Рішення № 44537119, 03.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6599/14 Справа № 202/19336/13 Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В.П. Доповідач - Романюк М.М.

Категорія 27

03 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Романюк М. М.

суддів Петренко І.О., Котушенко С.П.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом 07 липня 2012 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 11 липня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № TER0AP00270004, згідно з яким, остання, отримала кредит у розмірі 9 000 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 9,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення 10 липня 2013 року. В забезпечення виконання умов договору, 11 липня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір застави рухомого майна. Крім того, 20 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем ПАТ "Акцент-Банк" укладено договір поруки. У зв'язку з порушенням з боку відповідача ОСОБА_2 умов договору, станом на 25 квітня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 3 078, 21 долар США, що еквівалентно 24 587 грн. 82 коп. На підставі викладеного просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором витребувати та передати в заклад шляхом вилучення позивачу предмету застави автомобіль "DAЕWOO" Lanos TF69Y, 2006 року випуску, який належить ОСОБА_2 та комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Крім того, просить звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобілю позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь яким способом з іншою особою - покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва, зі зняттям автомобілю з обліку, а також надання позивачу усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Просить стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача суму у розмірі 10 000 грн.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 30 липня 2012 року позовні вимоги задоволено частково: звернуто стягнення на предмет застави для задоволення грошових вимог в розмірі 24 587 грн. 82 коп.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 30 січня 2013 року заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволена, заочне рішення скасовано.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2013 року у задоволенні заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з його недоведеності.

З даним висновком в повному обсязі погодитися не можна виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11 липня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № TER0AP00270004, згідно з яким, остання, отримала кредит у розмірі 9 000 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 9,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення 10 липня 2013 року. В забезпечення виконання умов договору, 11 липня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір застави рухомого майна. Крім того, 20 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем ПАТ "Акцент-Банк" укладено договір поруки. У зв'язку з порушенням з боку відповідача ОСОБА_2 умов договору, станом на 25 квітня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 3 078, 21 долар США, що еквівалентно 24 587 грн. 82 коп.

Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, право вимоги звернення стягнення на предмет застави заставодержатель набуває у разі настання терміну виконання зобов'язання.

З урахуванням того, що укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 термін виконання договору встановлений 10 липня 2013 року, будь яких даних про зміну цього терміну позивачем суду не надано, а з даним позовом позивач звернувся 07 липня 2012 року, судова колегія дійшла до висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет застави необхідно відмовити, як у передчасно заявлених вимогах.

Крім того, як вбачається з умов укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договору застави, сторони визначили, що заставна вартість предмету застави складає 56 843 грн. Звертаючись з даним позовом до суду позивачем заявлено крім вимоги про звернення стягнення на предмет застави ще і вимога про солідарне стягнення з відповідачів 10 000 грн. В той час, як сума позову складає 24 587 грн. 82 коп. вимога про звернення стягнення на предмет застави не є співмірною сумі заборгованості.

Таким чином, рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави підлягає зміні з підстав обґрунтування відмови у задоволенні зазначених вимог.

Щодо позовних вимог про стягнення суми заборгованості у розмірі 10 000 грн. солідарно з відповідачів.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1, 2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З урахуванням того, що відповідачем ОСОБА_2 порушено умови договору і станом на 25 квітня 2012 року існує заборгованість у розмірі 3 078,21 долар США, що еквівалентно 24 587 грн. 82 коп., та складається з: 2 403,39 долар США заборгованість за кредитом; 531,35 долар США заборгованість по процентам за користування кредитом; 33,74 долар США заборгованість по комісії за користування кредитом та 109,53 долар США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а відповідно умов договору поруки поручитель відповідає в межах 10 000 грн., судова колегія дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові щодо солідарного стягнення суми заборгованості в розмірі 10 000 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення зазначених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо передання в заклад предмету застави, звернення стягнення на предмет застави - змінити з підстав обґрунтування відмови у задоволенні позову в цій частині.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 грудня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення солідарно з публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_2 суми у розмірі 10 000 грн. - скасувати і позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Стягнути солідарно з публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" та ОСОБА_2 на користь товариства комерційний банк "Приватбанк" суму у розмірі 10 000 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.М.Романюк

Судді: С.П.Котушенко

І.О.Петренко