Ухвала суду № 4457312, 11.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 р.Справа № 2-а-31328/08/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого судді – Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., М’ягкий Є.В.

секретаря судового засідання Шимова С.О.

представника позивача: Головков О.М.

представника відповідача: Тимошенко С.А., Жепалов О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009р. по справі№2-а-31328/08/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів "Біолік"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів "Біолік" (надалі по тексту –позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі по тексту –відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб: податкове повідомлення-рішення № 0000270852/0 від 03.06.2008р. на загальну суму 909 000, 00 грн. (в тому числі за основним платежем - 303 600, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 606 000, 00 грн.), а також податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами адміністративного оскарження - № 0000270852/1 від 01.08.2008р. та № 0000270852/2 від 01.10.2008р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 року позовні вимоги задоволено. Скасовано прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові податкові повідомлення-рішення: № 0000270852/0 від 03.06.2008 р.; № 0000270852/1 від 01.08.2008 р.; № 0000270852/2 від 01.10.2008 р.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Постанови Кабінету Міністрів України №470 від 06.05.2001 року «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», що призвело до неправильного вирішення справи

Позивачем подано заперечення на зазначену апеляційну скаргу, в яких посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведено виїзну планову перевірку Закритого акціонерного товариства «Харківське підприємство по виробництву імунобіологічних та лікарських препаратів «Біолік» (код ЄДРПОУ 01973452) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007р., про що складений Акт перевірки № 1107/23-106/01973452 від 22.05.2008р.

В акті перевірки посадовими особами відповідача зроблений висновок про порушення позивачем п.п. 13.1., 13.2. ст. 13 та п. 16.13. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР. Вказаний висновок було зроблено на підставі наступних фактів.

24.03.2006р. позивачем було укладено з компанією CORPORATION»(США) контракт про передачу прав на використання інформації відносно промислового, комерційного та наукового досвіду (ноу-хау) виготовлення НІВ-вакцини, згідно умов якого компанія UX CORPORATION»надає ЗАТ «Біолік»право на використання ноу-хау, а ЗАТ «Біолік»зобов'язалось сплатити роялті в сумі 2 350 000, 00 доларів США.

Згідно платіжного доручення № 59 від 07.05.2007р. позивачем на користь компанії UX CORPORATION»(США) сплачено 400 000 доларів США (2 020 000, 00 грн.).

На підставі зазначених фактів, керуючись п.п. 13.1.,-13.2. ст. 13 та п. 16.13. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, підписаної 04.03.1994р., відповідач дійшов до висновку про необхідність оподаткування вказаної суми роялті в Україні за ставкою 15 %.

На підставі зазначеного висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000270852/0 від 03.06.2008р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 909 000, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 303 600, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції -606 000, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними в Акті перевірки № 1107/23-106/01973452 від 22.05.2008р. обставинами, а також з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000270852/0 від 03.06.2008 р. в порядку адміністративного оскарження послідовно до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової адміністрації України. Згідно Рішення про результати розгляду первинної скарги № 10784/10/25-009 від 01.08.2008р. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, рішення про результати розгляду повторної скарги № 5874/10/25-203 від 26.09.2008р. ДПА у Харківській області у задоволенні первинної та повторної скарг було відмовлено.

На підставі п. 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. N 247 відповідачем за результатами адміністративного оскарження було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000270852/1 від 01.08.2008 року на суму 909000,00 грн., №0000270852/2 від 01.10.2008 року на суму 909 000,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та нарахування штрафних (фінансових) санкцій суперечить вимогам ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.4 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал та пункту с) параграфу 7 Протоколу до вказаної Конвенції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, як такими що ґрунтуються на нормах діючого законодавства України.

Згідно п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміють, зокрема, роялті.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»роялті - це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

За змістом п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Крім того, п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Також відповідно до от. 12 і 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.93 р. N 3767-ХІІ міжнародні договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Таким чином, при розгляді даного спору, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про обов'язковому застосуванню спірних правовідносин норми Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, підписаної 04.03.1994р., ратифікованої 26.05.1995 року та яка набрала чинності 05.06.2000 року.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями п. b) параграфу 1 ст. 2 Конвенції, яким визнано, що вона застосовується, зокрема, до податку на доход (прибуток) підприємств в Україні.

Правила оподаткування роялті визначено статтею 12 вказаної Конвенції.

Відповідно до параграфу 1 зазначеної статті роялті, якими фактично володіє резидент Договірної Держави, можуть оподатковуватись у тій Державі. Згідно параграфу 2 ст. 12 Конвенції такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичним володарем цих роялті є резидент іншої Договірної Держави, податок, який стягується, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на обов'язок позивача здійснити оподаткування сум роялті, що сплачувались на користь резидента США, ґрунтується на відсутності доказів резиденції отримувача роялті - компанією CORPORATION»в США та твердженням, що єдиним доказом, що дозволяє визначити компанію OLUX CORPORATION», як резидента США є довідки за формою 6166, що має надаватись Філадельфійським сервісним центром Служби Внутрішніх Доходів Департаменту Скарбниці Сполучених штатів Америки.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, твердження відповідача стосовно обов'язкової наявності довідки за формою 6166 для застосування норм конвенції не було підтверджено належними доказами.

При цьому колегія суддів відхиляє, посилання відповідача на лист ДПА України від 17.02.2004 року N 2625/7/12-0115, оскільки він не є нормативно-правовим актом, а ДПА України не є компетентним органом в розумінні ст. 3 Конвенції.

Також, колегія суддів відхиляючи доводи апеляційної скарги звертає увагу, що позивачем при адміністративному оскарженні податкових повідомлень-рішень було надано довідку за формою 6166, що вимагалась податковими органами, та згідно якої компанія CORPORATION»у 2007 році мала статус резидента США. Однак довідка безпідставно не була врахована.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки податковому органу було надано довідку від 04.06.2007р., завірену державним нотаріусом штату Каліфорнія, США, яка також підтверджує, що компанія CORPORATION»є резидентом США.

Відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка набула чинності для України 22.12.2003 р., та яка ратифікована також США, на вказаній довідці фінансовим інспектором округу Сан-Дієго, штат Каліфорнія Грегорі Дж. Смітом, було проставлено апостиль. Проставлений апостиль згідно ст. З Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, є підтвердженням якості, в якій виступала особа, щодо якої видано документ.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду , що, зазначена довідка, на якій проставлено апостиль, є достатнім доказом резиденції компанії CORPORATION».

Відповідно до ст. 4 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування, яка встановлює правила визначення резиденції, не містить норми, яка б вимагала наявності будь-яких довідок на підтвердження статусу резидента України чи США.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не спростовано факт того, що компанія «SOLUX CORPORATION»є резидентом США.

Стосовно доводів в апеляційній скарзі, щодо порушень судом приписів постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 470, яка затвердила Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування колегія суддів зазначає наступне.

Порядок сплати і розмір податку на доходи нерезидентів встановлений ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яка не містить вказівок будь-якому органу виконавчої влади на додаткову розробку нормативно-правових актів і не надає повноважень зі встановлення додаткових умов для застосування її норм.

Таким чином постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року N 470 не поширюється на правовідносини між резидентами США та України у зв'язку з тим, що Конвенцією між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування подання будь-яких довідок чи іншої інформації стосовно отримання права для уникнення подвійного оподаткування не передбачено.

З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновками суду, що при прийняттті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не було враховано положення пункту с) параграфу 7 Протоколу до Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування.

Відповідно до зазначеної норми Україна погодилася, що американський одержувач дивідендів, відсотків або роялті, які можуть оподаткуватись в Україні відповідно до Статей 10 (Дивіденди), 11 (Проценти) або 12 (Роялті), буде вважатися таким, що підлягає оподаткуванню, якщо такий одержувач вирішує включати до свого валового доходу, для цілей оподаткування у Сполучених Штатах, суму такого податку, сплаченого в Україні.

Отже, доход у вигляді роялті, отриманий резидентом США від резидента України, підлягає оподаткуванню в Україні лише за умови наявності рішення отримувача роялті (резидента США) про включення до свого валового доходу, для цілей оподаткування у Сполучених Штатах, суми такого податку, сплаченого в Україні.

Факт наявності такого рішення компанії LUX CORPORATION»відповідачем не доведено. Крім того, з листа зазначеної компанії від 20.02.2008р. вбачається, що таке рішення не приймалось.

Вказане згідно пункту с) параграфу 7 Протоколу Конвенції підтверджує, що роялті, отримане компанією X CORPORATION»від ЗАТ «Біолік», не підлягають оподаткуванню в Україні.

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові –залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2009р. по справі№2-а-31328/08/2070- залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                                                                 Н.В.Шевцова

Судді:                                                                                           Є.В.М’ягкий

                                                                                                                                                                          Я.М.Макаренко

Повний текст виготовлено 16.06.2009 року.