Ухвала суду № 44548506, 03.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року Справа № 876/815/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014р. по справі №813/6285/14 за позовом Комунального підприємства Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго" до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.09.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сокальської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.05.2014р. №0000652200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання за податком на додану вартість в сумі 140971,76 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 112777,36грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28194,40грн., рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 01.08.2014 року №18556/10/13-01-10-08-05/1168 та рішення Державної фіскальної служби України від 26.08.2014 року №2310/6/99-99-10-01-15.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та неповного з»ясування обставин, які мають значення для справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою позов задоволити, мотивуючи тим, що податкова накладна №4136 від 28.02.2013 року, на підставі якої включено до податкового кредиту за березень 2014 року 676664,14 грн. та сплачено ПДВ на суму 112777,36 грн., оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджує реальне здійснення господарської операції. Зазначив, що до декларації за березень 2014 року податкова накладна №4136 від 28.02.2013 року була включена із запізненням, оскілька вона надійшла від контрагента лише в квітні 2014 року.

Відповідно до ст.55 КАС України Сокальську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Львівській області замінено на Сокальську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Львівській області.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Під час апеляційного розгляду сторони подали заяву про примирення через досягнення податкового компромісу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи клопотань про закриття провадження у зв»язку з примиренням сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає за можливе їх задоволити та закрити провадження у справі, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість по МКП «Сокальтеплокомуненерго» за березень 2014 року складено акт від 14.05.2014 року №204/2200/22422842, яким встановлено порушення: п.198.6 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 112777,36 грн., чим занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету по декларації за березень 2014 року.

В акті зазначено, що МКП «Сокальтеплокомуненерго» включено до податкового кредиту за березень 2014 року податкову накладну №4136 від 28.02.2013 року, виписану продавцем НАК «Нафтогаз України», проте, з дати складання податкової накладної минуло 365 днів. Окрім того, у вказаній податковій накладній вказано вид цивільно-правового договору купівлі-продажу №13/3396-БО-21 від 31.01.2013 р., однак у вказаних платіжних дорученнях зазначено інше призначення платежу - «Оплата за природній газ та транспортування» згідно інших договорів, тобто вказана операція була проведена по інших податкових накладних та договорах.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 року №000652200.

На вказане податкове повідомлення-рішення позивач подав скаргу від 28.05.2014 року до ГУ Міндоходів у Львівській області.

З метою об'єктивного розгляду даної скарги ГУ Міндоходів у Львівській області зобов'язало Сокальську ОДПІ провести документальну перевірку МКП «Сокальтеплокомуненерго» з питань, що стали предметом оскарження та викладені в скарзі платника від 29.05.2014 року №277 на податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 року №000652200 по взаєморозрахунках з НАК «Нафтогаз України» згідно з договором купівлі-продажу від 31.01.2013 р. №13/3396-БО-21 за період з 01.01.2013 по 28.02.2014 р.

Сокальською ОДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку МКП «Сокальтеплокомуненерго» та складено акт від 30.07.2014 р. №404/2200/22422842.

Проведеною перевіркою підтверджено висновок, зроблений у акті камеральної перевірки МКП «Сокальтеплокомуненерго» від 14.05.2014 р. №204/2200/22422842 щодо порушення платником абз.3, 4 п.198.6 ст.196 ПК України, в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2014 року та занижено суми ПДВ, яке підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету по декларації за березень 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оплата продавцю НАК «Нафтогаз України» за природній газ та його транспортування по виписаній податковій накладній від 28.02.2013 р. №4136 згідно договору від 31.01.2013 р. №13/3396-БО-21 проведено у лютому 2013 року згідно платіжних доручень від 06.02.2013 р., від 19.02.2013р., 20.02.2013р., 21.02.2013р., від 22.02.2013р., від 26.02.2013р.,від 28.02.2013 р. Тобто з дати списання коштів по спірній податковій накладній до моменту її включення у податковий кредит минуло як 60 днів так і 365 календарних днів.

Відповідно до п.187.10 ст.187 ПК України, платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Згідно абз. 3, 4 п.198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Таким чином, заслуговує на увагу, що позивач перебуваючи на касовому методі податкового обліку, у лютому 2013р. здійснив оплату по виписаній податковій накладній №4136 від 28.02.2013 р., а від продавця її не отримав, тобто міг вчинити так як передбачає абзац 11 п.201.10 ст.201 ПК України.

Щодо вимоги про скасування рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 01.08.2014 року №18556/10/13-01-10-08-05/1168 та рішення Державної фіскальної служби України від 26.08.2014 року №2310/6/99-99-10-01-15, то колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що самі по собі рішення про результати розгляду скарг не породжують для платника будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов"язки у сфері публічно-правових відносин.

Клопотання позивача та відповідача про примирення обґрунтовано тим, що підрозділом 9.2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, який набрав чинності 17 січня 2015 року, передбачено можливість застосування процедури податкового компромісу щодо суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 28.05.2014р. №0000652200

У відповідності до ст.194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно п.112 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до підрозділу 9.2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Положеннями ч.3 ст.113 ПК України передбачено, що у разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, вирішуючи питання про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням податкового компромісу, суд зобов'язаний перевірити дотримання сторонами вимог підрозділу 9.2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Згідно п.1 підрозділу 9.2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.7 підрозділу 9.2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, до податкового зобов'язання, нарахованого оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Відповідно до п.8 підрозділу 9.2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Згідно п.2 підрозділу 9.2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Як вбачається з рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області від 05.03.2015 року №44/10/2200 про погодження застосування податкового компромісу, КП Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго" сплатило податок на додану вартість в сумі 5638,87грн., що стверджується платіжним дорученням від 03.03.2015р. №153.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що процедура податкового компромісу була застосовано у відповідності до підрозділу 9.2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а фактичне досягнення податкового компромісу підтверджене належними доказами.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Згідно ст.203 КАС України - постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

З огляду на те, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, колегія суддів вважає за необхідне визнати таке рішення нечинним і закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст.160, 195 - 197, п.4 ч.1 ст.198, ст.203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання Комунального підприємства Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго" та Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про примирення та закриття провадження - задоволити.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго" - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014р. по справі №813/6285/14 - визнати нечинною.

Закрити провадження у справі за позовом Комунального підприємства Сокальської міської ради "Сокальтеплокомуненерго" до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

А.Р.Курилець