Ухвала суду № 44542632, 25.05.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №4-с/263/51/2015

Справа № 263/1998/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі: головуючого судді Папаценка П.І., при секретарі Домановій І.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі скаргу ОСОБА_1 на неправомірні рішення, дії державного виконавця Крилової Л.Ю. Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції та про вирішення питання про зупинення стягнення, виконавчого провадження, заборону Управлінню Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя здійснювати відрахування із пенсії, повернення боржникові безпідставно стягнутого за виконавчим провадженням, -

В С Т А Н О В И В :

15.05.02.2015 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, просив суд:

- поновити строк на оскарження виконавчих дій та постанов, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем Криловою Л.Ю. Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо : відкриття виконавчого провадження ВП№46994965 (винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП№46994965) від 24.03.2015 року) за наявності обставини, що виключає здійснення виконавчого провадження, за заявою особи, яка не є стягувачем за виконавчим документом; не відправлення боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП№46994965) від 24.03.2015 року не пізніше наступного робочого дня з дня винесення постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення та ненадання боржнику строку для самостійного виконання рішення; винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 25.03.2015 року №В14 та постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 25.03.2015 року №В14 та не відправлення боржникові цих постанов не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення; винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.03.2015 та направлення її до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя; ненадання боржнику постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 25.03.2015 року №В14 та не ознайомлення боржника з ними за його заявою;

- визнати незаконними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№46994965 від 24.03.2015 року, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.03.2015 року, про стягнення виконавчого збору від 25.03.2015 року №В14, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 25.03.2015 року №В14, як такі що прийняті без достатніх правових підстав та всупереч Закону «Про виконавче провадження»;

- вирішити питання про зупинення стягнення та виконавчого провадження (ВП№46994965) від 24.03.2015 року;

- заборонити Управлінню Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя здійснювати відрахування із його пенсії, та перерахування стягнутих коштів : в рахунок виконавчого збору, проведення виконавчих дій та заборгованості;

- вирішити питання про повернення боржникові безпідставно стягнутого за виконавчим провадженням (ВП№46994965), стягнути на його користь стягнутий виконавчий збір у сумі 23,72 грн., витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 6,57 грн., а також 237,70 грн. стягнутих в рахунок заборгованості.

В обґрунтування скарги зазначив, що 19.03.2015 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-22» заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2138,46 грн., інфляційні витрати та 3% річних у розмірі 520,82 грн., а також судовий збір 121,80 грн. 24.03.2015 року на підставі зазначеного судового наказу державний виконавець Крилова Л.Ю. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46994965 за наявності обставини, що виключає здійснення виконавчого провадження, оскільки юридична особа ТОВ «Жилье-22», що звернулася до ДВС із заявою про примусове виконання не є стягувачем та стороною виконавчого провадження, так як в судовому наказі йде мова про стягувача ТОВ «Житло-22». Вказану постанову державний виконавець Крилова Л.Ю. не направила боржнику, не надала йому строку на добровільне виконання, таким чином безпідставно стягнула виконавчий збір і витрати, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій, про що свідчить постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.03.2015 року. Про наявність виконавчого провадження він дізнався тільки 5.05.2015 року, в той же день отримав у Жовтневому відділі Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції копію оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№46994965 від 24.03.20125 року. До теперішнього часу йому не надані постанови про стягнення виконавчого збору та витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не зявився, надав суду заяву про розгляд скарги у його відсутності, представник якого ОСОБА_3 на підставах зазначених у скарзі, наполягав на її задоволенні, крім скасування оскаржуваних постанов, оскільки вони вже скасовані.

Державний виконавець Крилова Л.Ю. Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, оскільки вимоги заявника на теперішній час задоволені шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відмову в прийнятті до провадження судового наказу №263/1998/15ц за обставинами зазначеними заявником. Постанови про стягнення виконавчого збору та витрат, повязаних з організацією, проведенням виконавчих дій у виконавчому провадженню нею не виносились.

Суд, вислухавши представника заявника, державного виконавця, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 19.03.2015 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя виданий судовий наказ №263/1998/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-22» заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2138,46 грн., інфляційні витрати та 3% річних у розмірі 520,82 грн., а також судовий збір 121,80 грн. (а.с.4)

23.03.2015 року представник ТОВ «Жилье-22» звернувся до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції з приводу примусового виконання виконавчого документу, надавши судовий наказ №263/1998/15-ц. (а.с.4 зворотна сторона)

24.03.2015 року на підставі зазначеного судового наказу, за заявою ТОВ «Жилье-22» державний виконавець Крилова Л.Ю. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№46994965. (а.с.5)

Відкриваючи виконавче провадження, державний виконавець не звернула уваги, що назва ТОВ «Жилье-22» в найменуванні юридичної особи, що звернулася до ДВС із заявою про примусове виконання, не збігається із назвою ТОВ «Житло-22» на користь якого видано судовий наказ.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на даний час не зареєстровано юридичної особи з найменуванням ТОМ «Житло-22», натомість існує ТОВ «Жилье-22».

Отже юридична особа, що звернулася до ДВС із заявою про примусове виконання ТОВ «Жилье-22») не є стягувачем у наведеному виконавчому провадженні, оскільки у виконавчому документі стягувачем значиться ТОВ «Житло-22».

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, зокрема якщо він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом (ч.1 ст.25), а зазначення у виконавчому документі повного найменування стягувача (для юридичних осіб) є одною з основних вимог до виконавчого документа (п.3 ч.1 ст. 18), так як гідно чинного законодавства найменування юридичної особи слід наводити відповідно до документів про державну реєстрацію юридичної особи; в разі ж невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження (п.6, ч.1 ст.26) та роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону; за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, державний виконавець також відмовляє у відкритті виконавчого провадження (п.8 ч.1 ст.26). Наведених вимог Закону державний виконавець Крилова Л.Ю. не виконала, за наявності обставини, що виключає здійснення виконавчого провадження, нею відкрите виконавче провадження за заявою особи, яка не є стягувачем за виконавчим документом, тому подібні дії судом визнаються неправомірними.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбаченим цим законом; копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.1 ст.31).

За наявності ж обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів (ч.1 ст.35 Закону)

Очевидно, що надаючи боржникові строк для добровільного виконання, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк. І тільки якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець розпочинає його примусове виконання.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Причому постанова про стягнення виконавчого збору виноситься на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення та надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Щодо постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, то вона виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом. (ч.5 ст.41 Закону)

Враховуючи викладене, Законом передбачаються певні гарантії боржникові для добровільного виконання, а важливою умовою початку примусового виконання рішення є обовязок державного виконавця шляхом отримання повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції пересвідчитися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійсненні ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення та закінчення добровільного строку виконання рішення.

Досліджене в судовому засіданні виконавче провадження свідчить про відсутність у виконавчому провадженні: постанов про стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій; повідомлення про вручення боржнику ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження, а в постанові про відкриття виконавчого провадження - строку для добровільного виконання.

Отже, при здійсненні виконавчих дій на стадії примусового виконання, державним виконавцем Криловою Л.Ю. було порушено ряд вимог Закону :

- не було вжито заходів щодо повідомлення боржника про наявність виконавчого документа, або копія постанови про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого ОСОБА_1 був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом, зокрема правом на добровільне виконання та на відкладення виконавчих дії на максимально можливий строк;

- не було надано боржникові ОСОБА_1 строку на добровільне виконання, підтвердженням чого є відсутність в постанові про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2015 даних про встановлення боржникові строку на добровільне виконання;

Підтвердженням наведеному є то, що 25.03.2015, тобто на наступний день після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2015, державний виконавець Крилова Л.Ю. винесла Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку супровідним листом того ж дня надіслала для виконання до Управління Пенсійного Фонду в Жовтневому районі м.Маріуполя. За цією постановою на теперішній час з пенсії заявника стягнуто виконавчий збір у сумі 23,72 грн., витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 6,57 грн., а також 237,70 грн. стягнутих в рахунок заборгованості.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що подібні дії державного виконавця Крилової Л.Ю. є неправомірними щодо не відправлення боржникові ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження, ненадання йому строку для самостійного виконання рішення та винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46994965 та направлення її на виконання до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя, оскільки постанова від 25.03.2015 року є наслідком неправомірних дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження ВП №46994965.

Наслідком неправомірності дій державного виконавця Крилової Л.Ю. є визнання судом постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №46994965 від 24.03.2015 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.03.2015 року незаконними.

В подальшому державний виконавець Крилова Л.Ю. постановами від 15.05.2015 року скасувала постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.03.2015 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.03.2015 року (а.с.25), але 18.05.2015 року постановою знов відкрила виконавче провадження, встановивши до 25.05.2015 року строк добровільного виконання. (а.с.26)

На наведеними вже обставинами дії державного виконавця щодо повторного відкриття виконавчого провадження є неправомірними, а зама постанова є незаконною.

Постановою начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 18.05.2015 року скасовано постанову державного виконавця Крилової Л.Ю. від 18.05.2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП №46994965. (а.с.26 зворотна сторона)

Крім того постановою державного виконавця Крилової Л.Ю. від 18.05.2015 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа - судового наказу №263/1998/15ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-22» заборгованості у розмірі 2781,08 грн. (а.с.27)

Отже на теперішній час у суду відсутні підстави для скасування постанов про відкриття виконавчого провадження ВП№46994965 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.03.2015 року, оскільки постанови вже скасовані.

З наведених підстав у суду відсутні підстави для зупинення стягнення та виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-22» заборгованості у розмірі 2781,08 грн., оскільки виконавче провадження ВП №46994965 на теперішній час не існує, внаслідок відмови в прийнятті до виконання виконавчого документу.

Стосовно питань зазначених заявником у скарзі відносно:

- визнання неправомірними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо: винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 25.03.2015 року №В14 та постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 25.03.2015 року №В14, не відправлення та ненадання боржникові цих постанов ;

- визнання незаконними та скасувати постанови про стягнення виконавчого збору від 25.03.2015 року №В14, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 25.03.2015 року №В14;

- заборони Управлінню Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя здійснювати відрахування із його пенсії, та перерахування стягнутих коштів : в рахунок виконавчого збору, проведення виконавчих дій та заборгованості;

- вирішення питання про повернення боржникові безпідставно стягнутого за виконавчим провадженням (ВП№46994965) виконавчого збору у сумі 23,72 грн., витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 6,57 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014 року, справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів, у разі подання такої скарги в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України.

У пункті6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» надано розяснення, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобовязує боржника вчинити певні дії та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку. Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, яка не виконана самостійно боржником, є підставою для її примусового виконання.

В цьому ж пункті постанови пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» з посиланням на пункт7 частини другої статті17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначається, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Також зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

За ст.387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу про відмову в задоволені скарги, або визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця задовольнити вимоги заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Стосовно зазначених вимог заявником ОСОБА_1 скарга подана в порядку цивільного судочинства, але їх вирішення належать до компетенції адміністративних судів, тому суд відмовляє в задоволені іншої частини скарги, не внаслідок їх необґрунтованості, а за наявності підстав для закриття провадження у справі в цій частині.

Щодо поновлення заявнику ОСОБА_1 строк на оскарження виконавчих дій та постанов, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем Криловою Л.Ю. судом враховується наступне.

Право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (абзац2 частини першої статті385 ЦПК).

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина третя статті385 ЦПК).

Як, вже було зазначено 5.05.2015 року заявник ОСОБА_1 дізнався про неправомірні дії державного виконавця Крилової Л.Ю. та отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46994965, що не спростовано державним виконавцем, зі скаргою до суду звернувся 15.05.2015 року, тобто у визначений десятиденний строк, тому немає підстав для його поновлення.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.10,11,210,386-388 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні рішення, дії державного виконавця Крилової Л.Ю. Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції та про вирішення питання про зупинення стягнення, виконавчого провадження, заборону Управлінню Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя здійснювати відрахування із пенсії, повернення боржникові безпідставно стягнутого за виконавчим провадженням задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Крилової Л.Ю. Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції щодо: відкриття виконавчого провадження ВП №46994965 винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №46994965 від 24.03.2015 року; не відправлення боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження; винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46994965 та направлення її на виконання до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя.

Визнати незаконними постанови державного виконавця Крилової Л.Ю. Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №46994965 від 24.03.2015 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46994965, за судовим наказом №263/1998/15-ц, виданим 19.03.2015 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-22» заборгованості у розмірі 2781,08 грн.

В іншій частині скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : П.І. Папаценко