнення у платника податку права на податковий кредит, обов»язковою умовою є наявність факту сплати відповідних сум податку у звітному періоді. За результатами зустрічних перевірок постачальників ЗАТ «НВО «Гідромаш»факту сплати ПДВ до бюджету за операціями не встановлено.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 жовтня 2008 року Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ЗАТ „НВО „Гідромаш" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за листопад 2007 року, березень 2008 року, на підставі якої складено Акт перевірки за № 8412/23-6/04654431 від 20.10.2008 року.

За висновками проведеної перевірки, встановлено порушення позивачем вимог п. 1.3., п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р., внаслідок чого не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування в сумі 166 799,68грн. в т.ч.: за листопад 2007р. - 86 666,68грн., за березень 2008 р. - 80 133,00 грн.

На підставі Акту Державною податковою інспекцією в м. Суми було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000462306/0/83535 від 04.11.2008 року, яким ЗАТ „НВО „Гідромаш" було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 166 799,68грн.

В період з 13 вересня 2007 року по 29 жовтня 2007 року ЗАТ „НВО „Гідромаш" була отримана від СПД ФО ОСОБА_1. продукція, що підтверджується накладними № 65 від 13.09.2007р., № 66 від 19.09.2007р., № 67 від 19.10.2007р., № 68 від 29.10.2007р.

СПД ФО ОСОБА_1. були виписані ЗАТ „НВО „Гідромаш" податкові накладні № 65 від 13.09.2007р., № 66 від 19.09.2007р„ № 67 від 19.10.2007р., № 68 від 29.10.2007р., які були складені та оформлені у повній відповідності до вимог пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону, що підтверджується актом проведеної ДПІ в м. Суми перевірки за № 699/23-6/04654431 від 21.01.2008р.

Сума грошових коштів у розмірі 86 666,68грн., на яку СПД ФО ОСОБА_1. були виписані ЗАТ „НВО „Гідромаш" податкові накладні № 65 від 13.09.2007р., № 66 від 19.09.2007р., № 67 від 19.10.2007р., № 68 від 29.10.2007р. до відшкодування з Державного бюджету Позивачем в декларації за листопад 2007 року заявлені не були.

В період з 04 лютого 2008 року по 19 лютого 2008 року ЗАТ „НВО „Гідромаш" була отримана від ТОВ „Поліметстрой" продукція, що підтверджується накладними № 30 від 31.01.2008р., № 33 від 04.02.2008р., № 47 від 21.02.2008р. Позивач розрахувався з ТОВ „Поліметстрой" за продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями № 507, 508 від 04.02.2008р., № 971 від 19.02.2008р. та № 1200 від 28.02.2008р. ТОВ „Поліметстрой" були виписані ЗАТ „НВО „Гідромаш" податкові накладні № 30 від 31.01.2008р., № 33 від 04.02.2008р., № 47 від 21.02.2008р., які були оформлені згідно з вимогами пункту 7.2. статті 7 Закону, що підтверджується довідкою про результати перевірки № 6010/23-6/04654431 від 04.07.2008р.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару, що і було зроблено позивачем. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі по тексту Закон України „Про ПДВ”) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"- видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина на є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податного кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.”а” п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування є сплата продавцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету.

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 04 лютого 2008 року по 19 лютого 2008 року ЗАТ „НВО „Гідромаш" була отримана від ТОВ „Поліметстрой" продукція, що підтверджується накладними № 30 від 31.01.2008р., № 33 від 04.02.2008р., № 47 від 21.02.2008р. Позивач розрахувався з ТОВ „Поліметстрой" за продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями № 507, 508 від 04.02.2008р., № 971 від 19.02.2008р. та № 1200 від 28.02.2008р.

ТОВ „Поліметстрой" були виписані ЗАТ „НВО „Гідромаш" податкові накладні № 30 від 31.01.2008р., № 33 від 04.02.2008р., № 47 від 21.02.2008р., які були оформлені згідно з вимогами пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що підтверджується довідкою про результати перевірки № 6010/23-6/04654431 від 04.07.2008р.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 р. в сумі 80133 грн.

Крім того, відповідачем 4 листопада 2008 р. прийнято рішення про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 р.в сумі 86666, 68 грн.

Однак, сума грошових коштів у розмірі 86 666,68грн., на яку СПД ФО ОСОБА_1. були виписані ЗАТ „НВО „Гідромаш" податкові накладні № 65 від 13.09.2007р., № 66 від 19.09.2007р., № 67 від 19.10.2007р., № 68 від 29.10.2007р. до відшкодування з Державного бюджету позивачем в декларації за листопад 2007 року заявлені не були.

За таких обставин, рішення відповідача про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, яке до відшкодування з Державного бюджету України заявлено не було, є незаконним.

Отже, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від 05.03.2009 р. по справі № АС 3/714-08/5021 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В. Судді Макаренко Я.М. Мягкий Є.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.07.2009 р.