Ухвала суду № 44540990, 24.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/4698/14-к Головуючий у 1 інстанції :

Провадження № 11-сс/790/1580/14 Винниченко П.П.

Категорія: про застосування запобіжного Доповідач : Шевченко В.В.

заходу (ст.194 КПК України)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Шевченко В.В.,

суддів - Курила О.М., Меркулової Т.В.,

за участю прокурора - Потапенка І.В.,

при секретарі - Коршун І.О.,

розглянула у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1. - адвоката Кутіна Ігоря Анатолійовича на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 листопада 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 листопада 2014 року задоволено клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУМВС України в Харківській області Дмитрука Б.В.; до підозрюваного ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятору на 60 діб - до 12 год. 03 січня 2015 року, із визначенням застави у розмірі 365400 грн. В ухвалі слідчого судді зазначено про необхідність звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави та в такому випадку на ОСОБА_1. покладені обов*язки : прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду ; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного ОСОБА_1. - адвокат Кутін І.О. та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 05 листопада 2014 року та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов*язання . На думку апелянта, прокурором не доведені обставини, що свідчать про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного більш м*якого запобіжного заходу. Апелянт зазначає, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 14 липня 2014 року, ОСОБА_1. не мав спроб переховуватись від органів досудового розслідування, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та роботи, характеризується позитивно, не спростовує своєї участі у незаконному збройному формуванні, проте змушений був це робити проти волі, під погрозою фізичної розправи, а при першій можливості втік та переховувався від бійців зазначеного формування, що свідчить про його небажання добровільно брати участь у ньому. На думку захисника, зазначені обставини не були враховані слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою із визначенням застави .

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, у відповідності зі ст.214 КПК України, 14 липня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220320000572 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.206 КК України та розпочате досудове розслідування.

В порядку ст.ст.276-278 КПК України, слідчим слідчої групи СУ ГУМВС України в Харківській області Дмитруком Б.В. здійснено повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.206 КК України (а.с.21).

Подане слідчим до суду першої інстанції клопотання про застосування до ОСОБА_1. запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.260 КК України; наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою (а.с.1-2).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.206 КК України ;

2. наявність реальних ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

3. недостатність застосування до ОСОБА_1. більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а саме санкція ч.5 ст.260 КК України передбачає покарання від 10 до 15 років позбавлення волі; дані про особу підозрюваного, та дійшов обґрунтованого висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними ( а.с.31-34). З таким висновком слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, а саме активної участі в діяльності непередбаченого законами України збройного формування, що супроводжувалась вчиненням опору представникам влади із застосуванням автоматичної вогнепальної зброї та спричинила масову гибель людей, руйнування і пошкодження великої кількості адміністративних та приватних будівель, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, кількості доведених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що діяльність незаконних збройних формувань на даний час не припинена, спростовує доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу. Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається захисник, підлягають з'ясуванню під час досудового розслідування та в процесі судового розгляду справи.

Окрім того, прохання апелянта про застосування до ОСОБА_1. запобіжного заходу у вигляді особистого зобов*язання не узгоджується із положеннями ч.5 ст.176 КПК України ( в редакції Закону України №1689-УІІ від 07 жовтня 2014 року), відповідно до якої такий запобіжний захід не може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст.260 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді від 05 листопада 2014 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.

Керуючись ст.ст.404,405, ч.3 ст.407,418,419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1. - адвоката Кутіна Ігоря Анатолійовича залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 листопада 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :