Постанова № 44544828, 02.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа № 917/1526/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Попова Т.Д.,

відповідача - Ставицька І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», м. Полтава (вх. №2729 П Х/1-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2015р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс», м. Миронівка, Миронівський район, Київська область

до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз», м. Кременчук, Полтавська область

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Господарським судом Полтавської області розглянуто позовні вимоги (з урахуванням збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідача на користь позивача 48 574 913,01 грн., з яких: 29 796 623,16 грн. основного боргу за природний газ, поставлений згідно договору купівлі-продажу природного газу № 2593 від 30.08.2013р., 1 931 474,26 грн. пені, 15 453 313,24 грн. інфляційних, 1 393 502,35 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.04.2015р. у справі №917/1526/14 (головуючий суддя Безрук Т.М., судді Киричук О.А., Кльопов І.Г.) прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" від 08.04.2015р. № 13 про збільшення позовних вимог; позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" 29 796 623 грн. 16 коп. основного боргу, 1 931 474 грн. 26 коп. пені, 15 453 313 грн. 24 коп. інфляційних, 1 393 502 грн. 35 коп. річних, 73080 грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору.

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2015р. у справі №917/1526/14 у повному об'ємі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" (позивачем) та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (відповідачем) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 2593 від 30.08.2013 р. (далі - Договір); (т.1 а.с. 9-12).

За даним Договором позивач передав, а відповідач прийняв у власність природний газ у обсязі 20 700 тис. куб. м. на суму 87 639 991,20 грн. Приймання-передача природного газу у зазначеному обсязі підтверджується двома актами б/н від 31.08.13 р. приймання-передачі природного газу за договором, складеними у відповідності до пунктів 3.3, 3.4 договору, один з яких складений за участі газорозподільчого підприємства ПАТ "Кременчукгаз" (т.1 а.с.13-14)

Оплату придбаного природного газу відповідач здійснив 23.09.13 р. частково - у сумі 57843368,04 грн. Зазначене підтверджується звітом ПАТ КБ "ПриватБанк" про дебітові та кредитові операції по рахунку з 23.09.13 р. по 24.09.13 р. (т.1 а.с.15).

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати природного газу за договором становить 29 796 623,16 грн., а тому позивачем нараховано 1 931 474 грн. 26 коп. пені, 15 453 313 грн. 24 коп. інфляційних, 1 393 502 грн. 35 коп. річних, про стягнення яких позивачем заявлено позов у цій справі.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначав, що позовні вимоги про стягнення основного боргу за серпень 2013 року виникли на підставі договору від 31.08.2013 року; розрахунок між сторонами здійснюється на підставі актів приймання-передачі природного газу; позивачем не надано доказів повернення підписаного акту приймання-передачі газу за серпень 2013 року на адресу відповідача, який є підставою для проведення оплати відповідно до п.6.1.2. Договору, тому у відповідача не виникло зобов'язання по оплаті спожитого газу

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд погодився із доводами позивача про наявність заборгованості відповідача, та відхилив доводи відповідача.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідач в апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що Природний газ, який закуповувався відповідно до умов договору про купівлю-продаж природного газу від 30.08.13р. за № 2593 необхідний ПАТ «Полтаваобленерго» для циклу виробництва теплової енергії для Кременчуцького регіону Полтавської області на Кременчуцькій ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго». При цьому, товариством постійно закуповується газ для трьох цілей (виробництва теплової енергії для промислових споживачів, населення та бюджетних споживачів), при цьому кожна категорія газу має свою ціну і по кожній категорії по кожному місяцю поставки оформлюються окремі акти приймання-передачі газу.

Зокрема газ постачається для вироблення теплової енергії для промислових споживачів та електричної енергії (це і є газ, який постачався по спірному Договору, який є предметом даного спору); газ для виробництва теплової енергії для бюджетних установ; газ для виробництва теплової енергії для населення та релігійних організацій. Фактично поставляється три різних види газу (за ціною і призначенням), але фізично передається той же газ, і облік ведеться загальний. Місцем обліку природного газу є розподільчий газовий облік в м. Кременчук, вул. Світошська, 6 - місцезнаходження Кременчуцької ТЕЦ Пат «Полтаваобленерго».

Оскільки вузол обліку враховує загальну кількість газу, який ввійшов по всім договорам на вузол обліку, то розділ поставлених обсягів газу саме по конкретних направленнях його використання (по договорам) відбувається виключно при оформленні сторонами актів приймання-передачі газу.

У відповідності до п.3.4 Договору про купівлю-продаж природного газу, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 10-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п.3.4 Договору).

Згідно п. 6.1.2 Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу, за умови надання Продавцем підписаного Акту приймання передачі природного газу відповідно до п. 3.4 Договору.

Така підстава для остаточних розрахунків визначена сторонами у Договорі №2593 кореспондується з відповідними нормами Цивільного Кодексу України, що регулюють правовідносини по договору поставки (купівлі-продажу).

В даному випадку, в п.п. 3.3. 3.4 Договору, який укладено з Позивачем, передбачено право Продавця надати Покупцеві мотивовану відмову від підписання акта. Таким чином, направлення актів Продавцеві не свідчить про те, що ці акти будуть підписані Продавцем саме в цій редакції. Отже, про кількість природного газу отриманого по конкретному договору ПАТ «Полтаваобленерго» дізнається тільки після отримання актів приймання-передачі газу.

Тобто, і остаточні розрахунки за відповідний період між сторонами відбуваються лише після підписання відповідного акта приймання передачі газу за відповідний період.

Згідно з п. 3.4. «Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. »

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає, що у відповідності до п. 3.1.2 Договору Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується Продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки. Таким чином, для встановлення планового обсягу поставки на відповідний місяць кожна зі сторін повинна вчинити певні дії, тільки при наявності яких планові обсяги поставки вважаються встановленими. Тобто, Покупець повинен подати заявку на плановий обсяг споживання на відповідний місяць, а Продавець у свою чергу підтвердити плановий обсяг поставки газу. В зв'язку з тим, що договір купівлі продажу природного газу був укладений лише 30.08.13р. (на серпень 2013р.) ПАТ «Полтаваобленерго» не подавало протягом відповідного періоду заявки на планові обсяги споживання газу. Разом з цим, і погодження (підтвердження) планових обсягів поставки газу зі сторони позивача не було здійснено, таким чином планові обсяги поставки газу залишились неузгоджені сторонами. У зв'язку з відсутністю планових обсягів поставки газу, попередні підрахунки спожитого газу у ДК «Газовий Альянс» в серпні 2013р. здійснювалось ПАТ «Полтаваобленерго» на підставі загальних показників Кременчуцької ТЕЦ за відповідний період. Саме таким чином, у відповідності до п.3.4. Договору, позивачу були надані для розгляду і підписання відповідний (підписаний з боку відповідача) проект акта виконаних робіт за серпень 2013р., який Позивачем взагалі не був повернутий ні ПАТ «Полтаваорбленерго» ні ПАТ «Кременчукгаз (газотранспортне підприємство).

Таким чином, в даному випадку, підставою для остаточного розрахунку між сторонами за вказаний період згідно вищезазначених норм Договору - є повернутий підписаний з боку Позивача акт приймання передачі газу за серпень 2013 року, який ще не повернутий ПАТ «Полтаваобленерго»..

Так як з відповідною позовною заявою до ПАТ «Полтаваобленерго» надійшла лише ксерокопія підписаного акта приймання передачі газу за серпень 2013р., то термін сплати відповідної заборгованості та нарахованих штрафних санкцій за її несвоєчасну оплату для ПАТ «Полтаваобленерго» на момент судового розгляду даної справи не наступив. Отже, у зв'язку з відсутністю прострочення сплати відповідної заборгованості, у господарського суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог по даній справі, в т.ч. стосовно стягнення пені та інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату заборгованості за поставлений природний газ в серпні 2013 року.

Згідно з цивільним та господарським законодавством зобов'язання щодо передачі товару та оплати коштів є окремими, їхнє виконання має здійснюватись згідно договору. У даному Договорі виконання грошових зобов'язань (здійснення остаточних розрахунків) обумовлено отриманням актів (встановленням обсягів передачі товару). Така підстава для остаточних розрахунків визначена сторонами у Договорі №2593 кореспондується з відповідними нормами Цивільного Кодексу України, що регулюють правовідносини по договору поставки (купівлі-продажу).

В п. 6.1 Договору встановлений строк для остаточних розрахунків. Вони можливі лише за наявності підстав для остаточних розрахунків. Таким чином, пункт 3.4 Договору уточнює зміст п. 6.1 підтверджують, що остаточні розрахунки мають відбутись у встановлений строк за наявності акту приймання-передачі газу. П. 6.1.2. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15-го числа місяця в якому здійснюється поставка газу, за умови надання Продавцем підписаного Акту приймання-передачі газу у відповідності до п. 3.4 Договору». Отже, у Позивача не могло виникнути право вимоги оплати за поставлений газ раніше повернення ним на адресу ПАТ «Полтаваобленерго» відповідного підписаного з боку Продавця акта приймання-передачі газу за серпень 2013року.

ПАТ «Полтаваобленерго» направило Позивачеві акт приймання-передачі газу за серпень 2013р., саме копію цього акта Позивач надав господарському суду як доказ по даній справі. Разом з цим, позивач на даний час ще не повернув товариству оригінал підписаного з його боку акта приймання-передачі газу, в якому продавцем підтверджуються об'єми переданого природного газу за серпень 2013р.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що саме із-за прострочення кредитора не було своєчасно здійснено остаточні розрахунки в тому порядку, як це передбачено у п.6.1, 6.2 та 3.4 Договору.

Відповідно до ч.2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Враховуючи викладене, а також те, що Позивачем в порушення вимог п.3.4. Договору не було повернуто на адресу Відповідача своєчасно примірника підписаного акта приймання-передачі газу за серпень 2013р., у Відповідача були відсутні правові підстави здійснювати кінцевий розрахунок по спожитому газу у відповідному місяці відповідно до п.п.6.1., 6.2 Договору. Таким чином, зобов'язання по оплаті можуть виникнути у ПАТ "Полтаваобленерго» лише після отримання акта приймання-передачі газу.

У відповідності із п.3.3. приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного Кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п. 6.1.2 остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу, за умови надання Продавцем підписаного Акту приймання передачі природного газу відповідно до п. 3.4 Договору.

Відповідно до п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 10-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В ст. 610 Цивільного кодексу України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.7.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 61 1 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності з п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем, тобто відповідачем, умов пункту 6.1. (який містить пункти 6.1.1. та 6.1.2) цього договору, він зобов'язується сплатити продавцю (позивачу), крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний у разі невиконання або неналежного виконання ним господарського зобов'язання сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.п.6.1.2. п. 6.1. Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15-го числа місяця в якому здійснюється поставка газу, за умови надання Продавцем підписаного Акту приймання-передачі газу у відповідності до п. 3.4 Договору».

Таким чином, аналіз змісту наведених пунктів дає підстави дійти висновку, що сторони узгодили такий порядок проведення розрахунків, відповідно до якого відповідач не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, має надати позивачу належно оформлений акт приймання-передачі, а позивач не пізніше 10-го числа повинен повернути відповідачу один примірник оригіналу акта приймання передачі.

Отже, вищенаведені пункти договору є взаємопов'язаними, оскільки своєчасне підписання уповноваженим представником позивача, скріплення печаткою акта приймання-передачі та його своєчасне повернення відповідачу дає змогу останньому здійснити своєчасний та остаточний розрахунок за поставлений газ.

Такий розрахунок відповідач мав здійснити на підставі первинних документів, в даному випадку актів приймання-передачі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

На момент розгляду даної справи судом першої інстанції Позивачем взагалі не було доведено належними доказами факт повернення оригіналу акта приймання передачу газу за серпень 2013 року Відповідачу. Навпаки, матеріалами справи підтверджується (Копія Витягу з журналу Вхідної документації ПАТ «Полтаваобленерго» за вересень 2013 року), що від Позивача не надходив відповідачеві відповідний акт приймання передачі газу за серпень 2013р.

З цього приводу відповідач в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що, як встановлено в судовому засіданні від 09.04.15р. примірник підписаного акта приймання передачі природного газу з боку продавця за серпень 2013року продавцем (позивачем) не було також повернуто і третій особі по даній справі - газотранспортному підприємству ПАТ «Кременчукгаз».

Таким чином, вбачається, що сторони у договорі визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, а тому договір як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягав застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, І 1 Цивільного кодексу України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень статті 3 вказаного кодексу загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (ч.1 п. 6).

Згідно статті 14 цього кодексу цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вправі був розраховувати на здійснення остаточного розрахунку виходячи із наведених положень п. 3.4 Договору, а саме після оформлення у встановленому порядку належно складених актів приймання-передачі газу з дотриманням встановлених строків.

З приводу позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку у Позивача немає підстав для стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних. З врахуванням змісту пунктів 3.4, 6.1 договору, та того, що матеріалами даної справи не доведено взагалі строк виконання зобов'язання за спірним договором, оскільки обов'язок остаточного розрахунку за придбаний природний газ залежить від строку оформлення актів приймання-передачі природного газу. При цьому, пунктом 3.4 договору не встановлений граничний термін виконання зобов'язання після отримання відповідачем від позивача належним чином оформлених актів приймання-передачі природного газу.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що Продавець не пізніше 10-го числа за місяцем продажу газу зобов'язаний повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта. Підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою або надати в письмовій формі мотивовану відмову.

В даному випадку, саме в зв'язку з неповерненням Позивачем (продавцем) покупцю належних складених (підписаних) сторонами чинних актів приймання передачі газу за спірний період, неможливо встановити початок перебігу строку платежу, що само собою унеможливлює здійснити обґрунтовані розрахунки 3 % річних та боргу з урахуванням інфляційних втрат.

А саме, відповідно до умов п. 6.1.2 Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15-го числа місяця в якому здійснюється поставка газу, за умови надання Продавцем підписаного Акту приймання-передачі газу у відповідності до п. 3.4 Договору».

При цьому, за змістом п. 3.4 Договору належно складені сторонами акти приймання - передачі газу, у яких зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість, є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Таким чином, вбачається, що сторони у договорі визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, а тому договір як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягав застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень статті 3 вказаного кодексу загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (ч.1 п. 6).

Згідно статті 14 цього кодексу цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач вправі був розраховувати на здійснення остаточного розрахунку виходячи із наведених положень п. 3.4 Договору, а саме після оформлення у встановленому порядку належно складених актів приймання-передачі газу з дотриманням встановлених строків.

Відповідно до вищезазначеного, позовні вимоги по даній справі не підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

З вищевикладеного вбачається, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи,

Колегія суддів звертає увагу на те, що резолютивна частина рішення крім вирішення питання про задоволення позовних вимог та стягнення грошових коштів містить пункт про прийняття заяви ТОВ "ГК "Газовий альянс" від 08.04.2015 року №13 про збільшення позовних вимог. При цьому відповідач в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати у повному обсязі.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що господарським судом першої інстанції не було допущено порушень при прийнятті заяви ТОВ "ГК "Газовий альянс" від 08.04.2015 року №13 про збільшення позовних вимог, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення і цій частині та задоволення апеляційної скарги в цій частині не вбачається.

Таким чином, рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 року підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 та пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій має бути, зокрема, зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат колегія суддів керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення та рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 року залишити без змін в частині прийняття заяви ТОВ "ГК "Газовий альянс" від 08.04.2015 року №13 про збільшення позовних вимог.

Апеляційну скаргу в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс» 29796623 грн. 16 коп. основного боргу, 1931474 грн. 26 коп. пені, 15453313 грн. 24 коп. інфляційних, 1393502 грн. 35 коп. річних. задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2015 року скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Газовий альянс» 29796623 грн. 16 коп. основного боргу, 1931474 грн. 26 коп. пені, 15453313 грн. 24 коп. інфляційних, 1393502 грн. 35 коп. річних. та постановити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" (вул. Леніна, буд. 48, м. Миронівка, Миронівський район, Київська область, 08800; ідентифікаційний код 37147753) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022; ідентифікаційний код 00131819) витати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 73080,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" (вул. Леніна, буд. 48, м. Миронівка, Миронівський район, Київська область, 08800; ідентифікаційний код 37147753) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022; ідентифікаційний код 00131819) витати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 36540,00 грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні судові накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 03.06.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Ільїн О.В.