Ухвала суду № 44537276, 02.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6298/14 Справа № 199/525/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О. Б. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.

суддів - Глущенко Н.Г., Деркач Н.М.,

при секретарі - Бец Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків»

на рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» про стягнення персональної надбавки до заробітної плати за серпень 2013 року, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2014 року задоволено позов ОСОБА_3 до ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» про стягнення персональної надбавки до заробітної плати.

Стягнуто із ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» на користь ОСОБА_3 персональну надбавку до заробітної плати за серпень 2013 року в розмірі 1277,19 грн., а також в дохід держави судовий збір в розмірі 243,6 грн.

Не погодившись із рішенням суду, товариство подало апеляційну скаргу, в якій посилалося на порушення судом норм матеріального права, та відсутності підстав для задоволення позову, оскільки дії уповноваженого органу товариства не порушили трудових прав позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що із 31 серпня 2012 року по теперішній час позивач перебуває у трудових відносинах із відповідачем і працює машиністом крану вальцеливарного цеху, що підтверджується трудовою книжкою та наказом про прийняття на роботу, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно наказу №744-лс від 29.03.2013 «Про зміну системи оплати праці працівникам вальцеливарного цеху» передбачено перевести з 01.04.2013 працівників-відрядників вальцеливарного цеху на погодинну оплату праці.

Відповідно до п. 3 Положення «Про персональні надбавки працівникам підприємства» та п. 3 Положення «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» заробітна плата працівників вальцеливарного цеху складається із оплати по годинній тарифній ставці, оплати по встановленій персональній надбавці з урахуванням коефіцієнта, доплати за шкідливі умови праці, доплати за роботу у вечірній та нічний час, доплати за роботу у святкові та вихідні дні, доплати за роботу надурочно, доплати за виконання роботи відсутнього працівника.

Наказом №1416-лс від 25 липня 2013 року дія Положення про персональні надбавки працівникам підприємства продовжена до 31 серпня 2013 року.

За ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується (ч. 2 ст. 94 КЗпП України).

За ч. 1 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робі

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні компенсаційні виплати (до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Таким чином, суд вважав безпідставними посилання відповідача на те, що надбавки не входять до складу основної заробітної плати; виходячи зі змісту зазначених вище правових норм інші заохочувальні компенсаційні виплати є складовими частинами основної заробітної плати, виплата якої становить обов'язок, а не право роботодавця.

Законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні" та інших актів законодавства України (ст. 7 зазначеного вище Закону).

Як встановлено судом, колективний договір передбачає (п. 3.4) обов'язок роботодавця проводити оплату праці та матеріальне стимулювання працівників підприємства (розміри надбавок, премій, винагород та інших компенсаційних та гарантованих виплат) відповідно до розроблених положень.

Такими положеннями є Положення «Про персональні надбавки працівникам підприємства» (п. 3) та Положення «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» (п. 3.), які передбачають, що заробітна плата працівників вальцеливарного цеху складається з оплати по годинній тарифній ставці, оплати по встановленій персональній надбавці з урахуванням коефіцієнта, доплати за шкідливі умови праці, доплати за роботу у вечірній та нічний час, доплати за роботу у святкові та вихідні дні, доплати за роботу надурочно, доплати за виконання роботи відсутнього працівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Пунктами 8 положення «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» та положення «Про персональні надбавки працівникам підприємства» встановлено, що розмір фактичної надбавки для працівників ВЛЦ за рахунковий місяць здійснюється з урахуванням індивідуального коефіцієнту за місяць, який має бути у діапазоні від 0 до 1. Пунктом 10 зазначених положень встановлено за що працівник може отримати коефіцієнт нижче 1.

Наказом Голови правління ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» №1627-лс від 30 серпня 2013 року встановлено нарахувати працівникам підприємства встановлені надбавки за відпрацьований час у серпні 2013 року та застосувати коефіцієнт згідно даних ООТіЗ.

Позивачу встановлено за серпень 2013 року коефіцієнт 0 за порушення трудової дисципліни. Посилаючись на правомірність дій адміністрації підприємства щодо встановлення за серпень 2013 року коефіцієнту 0 для позивача ОСОБА_3, представник відповідача не надав суду доказів на підтвердження порушення позивачем трудової дисципліні та прийняття з цього приводу наказу або розпорядження, як то передбачено положеннями «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» та «Про персональні надбавки працівникам підприємства».

Відповідно до наказу №819-лс від 09 квітня 2013 року про встановлення ОСОБА_3, персональної надбавки 7,9 та відпрацьованих позивачем у серпні місяці 2013 року годин в кількості 161,67 суд прийшов до висновку про стягнення з ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» на користь ОСОБА_3 персональної надбавки до заробітної плати за серпень 2013 року в розмірі 1277,19 грн. (7,9 х 161,67), а тому позов задовольнив у повному обсязі.

Не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що суд порушив норми матеріального права, а також не врахував обставини у справі, а саме правомірність дій голови правління товариства щодо встановлення позивачу коефіцієнта «0» за серпень 2013 року.

Наказом Голови правління ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» №1627-лс від 30 серпня 2013 року встановлено нарахувати працівникам підприємства встановлені надбавки за відпрацьований час у серпні 2013 року та застосувати коефіцієнт згідно даних ООТіЗ.

Позивачу встановлено за серпень 2013 року коефіцієнт «0» за порушення трудової дисципліни, але в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про порушення позивачем трудової дисципліни, та прийняття із цього приводу наказу або розпорядження, що передбачено положеннями «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» та «Про персональні надбавки працівникам підприємства».

Відповідно до наказу №819-лс від 09 квітня 2013 року ОСОБА_3 встановлена персональна надбавка 7,9 за відпрацьовані позивачем у серпні місяці 2013 року годин в кількості 161,67 (а.с.34,36).

А тому наявні підстави для стягнення із ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» на користь ОСОБА_3 персональної надбавки до заробітної плати за серпень 2013 року в розмірі 1277,19 грн., відповідно до вимог ст.ст. 94,97 КЗпП України, ст.ст. 1,2 Закону України «Про оплату праці», а також із врахуванням умов положення «Про оплату праці працівників вальцеливарного цеху» та «Про персональні надбавки працівникам підприємства»..

Таким чином, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» відхилити.

Рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів із моменту проголошення.

Судді: