Постанова № 44544721, 03.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа№ 910/11764/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Шевченка Е.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:не з'явився;

відповідача:Печерний С.Л., за довіреністю;

ВДВС:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтового комплексу Держгірпромнагляду України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.04.2015

у справі № 910/11764/14 (головуючий суддя: Марченко О.В.)

за позовом Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтового комплексу Держгірпромнагляду України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 113 563,61 грн.

за скаргою Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтового комплексу Держгірпромнагляду України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, з виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.09.2014

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.08.2014 позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" на користь ДП "Центр сертифікації" 78 075 грн. основної заборгованості та 1 561,50 грн. судового збору.

10.10.2014 на виконання вказаного рішення видано наказ.

17.02.2015 та 02.03.2015 від ДП "Центр сертифікації" надійшли скарги на дії державного виконавця Диких О.О. (далі - державний виконавець) відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС).

Ухвалами господарського суду міста Києва від 18.02.2015 та від 05.03.2015 вказані скарги залишено без розгляду.

23.03.2015 ДП "Центр сертифікації" втретє подано скаргу на дії державного виконавця ВДВС (далі - Скарга), мотивовану тим, що виконавче провадження відкрите на підставі наказу господарського суду міста Києва від 10.10.2014 у справі №910/11764/14, 19.12.2014 на підставі постанови державного виконавця ВДВС було зупинено, так-як згідно з випискою з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", ПАТ "Укртрансгаз" внесено до зазначеного реєстру 28.11.2005 на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.11.2005 № 568.

З огляду на зазначене, позивач просив суд визнати дії державного виконавця ВДВС з винесення постанови про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 10.10.2014 у справі № 910/11764/14 неправомірними та визнати неправомірною й скасувати постанову державного виконавця від 10.10.2014 у справі № 910/11764/14.

20.04.2015 ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 910/11764/14 відмовлено Державному підприємству "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтового комплексу Держгірпромнагляду України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у справі №910/11764/14.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Державне підприємство "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтового комплексу Держгірпромнагляду України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у справі № 910/11764/14 скасувати і прийняти нову, якою задовольнити скаргу Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтового комплексу Держгірпромнагляду України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві у справі №910/11764/14.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтового комплексу Держгірпромнагляду України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у справі №910/11764/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О. суддів: Шевченко Е.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження. Розгляд справи призначено на 03.06.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/11764/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження.

03.06.2015 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив на апеляційну скаргу.

03.06.2015 відповідач, ВДВС в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач, ВДВС повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає можливим, відповідно до ст. 75 ГПК України, здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників відповідача, ВДВС.

03.06.2015 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд ухвалу господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у справі № 910/11764/14 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача із скаргою стало зупинення виконавчого провадження ВП №45416071 на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України «Про затвердження переліку підприємств» від 10.11.2005 р. №586, згідно з яким Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та заборгованість за виконавчим документом виникла у зв'язку з неповними розрахунками за енергоносії.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що місцевий господарський суд встановив, що заборгованість ПАТ "Укртрансгаз" перед стягувачем виникла через неповні розрахунки за енергоносії перед боржником Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - учасником розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", на підставі чого ПАТ "Укртрансгаз" включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не здійснює погашення своєї заборгованості, що виникла до 01.01.2013 (обліковується в ПАТ "Укртрансгаз" станом на 22.01.2015 у сумі 2 079 772 486,95 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків) за надані ПАТ "Укртрансгаз" послуги щодо транспортування енергоносіїв (природного газу), що є заборгованістю, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії в розумінні підпункту 1.4 пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", згідно з якою заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що згідно положень Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», заборгованість що виникла у Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" пов'язана з процесом видобутку енергоносіїв, а відтак підпадає під дію Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

01.08. 2014 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі", яким передбачено, що виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та умови їх виконання для підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на умовах, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", до 1 січня 2016 року.

В преамбулі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі-Закон) зазначено, що він визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Частиною 2 ст. 2 Закону передбачено, що дія Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження відносно підприємства, яке бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону.

Отже, відповідно до положень Закону, його дія поширюється тільки на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності як учасників розрахунків, зазначених у пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії, а не інших стягнень на користь осіб, які не є учасниками розрахунків, визначених цим Законом.

В свою чергу, наказом Міністерства палива та енергетики України № 568 від 10 листопада 2005 р. підтверджується, що сторони виконавчого провадження в установленому порядку внесені до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Колегія суддів відмічає, що зазначена вище правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03 жовтня 2011 року у справі № 6-29цс11.

Згідно вимог п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

З огляду на зазначене, державний виконавець після відкриття виконавчого провадження був зобов'язаний його зупинити та не вчиняти інші виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Враховуючи зазначені вимоги законодавства дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві з винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.12.2014 р. ВП №45416071 є обґрунтованими, а постанова законною.

Колегія суддів відзначає, що перш за все при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом господарського судочинства є виконуваність рішення суду. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення стосовно порушення державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві ЗУ "Про виконавче провадження".

Отже, зазначені висновки місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом правильно застосовані.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у справі № 910/11764/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтового комплексу Держгірпромнагляду України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у справі № 910/11764/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/11764/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Е.О. Шевченко

О.Ф. Синиця