Постанова № 44544960, 28.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 р. Справа № 804/19851/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріЧудновській А.С. за участю: представник позивача представника відповідача не з'явився (заява про розгляд справи без участі) ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить: - визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, стосовно коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Проф-Строй» в інформаційній системі «Податковий блок», зокрема в автоматизованій інформаційні системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року» №749/22-02/36160270 від 07.07.2014 року; - зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Проф-Строй» в інформаційній системі «Податковий блок», зокрема в автоматизованій інформаційні системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що були відкориговані на підставі акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року» №749/22-02/36160270 від 07.07.2014 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає про неправомірність дій ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Проф-Строй», посилаючись на те, що зустрічна звірка проводиться в межах проведення перевірки основного платника податків, а за її результатами податковим органом має бути складено довідку. Проте, відповідачем за результатами заходів, спрямованих на проведення зустрічної звірки, складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року» № 749/22-02/36160270 від 07.07.2014 року. В зазначеному акті зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Проф-Строй» та контрагентами постачальниками/покупцями, та здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. На підставі вказаного Акту, відповідачем до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», були внесені коригування (знято податковий кредит та податкові зобов'язання з ПДВ).Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача посилаючись на те, що податковий орган може вносити зміни до електронних баз даних лише на підставі самостійно складеної та поданої платником податків податкової звітності або на підставі податкового повідомлення-рішення. В даному випадку, податкові повідомлення-рішення на підставі вказаного вище акту перевірки відповідачем не виносились.

Від представника відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення позову та зазначає, що податковим органом були здійснені заходи щодо проведення зустрічної звірки позивача, щодо дотримання останнім вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. та, у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки було складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, та сплати податків та зборів за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року» № 749/22-02/36160270 від 07.07.2014 року. Зазначений акт не є підставою для здійснення будь-яких коригувань в деклараціях платника податків з податку на додану вартість, оскільки може засвідчувати лише факт неможливості проведення відповідної зустрічної звірки позивача, а внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються базами ДПС не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків та позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення відповідачем на підставі вказаного вище акту коригувань чи нарахувань податкових зобов'язань в деклараціях платника податків з ПДВ або в обліковій картці платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків. Отже, дані дії податкового органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації, що фіксується в акті.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АД №237181 від 29.04.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» зареєстровано 22.09.2008 року, місцезнаходження юридичної особи: 86136, Донецька область, м. Макіївка, вулиця Лихачова, будинок 60.

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська було оформлено письмовий запит від 26.06.2014 р. № 11633/10/15-1 про надання пояснень та їх документального підтвердження за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Зазначений запит засобами поштового зв'язку був надісланий на адресу позивача (м. Макіївка, вулиця Лихачова, будинок 60), проте повернувся до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська з відміткою «за закінченням терміну зберігання», копія поштового відправлення наявна в матеріалах справи.

На підставі службової довідки № 10320/8/04-67-04-024 від 09.12.2013 р., згідно п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та у зв'язку із отриманням листа ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.06.2014 р. № 7792/7/04-36-20-03-26, копія якого наявна в матеріалах справи ДПІ у Ленінському районі складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, та сплати податків та зборів за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року» №749/22-02/36160270 від 07.07.2014р. Згідно висновків вказаного акта документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами - продавцями, та контрагентами-покупцями за переліком.

Згідно пп.4-5 розділу 2 вказаного акту: податкова адреса суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 86136, Донецька область, м. Макіївка, вулиця Лихачова, будинок 60.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.09.2008р. за № 6241, станом на момент складення акту перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області зі станом 9-направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

До таких засобів віднесено, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 вказаного Кодексу).

П.71.1 ст.71 ПК України передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пункту 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Підпунктом 14.1.171 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Згідно ст. 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; дані перевірок платників податків.

Експлуатація інформаційних баз даних здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012р. №1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС "Податковий блок" містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких: "Реєстрація платників податків", "Обробка податкової звітності та платежів", "Облік платежів","Податковий аудит", а також "Скарга" та "Суди".

Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - "Аналітична система" за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.

Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонентів системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватися, терміни та періодичність їх виконання, а також підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС "Податковий блок".

Отже, в ІС "Податковий блок" спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Інформація з ІС "Податковий блок" використовується територіальними органами Міндоходів, в тому числі під час проведення перевірок та звірок.

Такі дані (інформація) містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Порядок з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.

Таким чином відображення співробітниками контролюючих органів в інформаційних базах даних результатів податкового контролю щодо платників податків не є зміною показників податкової звітності з податку на додану вартість платника податків, а є лише відображенням відомостей (податкової інформації) щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, звіти, її результати, при цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків.

Ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, і частина 1 статті 71 КАС України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником позивача не наведено жодних підстав та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що відображення відповідачем в інформаційний електронних базах даних податкової служби податкової інформації за актом про неможливість проведення зустрічної звірки позивача №749/22-02/36160270 від 07.07.2014р., створили, змінили юридичні права та обов'язки платника податку, тобто вказані дії відповідача породили для позивача будь-які правові наслідки, які є обов'язковими для виконання позивачем.

Також, представником позивача не надано і доказів збільшення чи зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за даними облікової картки платника податків - позивача.

Згідно п.п. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом № 236 від 22.04.2011 р. (далі - Методичні рекомендації), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, результати проведення податковим органом зустрічної звірки, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, п.п. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій, мають бути оформлені у формі довідки, а не акту про результати проведення зустрічної звірки. Водночас, акт може бути складено податковим органом у разі неможливості проведення зустрічної звірки з підстав відсутності інформації щодо місцезнаходження платника податків або його посадових осіб.

У пп.4-5 розділу 2 акту №749/22-02/36160270 від 07.07.2014р. зазначено: податкова адреса суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 86136, Донецька область, м. Макіївка, вулиця Лихачова, будинок 60.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.09.2008р. за № 6241, станом на момент складення акту перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області зі станом 9-направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням зазначеним в реєстраційних даних, відповідачем відповідно до п.п.4.4 п.4 Методичних рекомендацій, було складено саме акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року».

Як встановлено в судовому засіданні складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки та внесення даних вказаного акту до інформаційних баз даних не породжує для позивача будь-яких наслідків, обов'язкових для виконання позивачем.

Зі змісту ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та визначення понять "позивач" та "адміністративний позов", наведених у ст. 3 даного Кодексу, випливає, що судовому захисту підлягають лише порушене право або інтерес особи, при чому такі порушення мають полягати у відповідних правових наслідках у вигляді зміни стану прав та обов'язків позивача або створення об'єктивних перешкод у реалізації законного інтересу відповідної особи, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.

Суд зазначає, що позивач у даному випадку повинен оскаржувати до суду саме правові акти індивідуальної дії, які вчинені відповідачем за наслідками перевірки. Оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Так, п.п.17.1.7 Податкового кодексу України передбачає оскарження рішень, дій (бездіяльності) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Проте, наведена норма передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Відповідно до частини першої статті 2, пунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України предметом захисту в адміністративному судочинстві є, зокрема, порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси юридичних осіб.

Дії щодо включення до акта певних висновків, так само і внесення до автоматизованої інформаційної системи певної інформації, є обов'язком відповідної службової особи, та самі по собі не можуть порушити прав та охоронюваних законом інтересів Позивача.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо внесення до інформаційних електронних базах даних контролюючих органів відомостей (податкової інформації) щодо проведення перевірок та звірок є лише збиранням податкової інформації, які не впливають на права та обов'язки позивача, оскільки не змінюють майнового стану платника податків без прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного податкового повідомлення-рішення.

Відповідної правової позиції також дотримується Верховний Суд України, яка викладена в постанові від 09.12.2014р. в якій зазначено, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є ті дії, які породжують певні правові наслідки для суб'єкта владних правовідносин і мають обов'язковий характер. Права позивача можуть бути порушенні відповідачем внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскарженні в судовому порядку. Дії щодо внесення ДПІ до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної перевірки товариства є лише службовою діяльністю працівників ДПІ з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Включення суб'єктом владних повноважень до баз даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

При цьому ч.2 ст.161 КАС України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до норм ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Проф-Строй» в інформаційній системі «Податковий блок», зокрема в автоматизованій інформаційні системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», що були відкориговані на підставі акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року» №749/22-02/36160270 від 07.07.2014 року, то суд зазначає, що ні у позовній заяві, ні у судовому засіданні позивачем не наведено конкретних доказів, а матеріалами справи не підтверджено того, що на момент звернення до суду висновки зазначеного Акта безпосередньо порушили права та інтереси підприємства позивача, разом з тим не надано доказів вчинення дій щодо коригування показників податкової звітності позивача та наявності фактів порушеного права позивача як наслідку цих дій.

Також, суд зазначає, що вказані вимоги є похідними, та на думку суду не підлягають задоволенню, оскільки відсутні докази здійснення коригування вказаних показників, разом з тим зберігання та опрацювання в інформаційних базах контролюючих органів податкової інформації в контексті ст.71-74 Податкового кодексу України в рамках здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів є лише заходами з метою виконання покладених на контролюючі органи функцій, та не може свідчити про вчинення вказаних дій.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.

Враховуючи вищевказані положення норм процесуального та матеріального права, докази наявні в матеріалах справи станом на час розгляду справи, обґрунтування позову в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, відповідачем правомірність своїх дій доведена, а в задоволенні поданого адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Проф-Строй» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова