Ухвала суду № 44542010, 02.06.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/4302/15-ц Провадження № 22-ц/772/1757/2015Головуючий в суді першої інстанції Венгрин О.О.Категорія 27Доповідач Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Міхасішина І.В.

Суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.

При секретарі: Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Фірми «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року про закриття провадження у справі в частині позову Фірми «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, фізична особа підприємець ОСОБА_3, про визнання недійсними договору іпотеки від 30.08.2007 року та договору про внесення змін до договору іпотеки від 29.01.2009 року, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ , ОСОБА_2, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - ФОП ОСОБА_3, в якому просив в рахунок погашення заборгованості ФОП ОСОБА_3 за кредитним договором №08/07-099 від. 30.08. 2007 року в розмірі 183275, 56 дол. США , що еквівалентно 2 890 475, 51 грн. звернути стягнення на земельну ділянку, площею 0, 1636 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належну на праві власності ОСОБА_2

10 квітня 2015 року Фірма «ІВО+КГ» у формі ТОВ звернулася із зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ФОП -ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки від 30.08.2007 року та договору про внесення змін до договору іпотеки від 29.01.2009 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2015 року зустрічний позов Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ об'єднано в одне провадження із позовом ПАТ КБ «ПриватБанк».

06 травня 2015 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі в частині зустрічного позову та скасування заходів забезпечення зустрічного позову, вжиті ухвалами суду від 17.04.2015 року та від 20.04.2015 року , посилаючись на те, що сторонами оспорюваних договору іпотеки від 30.08.2007 року та договору про внесення змін до договору іпотеки від 29.01.2009 року є юридичні особи, правовідносини , які склалися між сторонами є господарськими, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року клопотання задоволено.

Закрито провадження у справі в частині позову Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ до ПАТ КБ «ПриватБанк» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 про визнання недійсними договору іпотеки від 30.08.2007 року та договору про внесення змін до договору іпотеки від 29.01.2009 року.

Роз'яснено Фірмі «ІВО+КГ» у формі ТОВ, що розгляд спору відноситься до юрисдикції господарського суду.

Скасовано забезпечення позову у виді арешту нерухомого майна і заборони вчиняти дії щодо його реєстрації - цілої частки магазину з прибудовами, загальною площею 194, 6 кв.м., що складається з тамбура, площею 2,9 кв.м. , кімнати чергового, площею 2,8 кв.м., торговельного залу, площею 115,6 кв.м., бухгалтерії, площею 4,9 кв.м, вбиральні, площею 1,5 кв.м., коридору, площею 10, 2 кв.м., складу, площею 19,1 кв.м., складу , площею 13,2 кв.м., підсобного приміщення, площею 3, 3 кв.м., кабінету, площею 21,1 кв.м., яке належало Фірмі «ІВО+КГ» у формі ТОВ, що по АДРЕСА_1 і передано ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно акта державного виконавця про передачу нереалізованого майна від 17.04.2015 року за ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 17.04.2015 року і від 20.04.2015 року.

В апеляційній скарзі Фірма «ІВО+КГ» у формі ТОВ просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судове засідання представник Фірми «ІВО+КГ» у формі ТОВ не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Олішевський Д.А. проти апеляційної скарги заперечив, просив суд її відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що 30.08.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №08/07-099.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30.08.2007 року між

Фірмою «ІВО+КГ» у формі ТОВ та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки нерухомого майна - цілої частки магазину з прибудовами, загальною площею 194, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належного Фірмі «ІВО+КГ» у формі ТОВ.

29.01.2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та Фірмою «ІВО+КГ» у формі ТОВ укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, відповідно до якого змінено та доповнено істотні умови договору іпотеки.

Тобто, спірні правовідносини склалися між юридичними особами, які є сторонами кредитного договору та договору іпотеки.

Відповідно до ч 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно з ст.ст. 1, 12 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Як роз'яснено в п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ від 01.03.2013 року №3, суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Таким чином, критерієм розмежування справ цивільної юрисдикції від інших, є зокрема, суб'єктний склад саме сторін у справі, а не інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Роз'яснення щодо підвідомчості справи, у разі залучення до участі в справі фізичної особи - третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору було надано в абз. 3 п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зокрема, позов банку (іншої фінансової установи) до юридичної особи - поручителя із залученням фізичної особи - позичальника як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Виходячи з чого, оскільки сторонами (позивачем та відповідачем) за зустрічним позовом є юридичні особи, із залученням до участі в справі фізичної особи ОСОБА_2 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства не допускається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.2 ст. 206 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд першої інстанції належним чином встановив коло спірних правовідносин та правильно застосував норми процесуального права.

Ухвала суду про закриття провадження у справі в частині зустрічного позову та скасування вжитих заходів забезпечення позову, постановлена з дотриманням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Фірми «ІВО+КГ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ Ю.Б. Войтко

/підпис/ І.М. Стадник

З оригіналом вірно: