Постанова № 44544890, 02.06.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 17/5007/88/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі Мухомеджанов Д.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Житомирської області від 21.04.15р. у справі № 17/5007/88/11 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Суми-Петрол"

про звернення стягнення на предмет застави за рахунок коштів в сумі 48306755,64 грн.;

ВСТАНОВИВ:

30.03.15 ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулось до господарського суду Житомирської області із заявою про видачу дубліката наказу господарського суду Житомирської області №17/5007/88/11 з урахуванням ухвали суду від 27.09.12 та про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.04.15 р. у справі № 17/5007/88/111 в задоволенні заяви ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Житомирської області по справі №2/5007/88/11 та про видачу дублікату наказу - відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що позивачем не додано жодних доказів в підтвердження поважності причин пропущення строку пред'явлення наказу до виконання, а саме: доказів на підтвердження наявності об'єктивних обставин, що перешкоджали стягувачу реалізувати своє право щодо виконання судового рішення в порядку, встановленому ЗУ "Про виконавче провадження" - пред'явити наказ господарського суду до виконання у встановлений у наказі строк з моменту отримання наказу.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції вказав, що можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання, або звернення до суду із заявою про видачу дублікату втраченого наказу залежала виключно від волевиявлення самого стягувача. Обставини, на які посилається заявник, не впливають на можливість чи неможливість пред'явлення стягувачем судового наказу до виконання. Подана заява не ґрунтується на тих обставинах, що стягувач був позбавлений можливості здійснити відповідні процесуальні дії - пред'явити наказ до виконання у встановлений строк, звернутися до суду із заявою про видачу дублікату втраченого наказу у встановлений строк.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що факт бездіяльності первісного стягувача щодо непред'явлення наказу до виконання не є поважною причиною для відновлення строку пред'явлення наказу до виконання.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 21.04.15 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким задоволити заяву позивача, поновити строк пред'явлення наказу до виконання та видати дублікат наказу.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що 03.03.15 р. ТОВ "ІК ІФГ Капітал" отримало процесуальні права у справі № 17/5007/88/11, до цього моменту у скаржника була відсутня юридична правомочність на будь-які процесуальні дії щодо пред'явлення наказу до виконання.

Представник сторін та третьої особи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень та реєстр відправки поштової кореспонденції.

Водночас, від позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника позивача.

Жодних клопотань щодо відкладення розгляду апеляційної скарги від відповідача та третьої особи не надходило.

Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України та той факт, що ухвалою від 21.05.15 р. явка уповноважених представників сторін в судове засідання 02.06.15 р. обов'язковою не визнавалася, то суд здійснив розгляд справи № 17/5007/88/11 за наявними в ній документами відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 05.06.2012р. звернуто стягнення на предмет застави, а саме: нежитлове вбудоване приміщення ДКП магазину №38 "Космос", який знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. С.Бандери (вул. Московська, вул. Дем'янчука С.Академіка), буд. 49; двокімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру, 17, кв. 18 , які належать на праві власності Підприємству з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" для задоволення вимог ТОВ "Український промисловий банк" за договором на відкриття відкличної кредитної лінії №37/К-03 від 24.04.2003р. у сумі 48306755,64грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації на прилюдних торгах вищезазначених предметів застави; встановлено початкову ціну продажу предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

На виконання вказаного рішення господарським судом Житомирської області 25.06.2012р. видано наказ.

27.09.12 р. господарським судом Житомирської області винесено ухвалу про виправлення описки в п. 2 резолютивної частині рішення господарського суду Житомирської області від 05.06.12 р.

16.10.12 р. на підставі ухвали від 27.09.12 р. про виправлення описки, виданий новий наказ про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою від 03.03.15 господарський суд Житомирської області замінив у справі №17/5007/88/11 стягувача (позивача) - ТОВ "Український промисловий банк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" в зв'язку із зміною кредитора у зобов'язанні відповідно до договору від 05.09.13, який укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Як вбачається з матеріалів оскарження, 30.03.15 до господарського суду Житомирської області надійшла заява ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" №231 від 26.03.15р., в якій заявник просить суд видати дублікат наказу по справі №17/5007/88/11 з урахуванням ухвали суду від 27.09.12 та поновити строк для пред'явлення його до виконання.

Заява мотивована тим, що рішення господарського суду Житомирської області від 25.06.12 р. не виконано, а причини пропуску строку на пред'явлення наказу суду до виконання є поважними.

Дослідивши матеріали справи, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку про задоволення заява ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ №17/5007/88/11 від 16.10.12 виданий на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 05.06.12 та ухвали від 27.09.12р., яка набрала законної сили 03.10.12. А відтак, останнім днем строку пред'явлення наказу до виконання є 03 жовтня 2013 року.

У відповідності з ухвалою від 03.03.15р. у даній справі, 05.09.2013р. між ТОВ "Український промисловий банк" в особі ліквідатора Раєвського К.Є. (далі - Установник управлінні), юридичною особою ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" в особі директора Шарапанюка О.Є., який діє на підставі статуту (далі - Управитель), а також НБУ в особі заступника Голови НБУ Ткаченка О.О. укладено договір №31-Л про передавання в управління непроданих активів (а.с.112 том 2).

Згідно умов вказаного договору, Установник управління передає в управління Управителеві активи, наявні на балансі Установника управління на дату укладення цього Договору (далі - Активи), а Управитель приймає в управління Активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів Установника управління (далі - Вигодонабувачі) за рахунок Активів. Перелік Активів наведено в додатку 2 до цього договору (п.п. 1.1. договору).

Серед активів переданих за договором у довірчу власність від ТОВ "Укрпромбанк" до ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" є право вимоги за Кредитним договором №37/К-03 від 24.04.03 укладеним з ТОВ "Суми-Петрол".

Ухвалою 03.03.15 р. у справі №17/5007/88/11 господарський суд Житомирської області замінив стягувача (позивача) - ТОВ "Український промисловий банк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що можливість звернення до господарського суду про видачу дублікату наказу та про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання, виникло у ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" з моменту набрання законної сили ухвали господарського суду Житомирської області від 03.03.15 р. по даній справі.

А відтак, лише з 03.03.15 р. ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" набуло прав стягувача до ПІІ в формі ТОВ «Житомир-Петрол» за наказом № 17/5007/88/11 від 16.10.12 р. про звернення стягнення на предмет застави.

За таких обставин, заявник був об'єктивно позбавлений можливості дотриматись законодавчо встановлених строків на пред'явлення наказу до виконання.

Окрім того, судом першої інстанції не враховано той факт, що останнім днем строку пред'явлення наказу до виконання є 03 жовтня 2013 року, договір про передачу в управління непроданих активів укладено 05.09.13р., тобто за місяць до закінчення строку проявлення наказу до виконання.

Стаття 24 Закону України "Про виконавче провадження" зазначає, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, на предмет поважності чи неповажності причин пропуску строку підлягають оцінці судом у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи. Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів, за правилами ст.43 ГПК України. Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Враховуючи дані обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що строк пред'явлення наказу господарського суду Житомирської області №17/5007/88/11 до виконання був пропущений заявником з причин, які не залежали від нього, а відтак вказані причини є поважними. При цьому суд бере до уваги, що в добровільному порядку боржником не погашена сума заборгованості, визначена в рішенні суду, ані первісному кредитору ТОВ "Укрпромбанк", ані ТОВ "ІК "ІФГ Капітал". Також апеляційним судом враховується, що заявник був позбавлений можливості звернути стягнути на предмет застави з боржника шляхом примусового виконання рішення до 03.10.13р., оскільки заміна стягувача була здійснена лише 03.03.15 р.

Колегія суддів враховує, що строк пред'явлення наказу до виконання закінчився до моменту передання всіх прав та обов'язків первісного позивача ТОВ "ІК "ІФГ Капітал".

А відтак, апеляційний суд оцінює критично висновки суду першої інстанції, що позивачем не додано до матеріалів справи жодних доказів в підтвердження поважності причин пропущення строку пред'явлення наказу до виконання.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 115 ПІК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б неповним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі "Ромашов проти України" (заява №67534/01), від 19.03.1997р. "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 05.06.12 р. у справі № 17/5007/88/11 станом на даний час залишається у повному обсязі невиконаним, причини, з яких було пропущено заявником строк пред'явлення виконавчого документа, слід вважати поважними, у зв'язку з чим Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку про поновлення строку пред'явлення наказу господарського суду Житомирської області №17/5007/88/11 до виконання.

Разом з тим, за приписами частини 2 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягувач має право, окрім іншого, подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа та про поновлення строку його пред'явлення до виконання.

Згідно статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання; про видачу дубліката наказу виноситься ухвала; до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

При цьому, колегія суддів констатує, що Господарським процесуальним кодексом України не покладено обов'язку на стягувача наводити причини втрати наказу.

Підставою ж для видачі дубліката наказу є подана заява з документами на підтвердження факту його втрати, та що відповідають вимогам статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, у видачі дубліката наказу може бути відмовлено лише, якщо до заяви про видачу дубліката не додано доказів, передбачених частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено перелік документів, що додаються до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту його втрати (зокрема, якщо наказ втрачено стягувачем - додається його довідка, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації).

Водночас, колегія суду звертає увагу на те, що позивачем, на виконання вимог ст.. 120 ГПК України, надано довідку про втрату наказу, підписану директором позивача та головним бухгалтером.

Як встановлено судом, спірний наказ втрачено первісним позивачем і до виконання не пред'являвся.

Враховуючи, що заявником дотримано вимоги чинного законодавства України в частині подання документів, що додаються до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту його втрати (а саме: Довідка керівника товариства), що рішення на виконання якого був виданий оскаржуваний наказ, залишається не виконаним, колегія суду приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у видачі дубліката наказу.

А відтак, колегія суду оцінює критично висновки суду першої інстанції щодо відмови у видачі дублікату наказу, оскільки чинними законодавством України, не покладено обов'язок на позивача, наводити причини втрати наказу.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанов ВГС України від 08.04.15 р. по справі № 19/94.

Крім того, апеляційний суд вважає таким, що суперечить матеріалам справи твердження суду першої інстанції, що видача дубліката наказу залежала виключно від волевиявлення самого стягувача, оскільки Ухвалою від 03.03.15 р. ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» отримало процесуальні права у справі № 17/5007/88/11, до цього часу, у заявника була відсутня юридична правомочність на будь-які процесуальні дії.

Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України, скасовує оскаржувану ухвалу.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 21.04.15р. у справі № 17/5007/88/11 задоволити.

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 21.04.15р. у справі № 17/5007/88/11 скасувати.

Заяву ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Житомирської області по справі № 17/5007/88/11 - задоволити.

Поновити строк пред'явлення наказу господарського суду Житомирської області № 17/5007/88/11 до виконання.

Заяву ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" про видачу дублікату наказу господарського суду Житомирської області по справі № 17/5007/88/11 - задоволити.

Доручити господарському суду Житомирської області видати дублікат наказу № 17/5007/88/11.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" (10020, м. Житомир, вул. Бялика, 10, код 30503298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код 36645230) 609 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №17/5007/88/11 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.