Постанова № 44547882, 28.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2015 рокусправа № 804/9939/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Національного банку України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі №804/9939/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Національного банку України про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України № 97 від 18.03.2011 про накладення штрафу.

Відповідач, вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача. Вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому підстави для його скасування відсутні.

Представниками сторін подавалися письмові пояснення на обґрунтування доводів апеляційної скарги та їх спростування. Такі пояснення долучені до матеріалів справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що 18 березня 2011 року Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків винесене рішення №97 про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК". Даним рішенням за виявлене порушення вимог Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. №124, в частині подання недостовірної статистичної звітності за формою №613 "Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та інсайдерами" станом на 01.02.2011 року, накладено штраф у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого капіталу, зобов'язано позивача забезпечити у подальшому дотримання вимог Правил №124 під час складання статистичної звітності.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Фактично між сторонами існує спір щодо законності прийняття спірного рішення та порядку накладення штрафу.

Справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" стосовно цього спору вже розглядалася судами першої та апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014р. (т.2 а.с. 187-193), прийнятою за наслідками розгляду касаційної скарги позивача, встановлено, що суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків стосовно того, що позивач зобов'язаний у Формі №613 зазначати саме назви контрагента/інсайдера банку (повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я по батькові фізичної особи), не зазначення вказаної інформації або не виправлення допущених порушень трактується як подання недостовірної статистичної звітності. Оскільки, Національний банк України висунув вимоги до позивача щодо надання інформації, зазначеної у Формі №613, відповідно до наданих Законом України "Про Національний банк України" та Законом України "Про банки і банківську діяльність" повноважень, і враховуючи те, що дана вимога не призводить до порушення позивачем банківського законодавства Кіпру, посилання позивача на неможливість надання інформації про назву контрагентів його Кіпрської філії є необґрунтованим.

Враховуючи факт допущення позивачем порушень порядку подання звітності відповідач мав повноваження щодо застосування до позивача відповідних штрафних санкцій.

Тобто, є встановлений судовим рішенням факт щодо підтвердження обставин допущеного позивачем порушення в частині подання недостовірної статистичної звітності за формою №613 "Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та інсайдерами" станом на 01.02.2011 року.

Для складання грошової і банківської статистики, статистики платіжного балансу, з міжнародної інвестиційної позиції, а також для забезпечення виконання Національним банком України регулятивних та наглядових функцій Правлінням Національного банку України затверджені Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України від 19.03.2003 р. № 124 (надалі - Правила №124), вимоги яких відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України" та п 1.4 Правил №124 поширюються на банки і є обов'язковими для виконання.

Однією із обов'язкових щомісячних форм звітності станом на 2011 рік, відповідно до Правил №124 є "Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та інсайдерами" (Форма №613), яка розроблена відповідно до вимог частини третьої статті 55 та частини першої статті 57 Закону України "Про Національний банк України" і частини п'ятої статті 49, частини третьої статті 60, частини шостої статті 62, частини другої статті 67, частин першої, другої статті 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою отримання необхідної інформації для оцінки та контролю за концентрацією ризиків у банках, що виникають під час здійснення ними активних операцій, а також реалізації визначених законодавством України завдань Національного банку щодо забезпечення наглядової діяльності й створення ефективного інструменту банківського нагляду.

Неподання позивачем інформації за формою № 613 у повному обсязі є порушенням нормативно-правового акту Національного банку України, а саме вимог Правил № 124, та унеможливлює здійснення Національним банком контролю за концентрацією ризиків у його діяльності, які виникають при здійсненні позивачем активних операцій.

Згідно п.11 глави 2 розділу І Правил №124 у разі виявлення суттєвих помилок під час заповнення форм статистичної звітності для складання грошової і банківської статистики зміни до форм статистичної звітності та файлів уносяться на підставі відповідного дозволу Національного банку не пізніше ніж через три робочих дні (для щоденних форм звітності - не пізніше ніж через чотири години робочого дня) після встановленого терміну подання форми (або файла).

У разі невиправлення у вищезазначені строки виявлених суттєвих помилок (або порушень нормативно-правових актів Національного банку, що призвели до перекручення даних звітності) звітність вважається недостовірною (тобто дані звітності не відповідають реальній дійсності).

Порогом суттєвості окремих об'єктів обліку (помилок), що належать до активів, зобов'язань, капіталу, доходів, витрат банку, є величина в 1 відсоток відповідно до підсумку всіх активів, усіх зобов'язань, капіталу, усіх доходів і всіх витрат банку.

Поріг суттєвості викривлення звітності більш ніж 1% від активів при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем встановлено за результатами вивчення статистичної звітності, поданої позивачем станом на 01.02.2011 року.

Крім цього, як зазначено представником відповідача, розрахунок також базувався на даних форми №613 станом на 01.02.2011 року у розрізі контрагентів, який засвідчив перевищення порогу суттєвості за вказаним фактом, і є порушенням вимог Правил №124 (т. 4 а.с. 42-56).

Відповідно абзацу 1 пункту 7.4. глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою Національного банку України від 28.08.2001 № 369, штраф за подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання накладається на банки: за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Оскарженим рішенням №97 від 18.03.2011р. до позивача застосовано штраф у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу, що становить 886 020,24грн. (8 860 202 432грн*0,01%= 886 020,24грн.).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог позивача, оскільки оскаржене ним рішення прийнято відповідачем у межах компетенції, у спосіб, передбачений законом, є правомірним та обґрунтованим.

Оскільки, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного банку України - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі № 804/9939/14 - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 03.06.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак