Рішення № 44528116, 02.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №275/107/15-ц Головуючий у 1-й інст. Грищенко М. В.

Категорія 27 Доповідач Павицька Т. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Миніч Т.І. Трояновської Г.С.,

при секретарі судового

засідання Ковальській Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційно скарго публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ПАТ «ПриватБанк» звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 28 березня 2008 року між банком і ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом на строк до 28 березня 2018 року. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на 09 лтого 2015 року в нього перед банком утворилась заборгованість у розмірі 170567,03 доларів США, що складається з: 45267, 37 доларів США заборгованості за кредитом, 27783,12 доларів США заборгованості за процентами, 87379,56 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, 2005,20 доларів США заборгованості з комісії за користуванням кредитом 10,02 доларів США штрафу (фіксована частина), 8121,76 доларів США (процентна складова), яку ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути на його користь із відповідача, а також судові витрати.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 104880,83 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 45267, 37 доларів США, заборгованість по відсоткам - 27783,12 доларів США, заборгованості з комісії за користуванням кредитом - 2005,20 доларів США, пені - 21623,36 доларів США, штрафу (фіксована частина) - 10,02 доларів США, штрафу (процентна складова) - 8121,76 доларів США. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду в частині застосування до пені позовної давності в один рік, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнитии позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 березня 2008 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ZRCWGA00004304 на строк до 27 березня 2018 року, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 50 000 доларів США, а позичальник зобов'язаний був сплачувати грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов договору.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов договору станом на 09 лютого 2015 року утворилась заборгованість в загальній сумі 170 567, 03 доларів США., яка складається з: заборгованості за кредитом - 45 267, 37 доларів США, заборгованості по процентах за користування кредитом - 27 783, 12 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 87 379,56 доларів США, а також штрафу (фіксована частина) - 10,02 доларів США, штрафу (процентна складова) - 8 121,76 доларів США.

Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст.267 ЦК України ).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пунктом 5.5 умов договору передбачено, що терміни позовної давності до вимог про стягнення кредиту, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонами встановлені тривалістю в п'ять років, що відповідає вимогам ч. 1 ст.259 ЦК України .

За таких обставин висновок суду про стягнення пені за один рік не відповідає вимогам закону та установленим під час розгляду справи обставинам.

Крім того, згідно ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" порядок виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, тобто поряд зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за користуванням кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією.

Таким чином вказані положення можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені, штрафу.

Між тим, суд першої інстанції стягнув з відповідача пеню, комісію та штраф в іноземній валюті.

Право на стягнення пені в банку виникло в лютому 2010 року, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 26 лютого 2015 року. Позивач просив стягнути із ОСОБА_2 пеню в сумі 87 379,56 доларів США в межах 5-річного строку.

Зі змісту ст.551 ЦК України - предметом неустойки може бути грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В пункті 27 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-126цс13, яка в силу вимог ч. 1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Встановлено, що розмір основної заборгованості становить 45 267, 37 доларів США, а розмір пені становить 87 379,56 доларів США, що еквівалентно 2 180 120 грн. 02 коп., що значно перевищує розмір основної заборгованості.

Оскільки розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання (разом із заборгованістю по відсоткам), колегія суддів враховуючи вимоги ст.551 ЦК України зменшує розмір пені з 2 180 120 грн. 02 коп. до 1 140 000 грн.

За наведених обставин рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову підлягає скасуванню з ухвалення нового - про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2015 року в частині вирішення позову скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 45267, 37 доларів США заборгованості за кредитом, 27783,12 доларів США заборгованості по відсоткам, 50 029 грн. 74 коп. заборгованості з комісії за користуванням кредитом, 1 140 000 грн. пені, 250 грн. штрафу (фіксована частина), 202 637 грн. 91 коп. штрафу (процентна складова).

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді