Рішення № 44561716, 26.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 229/3023/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Сєрікова О.О.

Провадження № 22-ц/778/1359/15 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 26" травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Кримської О.М.,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

при секретарі: Мельнику З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 22 грудня 2014 року по справі за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі відокремленої одиниці "Дружківкатепломережа" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2014 року ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі відокремленої одиниці "Дружківкатепломережа" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що є обласним теплопостачальним підприємством, яке засноване на спільній власності територіальних громад і знаходиться в управлінні Донецької обласної державної адміністрації. До складу підприємства входить виробнича одиниця "Дружківкатепломережа", яка діє на підставі положення про виробничу одиницю і довіреності на директора.

В 2013 році підприємство зверталось із заявою про видачу судового наказу на суму 12 161,75 грн., було видано судовий наказ № 2н/229/1342/2013 від 07.11.2013 року, який 20.02.2014 року судом скасовано.

Відповідачі несвоєчасно не сплачували кошти за фактично отриману теплову енергію, у зв'язку з чим порушили умови сплати за спожиту теплову енергію, ст. 68 ЖК Української РСР, п. 18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р., ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", станом на 01.10.2013 року перед підприємством за фактично приману теплову енергію у сумі 12 161,75 грн.

На підставі зазначеного просило стягнути з відповідачів на його користь заборгованість по оплаті за опалення в сумі 12 161,75 грн. та судові витрати в сумі 243,60грн.

Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28).

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 22 грудня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОКП "Донецьктеплокомуненерго" заборгованість по оплаті за надану теплову енергію в сумі 12 161 грн. 75 коп. та витрати по судовому збору в сумі 243,60 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове.

Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року про зміну територіальної підсудності судових справ, підсудність даної справи визначено апеляційному суду Запорізької області.

В засідання апеляційного суду сторони, будучи належно та своєчасно повідомленими про час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в справі рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення судових повісток про виклик, не з'явилися. З клопотаннями про відкладення судового засідання з повідомленням про поважність причин неявки до апеляційного суду не звернулися.

Справа розглянута у відсутність осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК Українипідставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відносини з приводу постачання фізичних осіб теплової енергії регулюються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про теплопостачання"та Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі ст.1 Закону України від 24 червня 2004 року "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

До житлово-комунальних послуг законодавство відносить комунальні послуги: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо ст.13 Закону.

Опалення - підтримка в закритому приміщенні температури, що нормується й необхідне для нормальної життєдіяльності людини, ведення технологічних процесів і інших цілей й має важливе значення для запобігання відволоженню, промерзанню, викривлення будівельних конструкцій і т.п.

Центральне опалення - послуга, яка передбачає подачу теплової енергії до кожної квартири для забезпечення опалення приміщень.

За ст.11 ЦПКпідставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом ст.19,25 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, передбачений ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"(далі-Закон).

Відсутність договору, як підстава на безоплатне користування фактично спожитими послугами, не передбачена.

За ст.526 ЦКзобов'язання мають виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Відповідач ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати за послуги теплопостачання, надану позивачем за період з липня 2004 року по 01.01.2013 року, яка обрахована позивачем у сумі 12 161 грн.75 коп. (а.с.2-4).

Заперечень відповідача проти суми заборгованості не надано.

З позовом до суду Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось 04.11.2014 року.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, в межах строку позовної давності, в сумі 4655 грн. 48 коп.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині визначення суми заборгованості та вказав, що має місце переривання перебігу строку позовної давності у зв'язку із сплатою відповідачем заборгованості в січні 2011 року в сумі 182 грн. 35 коп.

Доводи апеляційної скарги стосуються незгоди відповідача з висновком рішення суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Вказані доводи знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальнапозовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебігпозовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

У запереченнях на позов відповідач вказував, що строк позовної давності сплив. Позов про стягнення заборгованості зі сплати комунальних послуг за період 01 грудня 1997 року по 31 жовтня 2009 року пред'явлений у червні 2013р., що поза межами строку позовної давності.

У позовній заяві позивач не ставить питання про поважність причин пропуску строку позовної даності та не вказує на наявність обставин, які свідчать про переривання строку позовної давності.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Дебальцевського міського суду Донецької області від 20.02.2014р. скасовано судовий наказ, виданий цим судом 07.11.2013р.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач у січні 2011 р. сплатила заборгованість. у сумі 182 грн. 35 коп.

За положеннями ч.ч. 1,2 ст. 264 ЦК України перебігпозовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Суд першої інстанції належним чином свого висновку щодо переривання позовної давності не мотивував.

Висновок про визнання відповідачем всього боргу на відповідну дату судом не вмотивований.

Підтверджень матеріалами справи такий висновок не має.

Відповідач обставину визнання боргу при сплаті 182 грн. 35 коп. у січні 2011р. не визнає.

Суд не врахував, що дії відповідача по сплаті 182 грн. 35 коп. в січні 2011 року свідчать про визнання лише частини боргу, а тому не можуть свідчити про переривання позовної давності до січня 2008 року, так як цей строк і є часом, що минув до переривання перебігу позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 338 ЦПК Українивисновки і мотиви, з яких судом касаційної інстанції скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Висновки та мотиви щодо неправильного вирішення судами питання позовної давності містяться в ухвалі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, рішення апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2013 року в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 грудня 1997 року по 31 жовтня 2009 року у сумі 7 449,99 грн. скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При ухваленні рішення колегія суддів керується ч. 4 ст.267 ЦК України, за якою сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, задоволенню підлягають позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за теплову енергію в межах строку позовної давності за період з 04.11.2011 року по 01.10.2013 року в сумі 4655 грн. 48 коп.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вбачає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не врахував, що заперечення відповідача щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності доведені належним чином. Висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням вищевказаних норм процесуального і матеріального права, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення в справі про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За матеріалами справи з ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 46 грн. 55 коп.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 22 грудня 2014 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі відокремленої одиниці "Дружківкатепломережа" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі відокремленої одиниці "Дружківкатепломережа" на розрахунковий рахунок 260069624942214 в ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в м.Донецьку МФО 334851, ОКПО 26221744 заборгованість по оплаті за теплову енергію в сумі 4655 гривень 48 коп. та судовий збір в розмірі 46 гривень 55 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: