Постанова № 4457245, 05.08.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2009 р. Справа № 22-а-8552/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.

при секретарі судового засідання - Гребенюк А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2008р. по справі№2-а-79/08

за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

до ПП "Автосервіс", ТОВ "Промінвестгрупп"

про визнання недійсним господарського зобов'язання, стягнення сум,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати зобов'язання з купівлі-продажу ТМЦ на загальну суму 157245, 75 грн., в тому числі з урахуванням ПДВ у сумі 26607,06 грн., яке було укладено між ПП «Автосервіс»та ТОВ «Промінвестгрупп»на підставі договору купівлі-продажу б/н від 01 серпня 2006 р., як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2008р. по справі№2-а-79/08 відмовлено у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до приватного підприємства «Автосервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестгрупп»про визнання недійсним господарського зобов'язання, стягнення сум.

Позивач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду мотивує тим, що установчі документи ТОВ «Промінвестгрупп», в т.ч. і статут, зареєстровані з порушенням встановленого законодавством порядку. Юридичні особи, до яких відноситься і ТОВ «Промінвестгрупп», набувають прав та обов'язків через свої органи, одним з яких і є керівник підприємства. Зазначає, що непричетність керівника ТОВ «Промінвестгрупп»до підприємницької діяльності вказаного підприємства та наявність факту втрати його паспорту свідчить про те, що угоди з боку ТОВ «Промінвестгрупп»укладались неповноважною особою, що є порушенням чинного законодавства.

Відповідачі письмових заперечень проти апеляційної скарги не надали, в судове засідання не з’явились, в судове засідання викликались повістками про виклик. Вказані відправлення були направлені на адресу, вказану в апеляційній скарзі, але від ТОВ "Промінвестгрупп" повернулося без вручення з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання». Суд зазначає, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення місця знаходження юридичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким чином, суд належним чином повідомив відповідачів про час та місце розгляду даної справи. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 01 серпня 2006 року між ПП «Автосервіс»та ТОВ «Промінвестгрупп» укладений договір поставки б/н, відповідно з п.1.1. якого ТОВ «Промінвестгрупп»зобов'язалося поставити у власність, а ПП «Автосервіс»прийняти та оплатити товарно –матеріальні цінності. Податкова накладна № 1408066 від 14 серпня 2006 р. на суму 157245,76 грн. свідчить про те, що ПП «Автосервіс»придбало у ТОВ «Промінвестгрупп»ТМЦ. Відповідно до платіжного доручення №741 від 28 серпня 2006 р. на суму 47245,75 грн.; платіжного доручення №733 від 23 серпня 2006 року на суму 30000,00 гривень; платіжного доручення № 742 від 28 серпня 2006 року на суму 53000,00 гривень; платіжного доручення №743 від 29 серпня 2006 року на суму 27000,00 гривень ПП «Автосервіс»були здійсненні платежі на рахунок ТОВ «Промінвестгрупп». Що також підтверджується накладною № РН-000000 від 14 серпня 2006 р. на суму 157245, 63 грн. (ПДВ –26607,63 грн.). Рішенням Ворошилівського районного суду м. Донецька від 14 грудня 2006 року визнано недійсним: протокол №2 від 14 квітня 2006 року та нову редакцію статуту ТОВ «Промінвестгрупп», запис №126610500016155 від 18 квітня 2006 року про проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Промінвестгрупп», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Промінвестгрупп». Рішенням суду встановлено, що підприємство створено без мети ведення підприємницької діяльності.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 903377 станом на 25 вересня 2007 р. у державному реєстрі ТОВ «Промінвестгрупп»(ідентифікаційний код 34093559) зареєстровано 31 січня 2006 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради за адресою: м. Донецьк, вул. Лагутенко, 1, про що зроблений запис за номером 1 266 102 0000 016155. Запис № 2 довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АБ № 9903377 станом на 25 вересня 2007 р. свідчить про те, що в державному реєстрі ТОВ «Промінвестгрупп»(ідентифікаційний код 34093559) зареєстровано 18 квітня 2006 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради за адресою: м. Донецьк, вул. Лагутенко, 1, про що зроблений запис за номером 1 266 105 0000 016155.

Запис № 3 довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АБ № 903377, станом на 25 вересня 2007 р. свідчить про те, що у державному реєстрі ТОВ «Промінвестгрупп»(ідентифікаційний код 34093559) зареєстровано 19 квітня 2006 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради за адресою: м. Донецьк, вул. Лагутенко, 1, про що зроблений запис за номером 1 266 107 0000 016155. У цій довідці також зазначено, що відомості неповні із-за знаходження державного реєстру у стані формуванні, у зв'язку з чим зазначено, що інформацію щодо підприємств до 01 липня 2004 р. необхідно отримувати в органі виконавчої влади, в якій проводилася реєстрація.

Згідно з інформацією № 4107 від 05 грудня 2008 р. наданої Управлінням державної реєстрації Донецької міської ради на ТОВ «Промінвестгрупп»(ідентифікаційний код 34093559), заведена реєстраційна справа, згідно протоколу загальних зборів ТОВ «Промінвестгрупп»директором ТОВ «Промінвестгрупп»призначено Ситдикову Ю.М., відомостей про скасування запису про державну реєстрацію ТОВ «Промінвестгрупп»не має.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного. Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», функцією органів державної податкової служби є подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Згідно з ч.1 ст.208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Згідно ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно - господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч.1 ст.238 ГК України.

Згідно із ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна угода між ПП «Автосервіс»та ТОВ «Промінвестгрупп»укладена 01 серпня 2006 р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова звернулась до суду з адміністративним позовом з вимогою про застосування до відповідачів санкцій, передбачених ст. 208 ГК України 17 жовтня 2008 р., отже з порушенням встановленого ст. 250 ГК України строку. На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений строк застосування до суб'єкта господарювання наслідків нікчемного правочину. Як адміністративно-господарські санкції за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, передбачених ст.208 ГК України, у зв'язку з чим відмовив в задоволенні адміністративного позову ДПІ у Червонозаводському районі м. Харків.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне відмітити наступне. Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін —у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають. ДПІ, встановивши в ході перевірки нікчемність угоди, може самостійно провести відповідні нарахування, і не повинна звертатися до суду про визнання недійсною угоди. В судовому порядку підлягають лише вимоги про застосування санкцій, передбачені ст. 208 ГК України, в межах строку, встановленого ст. 250 ГК України.

Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2008р. по справі№2-а-79/08 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання зобов'язання з купівлі-продажу ТМЦ на загальну суму 157245, 75 грн., в тому числі з урахуванням ПДВ у сумі 26607,06 грн., яке було укладено між ПП «Автосервіс»та ТОВ «Промінвестгрупп»на підставі договору купівлі-продажу б/н від 01 серпня 2006 р., як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягає скасуванню з закриттям і цій частині провадження у справі.

Щодо застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає наступне. Положення ст. ст. 207 та 208 Господарського кодексу України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому органи державної податкової служби можуть на підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» звертатись до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції, встановлені ст. 208 Господарського кодексу України. Однак вказані санкції не можуть застосовуватись як сам факт несплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів однією із сторін договору. Отже, правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави І суспільства. Оскільки санкції, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. З огляду на це такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України. Згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом вставлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Відповідно до ст. 250 ГК України строк застосування наслідків скінчився до звернення податкової інспекції з позовом. Тому позовні вимоги застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України також задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2008р. по справі№2-а-79/08 скасувати

Прийняти нову постанову.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання зобов'язання з купівлі-продажу ТМЦ на загальну суму 157245, 75 грн., в тому числі з урахуванням ПДВ у сумі 26607,06 грн., яке було укладено між ПП «Автосервіс»та ТОВ «Промінвестгрупп»на підставі договору купівлі-продажу б/н від 01 серпня 2006 р., як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства

В частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Промінвестгрупп" всього одержаного за зобов'язанням з купівлі-продажу ТМЦ на загальну суму 157245, 75 грн., в тому числі з урахуванням ПДВ у сумі 26607,06 грн., яке було укладено між ПП «Автосервіс»та ТОВ «Промінвестгрупп»на підставі договору купівлі-продажу б/н від 01 серпня 2006 р., в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Мінаєва О.М. Водолажська Н.С. Повний текст постанови виготовлений 10.08.2009 р.