Ухвала суду № 44537308, 04.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4957/15 Справа № 203/5195/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Казак С. Ю. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

за участю секретаря - Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа - ОСОБА_5 про визнання припиненими правовідносин поруки,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року у задоволені позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «Альфа-Банк», третя особа - ОСОБА_5 про визнання припиненими правовідносин поруки - задоволені.

Визнано припиненою поруку ОСОБА_4 за договором поруки №490079558-П від 24 червня 2008 року, укладеним з ЗАТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»).

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ «Альфа-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 11506,44 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та відповідачкою ОСОБА_4 24.06.2008 року було укладено договір поруки, за яким остання поручилась за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі кредитного договору.

Посилаючись на те, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач просив стягнути з ОСОБА_4, як поручителя, заборгованість за кредитним договором, що утворилась станом на 16.07.2014 року, в сумі 850770 грн. 69 коп., з яких: 129565 грн. 08 коп. - заборгованість за кредитом, 53413 грн. 43 коп. - заборгованість по відсотках, 667792 грн. 18 коп. - пеня.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також, як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_5 своїх зобов'язань за кредитним договором від 24.06.2008 року, банк скористався своїм правом, передбаченим п.6.1 кредитного договору та ч.2 ст.1050 ЦК України, звернувшись до суду з позовом про дострокове стягнення кредиту, нарахованих процентів та штрафних санкцій.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14.05.2010 року з позичальника ОСОБА_5 було достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором від 24.06.2008 року в сумі 190564 грн. 41 коп., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 88862 грн. 09 коп., по процентам в сумі 16328 грн. 34 коп. та пеню в сумі 85373 грн. 98 коп.

На виконання вказаного рішення Новозаводським районним судом м.Чернігова було видано виконавчий лист, який банком пред'явлено для примусового виконання до Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

В рамках виконавчого провадження було накладено арешт та описано 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 та останню передано на реалізацію. В зв'язку з тим, що квартиру з торгів реалізовано не було через відсутність заявок покупців, стягувачу державним виконавцем пропонувалось вирішити питання щодо залишення майна, що свідчить про належне виконання боржником вимог виконавчого документу. Проте, банк вказаним правом не скористався та не виявив бажання залишити майно, в зв'язку з чим виконавчий лист було повернуто останньому.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки банк в 2010 році звернуся до третейського суду з вимогою про дострокове стягнення з позичальника ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором від 24.06.2008 року та рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14.05.2010 року, що набрало законної сили та було допущено до примусового виконання, позов банку було задоволено, протягом шести місяців з дня пред'явлення позову до третейського суду банком вимоги до ОСОБА_4, як поручителя не пред'являлись та відповідний позов подано лише в серпні 2014 року, висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 та їх задоволення є такими, що відповідають ч.4 ст.559 ЦК України та порука ОСОБА_4 за договором поруки №490079558-П від 24.06.2008 року, укладеним з ЗАТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування - ПАТ «Альфа-Банк») визнанню припиненою.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір поруки діє до повного виконання позивальником своїх зобов'язань або до 24 червня 2014 р., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст.252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст.251 та ч.2 ст. 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Висновки суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк» та обґрунтованість позову ОСОБА_5 відповідають чинному законодавству, а рішення вимогам ст..ст. 213. 214 ЦПК. Доводами апеляційної скарги правильність рішення суду першої інстанції не спростована, тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: