Рішення № 44556919, 27.05.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/13704/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 травня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Куштана Б.П., Панька В.Ф.

з участю секретаря : Дашковської С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 лютого 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернулось в суд із вищенаведеним позовом, який мотивувало тим, що 05.01.2013 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір за № 014-06001-050113 зі встановленням ліміту кредитної лінії в розмірі 34000 гривень. Для користування зазначеними коштами банк відкрив позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні. ОСОБА_1 скористався кредитними коштами, але станом на 30.09.2014 року утворилась заборгованість по платежам, так-як не виконував належним чином зобов'язання за договором на загальну суму 52607,05 гривень. Так-як боржник добровільно не погашає виниклу заборгованість, а тому просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20 лютого 2015 року задоволено позовні вимоги.

ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу на рішення суду в якій просить скасувати таке, і ухвалити нове рішення про відхилення позовних вимог. При цьому посилається на те, що рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального права й ухвалено в порушення норм процесуального права.

У судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, але повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, та заяв про відкладення розгляду справи не подавали суду. А звідси, виходячи з вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України та зважуючи на приписи ст. 303-1 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати скаргу в їх відсутності.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, та обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до вимог статей 212 - 214 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й, всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається, рішення в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності й підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам закону ухвалене в справі рішення суду не відповідає. Та через це підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

За правилами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У силу вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. А звідси, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. А ч. 3 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі, і щодо яких у сторін виникає спір.

Так, 05.01.2013 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір у формі Заяви (пропозиції) за № 014-06001-050113 за тарифним пакетом "Новий Класичний" зі встановленням ліміту кредитної лінії в розмірі 34000 гривень. Для користування зазначеними коштами банк відкрив позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні. Невід'ємною частиною Заяви (пропозиції) є Правила надання послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" і Тарифи Банку з якими ОСОБА_1, ознайомлений, а.с. 2, 3.

А згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, ОСОБА_1 приєднався до умов наведених ПАТ "Дельта Банк" в Заяві (пропозиції) за № 014-06001-050113 за тарифним пакетом "Новий Класичний", Правилах надання послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" і Тарифам Банку, які є для позичальника обов'язковими до виконання, п. 7.1. Заяви.

А в силу вимог статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов Договору та вимог Закону.

Згідно п. 2.3. Заяви (пропозиції) за № 014-06001-050113 ОСОБА_1 встановлено банком ліміт Кредитної лінії в сумі 34000,00 гривень, який було надано на строк дії картки № НОМЕР_2 терміном на три роки.

Виходячи зі змісту позовної заяви, Банк просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту, яка складається з тіла кредиту - 25840,33 грн., простроченого тіла кредиту - 7744,90 грн., відсотків - 4767,16 грн. і комісії - 14254,66 грн., а всього на загальну суму 52607,05 гривень.

Проте на підтвердження даних сум, Банк не надав суду розгорнутого Рахунку сум заборгованості по кредитним платежам, які повинен був сплачувати ОСОБА_1.

У заперечення позовних вимог, ОСОБА_1 у апеляційній скарзі зазначав, що позивачем не надано в підтвердження своїх вимог належних та допустимих доказів, якими є розрахунок заборгованості з детальним описом щомісячних платежів тіла кредиту, простроченого тіла кредиту, відсотків і комісії посвідченого відповідальною особою; розрахунок сплачених сум за 24 місяці з детальною розшифровкою, помісячно; на погашення яких сум були спрямовані отримані кошти з посиланням на квитанції. Перед зверненням із позовом, Банк не надсилав йому вимогу-претензію про дострокове повернення кредиту.

На виконання вимог ч. 4 ст. 10 і ст. 137 ЦПК України з метою сприяння всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, колегією суддів було постановлено в судовому засіданні ухвалу від 15 квітня 2015 року про витребування доказів на підтвердження сум позовних вимог, а.с. 42, 43.

Та, не дивлячись на вимогу суду, ПАТ "Дельта Банк" так і не надав, колегії суддів розгорнутий розрахунок із зазначенням помісячної заборгованості та її структури (посилання на пункти Договору).

За відсутності такого належного й допустимого доказу, колегія суддів позбавлена можливості всебічно й повно з'ясувати обставини справи щодо розміру заборгованості по кредитним платежам. Проте, не дивлячись на це, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення тіла кредиту - 25840,33 грн. та простроченого тіла кредиту - 7744,90 грн., які ОСОБА_1 отримав у виді кредитної лінії. Стосовно вимог про стягнення відсотків - 4767,16 грн. і комісії - 14254,66 грн., то дані вимоги позивач не довів належними й допустимими доказами, а тому в їх стягненні слід відмовити.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним й обґрунтованим, а це у відповідності до вимог ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування, та ухвалення в зв'язку із цим нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно вимог ст. 88 ЦПК України на користь ПАТ "Дельта Банк" підлягає стягненню із ОСОБА_1 сума в розмірі 167,93 гривень у відшкодування судових витрат, а.с. 10.

Виходячи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

р і ш и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1, задоволити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 лютого 2015 року, скасувати, та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 014-06001-050113 від 05 січня 2013 року на загальну суму 33585,23 гривень, яка складається з : 25840,33 гривень тіла поточного кредиту й 7744,90 гривень простроченого тіла кредиту, а також 167,93 гривень у відшкодування судового збору.

У решті позовних вимог, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.

Головуючий : ____ Судді : ____

____