Ухвала суду № 44537207, 11.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/163/15 Справа № 201/1398/15-к Слідчий суддя - Брага А.В. Суддя-доповідач - Риб'янець С.А. Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м.Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Судді-доповідача Риб'янця С.А.,

суддів Чернусь К.П., Алькової С.М.,

секретаря Зичкової К.О.,

за участю:

прокурора Лозовського К.І.,

захисників ОСОБА_1 ,

слідчого Олійника О.Д.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 лютого 2015 року про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт. Щорськ, Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого на посаді директора ТОВ «Агроперспектива», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 лютого 2015 року було задоволено клопотання слідчого ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олійника О.Д., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Лозовським К.І. про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області до 24 березня 2015 року. Встановлено, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок НОМЕР_1, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави у розмірі 200 970 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти. У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти, зобов'язано його прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого чи прокурора; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду; повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання. Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_2, що у разі нез'явлення його за викликом до покладених на нього обов'язків, застава звертається у дохід держави.

Ухвала мотивована тим, що протягом п'яти днів з моменту обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, останній не виконав вимоги закону щодо внесення або забезпечення внесення іншою фізичною чи юридичною особою коштів на відповідний рахунок та надання документу, що це підтверджує.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2015 року про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 як незаконну та необґрунтовану та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДВС у Дніпропетровській області, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2, і відповідно до ч.3 ст. 194 КПК України зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого державного органу.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які кожен окремо підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, пояснення слідчого, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За вимогами ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно частини першої ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Апеляційним переглядом встановлено, що при застосуванні запобіжного заходу у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого та матеріали кримінального провадження.

Так, 21 лютого 2013 року відомості про вказані кримінальні правопорушення були внесені до ЄРДР за №32013040000000032 за ч. 3 ст. 212, ч.1 ст.366 КК України. При проведенні досудового розслідування ОСОБА_2 неодноразово викликався до слідчого органу для проведення слідчих дій, однак останній за викликом не з'являвся, у зв'язку з чим постановою слідчого від 29.12.2014 року ОСОБА_2 оголошено у розшук.

Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України до підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

23 січня 2015 року місцезнаходження ОСОБА_2 встановлено. В цей же день ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України та за ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 січня 2015 року обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 423864 гривні.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України. Визначений судом розмір застави підозрюваний ОСОБА_2 не вніс.

За таких обставин суд першої інстанції ухвалою від 03 лютого 2015 року змінив підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід з застави на тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 200 970 гривень.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 слідчий суддя об'єктивно взяв до уваги дані про особу підозрюваного.

Доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків у даному кримінальному провадженні, які б виправдовували тримання під вартою ОСОБА_2є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих ризиків,передбачених ст. 177 КПК України підтверджуються наданими матеріалами кримінального провадження, які також були предметом дослідження судом першої інстанції.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, суд обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, характеризуючих даних про особу підозрюваного, наявності у кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип до особистої свободи підозрюваного, обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а в задоволенні вимог апеляційної скарги захисника слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 лютого 2015 року про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: