Ухвала суду № 44548437, 25.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015р. Справа № 876/14483/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Львівавторем", м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. у справі №813/6273/13-а

за позовом Приватного підприємства "Львівавторем", м.Львів

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2013р. позивач: Приватне підприємство "Львівавторем" звернувся з адміністративним позовом до відповідача: ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000682210 від 01.08.2013р..

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що висновки ДПІ у Сихівському районі м. Львова не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності ПП "Львівавторем". Позивач стверджував, що не порушував норми податкового законодавства, реальність дій позивача є документально доведеними, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що в задоволені позову слід відмовити повністю, оскільки позивачем порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в результаті відсутності реальності здійснення господарських операцій позивача з ПП "Біко Агротрейд" та ТзОВ "Викуп".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ПП "Львіваторем", оскаржило її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивачем було надано всі належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій, а податковий орган, в свою чергу, не надав жодних належних доказів, які б обґрунтовано спростовували реальність господарських операцій. Апелянт просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. та прийняти нову, якою позовну заяву задоволити повністю.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, керуючись ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що в період з 10.07.2013р. по 16.07.2013р. ДПІ у Сихівському районі м.Львова проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПП "Львівавторем" з питань правильності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ПП "Біко Агротрейд", ПП "СМУ-600", ТзОВ "Викуп", ТзОВ "Ейс контракшен менеджмент" за весь період взаєморозрахунків, за наслідками якої оформлено акт № 61/22-10/22343723 від 23.07.2013p.

Перевірку проведено на основі документів, наданих ПП "Львівавторем". Крім того, під час проведення перевірки використано інформацію автоматизованих інформаційних систем: Податковий блок, АС "Бест-звіт", АС "Аудит", Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, податкові декларації з ПДВ та податку на прибуток. Також, під час проведення перевірки позивача було використано акт від 17.05.2013p. № 1706/22-8/36677875 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Біко Агротрейд" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2010p. по 31.03.2013p." та акт від 13.05.2013p. № 1623/22.8/35917680 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Викуп" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2010p. по 31.03.2013p.".

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, крім іншого, вимог:

- п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податок на додану вартість в результаті відсутності реальності здійснення господарських операцій на загальну суму на суму 84527,00грн. в тому числі: в серпні 2011р. на суму 27609,00грн., в вересні 2011р. на суму 28387,00грн., в жовтні 2011р. на суму 14004,00грн., в листопаді 2011р. на суму 3118,00грн., грудні 2011р. на суму 9356,00грн., в січні 2012р. на суму 2053,00грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в результаті відсутності реальності здійснення господарських операцій на загальну суму 87323,00грн., в тому числі, в серпні 2011р. на суму 27609,00грн., в вересні 2011р. на суму 28983,00грн., в жовтні 2011р. на суму 14004,00грн., в листопаді 2011р. на суму 3118,00грн., в грудні 2011р. на суму 11556,00грн., в січні 2012р. на суму 2053,00грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2796,00грн., в т.ч за вересень 2011р.

На підставі акта перевірки позивачу 01.08.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000682210, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 4194,00грн., в т.ч. 2796,00грн.-за основним платежем, 1398,00грн.-за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Біко Агротрейд", на підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування податкового кредиту, позивачем надано суду укладений з ПП "Біко Агротрейд" договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.11.2011p. б/н, згідно із яким замовник (ПП "Львівавторем") зобов'язується на умовах та в порядку, визначених в договорі, замовити та оплатити, а виконавець (ПП "Біко Агротрейд")-інформувати (консультувати) замовника з питань дослідження ринку автозапчастин та автотоварів, пошуку постачальників автотоварів. Сумою договору є вартість робіт згідно актів виконаних робіт, якими оформляється завершення надання послуг. З долученої копії акту приймання-передачі наданих послуг № 2612/11 від 26.12.2011р. вбачається, що виконавець ПП "Біко Агротрейд" передав, а замовник ПП "Львівавторем" прийняв інформаційно-консультаційні послуги на суму 13200,00грн., в т.ч. 2200,00грн. ПДВ. Податковий кредит грудня 2011р. позивачем сформовано на підставі податкової накладної № 582 від 26.12.2011р. на суму 13200,00грн. (в т.ч. ПДВ 2200,00грн.). Факт перерахунку коштів в адресу ПП "Біко Агротрейд" підтверджується наданою суду копією платіжного доручення № 1429 від 16.03.2012р. на суму 13200грн. (в т.ч. 2200,00грн. ПДВ).

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ "Викуп", на підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування податкового кредиту, позивачем надано суду укладений з ТзОВ "Викуп" договір № 2507/11 від 25.11.2011р. про довгострокові поставки, згідно із яким покупець (ПП "Львівавторем") зобов'язується прийняти та оплатити постачальнику товарів (ТзОВ "Викуп") запасні частини для автомобілів, автохімію, масла, супутні товари для автотранспорту та інше в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Сума договору визначається, виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, поставленого відповідно до умов договору. Дія договору продовжується щорічно до 31 грудня поточного року за умови відсутності письмового повідомлення будь-якої із сторін іншій стороні про небажання продовжувати дані договірні відносини. Замовлення на поставку товару проводиться на підставі діючих Реєстрів цін (або прайс-листів). Датою поставки товару є дата підписання сторонами накладних на партію товару. Крім цього, на підтвердження виконання умов цього договору позивач подав видаткові накладні від 06.10.2011p. на суму 11725,00грн. (в т.ч. ПДВ 1954,17грн.), від 26.09.2011p. на суму 35437,50грн. (в т.ч. ПДВ 5906,25грн.), від 14.09.2011p. на суму 52672,50грн. (в т.ч. ПДВ 8778,75грн.), від 06.09.2011p. на суму 39550,20грн. (в т.ч. ПДВ 6591,70грн.), від 01.09.2011p. на суму 42662,81грн. (в т.ч. ПДВ 7110,47грн.), від 25.08.2011p. на суму 50127,00грн. (в т.ч. ПДВ 8354,50грн.), від 17.08.2011p. на суму 25676,00грн. (в т.ч. ПДВ 4279,33грн.), від 10.08.2011p. на суму 43366,50грн. (в т.ч. ПДВ 7227,75грн.), від 01.08.2011p. на суму 46485,50грн. (в т.ч. ПДВ 7747,58грн.) та відповідні їм податкові накладні №118, №506, №285, №110, №46, №583, №425, №224, №16 на поставку товару - автозапчастин. Факт перерахування коштів в адресу ТзОВ "Викуп" підтверджено відповідними виписками по рахунку позивача за період з 01.09.2011р. по 31.01.2012р. та платіжними дорученнями. Також ПП "Львівавторем" підписано з ТзОВ "Викуп" акт №15/09-1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.09.2011р. на поставку ремкомплекту гідравлічної системи підіймача та прокачку гідравлічної системи підіймача з заміною на суму 35760,00грн. (в тому числі, ПДВ 596,00грн.) та сформував податковий кредит вересня місяця 2011р. на підставі податкової накладної № 300 від 15.09.2011р.

Врахувавши усі наведені письмові докази, а також фактичні обставини справи, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу про безтоварність та нереальність укладених позивачем договорів з ПП "Біко Агротрейд" та ТзОВ "Викуп". При прийнятті рішення по суті спору, суд першої інстанції керувався рекомендаціями, викладеними в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно яких, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Крім того, судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, вважає його таким, що відповідає нормам матеріального права з огляду на наступне:

Щодо правовідносин позивача з ПП "Біко Агротрейд", судом першої інстанції правильно встановлено, що строк дії договору від 01.11.2011p. б/н в самому тексті договору не зазначений. Зі змісту даного договору, а також акту виконаних робіт № 2612/11 від 26.12.2011р. неможливо встановити, про які істотні умови надання послуг сторони дійшли згоди, а саме: ринок яких саме автотоварів та автозапчастин підлягав дослідженню, в який спосіб була надана інформація та проводилось консультування, які саме рекомендації були надані щодо удосконалення та організації діяльності позивача, строки надання послуг, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на послуги, порядок їх оплати тощо. Вищезгаданий акт не містить інформації щодо того, які саме послуги надавались, не розшифровано їх змісту, не зрозуміло також, в якій формі та кількості передавалася дана інформація, відбувалось консультування. Крім цього, як слушно зазначено судом першої інстанції, доказів, які б підтверджували факт використання послуг з питань дослідження ринку автозапчастин та автотоварів, пошуку постачальників автотоварів у власній господарській діяльності позивачем не надано. На нереальність проаналізованих господарських операцій позивача вказує також той факт, що основними видами діяльності ПП "Біко Агротрейд" є пакування, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля хімічними продуктами, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, транспортне оброблення. В той час, в рамках даної адміністративної справи позивач намагається довести отримання від ПП "Біко Агротрейд" інформаційних послуг з питань дослідження ринку автозапчастин та авто товарів.

Щодо правовідносин позивача з ТзОВ "Викуп", суд першої інстанції правильно зазначив, що в договорі № 2507/11 від 25.11.2011р. прізвище директора ТзОВ "Викуп" не зазначено ні на першій, ні на останній сторінці. З аналізу частини видаткових накладних, в яких, згідно із вищезгаданим договором зазначається номенклатура (специфікація) товару, неможливо встановити, який саме товар (виробник, технічні характеристики, до яких транспортних засобів) поставлявся. Оскільки місцезнаходженням ТзОВ "Викуп" є м. Київ, ПП "Львівавторем" - м. Львів, а предметом поставки є автозапчастини та автотовари у значній кількості, з метою підтвердження реальності вище аналізованих господарських операцій позивачу необхідно було представити суду докази транспортування (перевезення) постачальником ТМЦ, чого зроблено не було. Відносно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 15/09-1 від 15.09.2011р., - представниками позивача (апелянта) не надано будь-яких інших документів на проведення прокачки гідравлічної системи підіймача ПП "Львівавторем", не підтверджено, ким конкретно проводились ці роботи а також доказів оплати робіт саме по прокачці гідравлічної системи підіймача також не надано. За умовами п. 8.1 договору № 2507/11 від 25.07.2011р. сторонами правочину самостійно визначено, що товар приймається відповідно до інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю". Також відповідно до п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. На основі вищенаведеного, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що окрім долучених до матеріалів справи первинних документів для підтвердження реальності здійснених операцій між ТзОВ "Викуп" та позивачем, останній повинен був надати суду також товарно-транспортні накладні, акти про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, акти приймання - передачі товару, чого зроблено не було.

В матеріалах справи знаходиться акт ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС від 13.05.2013р. № 1623/22.8/35917680 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Викуп" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2010р. по 31.03.2013р.", згідно із яким товариство не володіє основними засобами, складськими приміщеннями, у такого відсутні трудові та матеріальні ресурси, транспортні засоби, що унеможливлює провадження господарської діяльності, в тому числі і з поставки товарів (робіт, послуг). Висновки податкового органу, відображені в цьому акті і які є податковою інформацією, позивачем в рамках даної адміністративної справи не було спростовано.

У листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що ч.2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно із вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Керуючись вимогами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 ПК України).

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (поставки товарів (робіт, послуг), їх оплати, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ґрунтовно проаналізувавши матеріали справи, прийшов до вірного висновку про те, що поданих ПП "Львівавторем" первинних бухгалтерських документів не достатньо для висновку про реальність господарських операцій з ПП "Біко Агротрейд" та ТзОВ "Викуп". Також позивачем не доведено використання оплачених послуг у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приписами ст.19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прийняті ДПІ у Сихівському районі м. Львова спірне податкове повідомлення-рішення від 01.08.2013р. за № 0000682210 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4194,00грн., в тому числі: основний платіж - 2796,00грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1398,00грн., є правомірним і скасуванню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Львівавторем" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. у справі №813/6273/13-а за позовом Приватного підприємства "Львівавторем" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. у справі №813/6273/13-а, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга