Постанова № 44520333, 28.05.2015, Святошинський районний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6836/15-а

пр. № 2-а/759/230/15

28 травня 2015 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Пенсійний фонд України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 28.04.2015 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ГУ ПФ України в м. Києві, третя особа: Пенсійний фонд України в якому просив суд: визнати неправомірними дії ГУ ПФ України в м. Києві щодо невиконання перерахунку та виплати з 01 січня 2014р. розміру пенсійного забезпечення старшому підполковнику; зобов'язати ГУ ПФ України в м. Києві, виконати перерахунок та виплату пенсії підполковнику у відставці починаючи з 01 січня 2014р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до постанови КМУ від 19.09.1999 року № 1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України», та наказу Міністерства оборони України №704 від 08 грудня 1999р. він був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - ДП «Украерорух») із залишенням на військовій службі в Збройних Силах України.

Наказом ДП «Украерорух» від 20.09.2010 року за № 21/о був призначений на посаду згідно із штатним розписом та зарахований до списків особового складу апарату ДП «Украерорух».

20.10.2010 року згідно наказу № 522/о був звільнений з військової служби в запас.

З 20.09.2010 р. позивач перебуває на обліку у відповідача, та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до наказу ДП «Украерорух» від 24.12.2013 року № 713/о «Про підвищення посадових окладів військовослужбовців, відрядженим до Украероруху» з 01.01.2014 року відрядженим до підприємства військовослужбовцям було підвищено посадові оклади.

Копія довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 12.05.2014 р. за № 1.6.40-68 була надана позивачу та повідомлено, що оригінал довідки направлено до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Уповноважений орган Департаменту фінансів Міністерства оборони України, повідомив на звернення позивача проте, що всі довідки, які надійшли від ДП «Украерорух» надіслані військовим комісарам для надання їх за належністю органам Пенсійного Фонду України. Проте, Пенсійний фонд України, листом від 11.04.2014 року повідомило позивача проте, що підстав для перерахунку пенсії немає.

З такими діями позивач не погодився із звернувся до суду з позовом до Пенсійного Фонду України.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 01.12.2014 року, позовні вимоги позивача були задоволені. Визнано неправомірними дії Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку з 01.01.2014 р. розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1. Зобов'язано Пенсійний Фонд України здійснити перерахунок на виплату пенсії ОСОБА_1 згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій № 1.6.40-68 від 12.05.2014 р., наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 16.10.2014 р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року, постанова Святошинського районного суду м. Києва від 01.12.2014 року, була скасована та прийнято рішення про відмову в задоволені вимог позивача, посилаючись на те, що відповідач не здійснює пенсійне забезпечення позивача та не наділений повноваженнями на здійснення перерахунку пенсії, оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Тоді позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 16.04.2015 року за № 7979/12/0-802 відповідач відмовив позивачу у перерахунку раніше призначеної пенсії посилаючись на те, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення КМ України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому вимушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.05.2015р. було відкрито провадження у справі в скороченому порядку.

Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування наданих заперечень сторона відповідача зазначала, що перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців. Оскільки, Кабінетом Міністрів України не було прийнято такого рішення, підстав для перерахунку пенсії позивачу не було. При цьому, позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2008р. з урахуванням грошового забезпечення, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу». Водночас, сторона відповідача зазначила, що Наказ Украероруху від 27 грудня 2012р. №579/о, який не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції, є відомчим наказом, а тому не може бути застосований органами Пенсійного фонду України і не може бути підставою для здійснення перерахунку пенсії.

Третя особа Пенсійний фонд України, також направило до суду письмові поясненнями, якими просив в задоволені позову позивача відмовити та посилався на те, що позивач пропустив шестимісячний термін для звернення до суду.

Суддя, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивача відповідно до постанови КМУ від 19.09.1999 року № 1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України», та наказу Міністерства оборони України №704 від 08 грудня 1999р. було відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - ДП «Украерорух») із залишенням на військовій службі в Збройних Силах України.

Наказом ДП «Украерорух» від 20.09.2010 року за № 21/о був призначений на посаду згідно із штатним розписом та зарахований до списків особового складу апарату ДП «Украерорух».

20.10.2010 року згідно наказу № 522/о був звільнений з військової служби в запас.

З 20.09.2010 р. позивач перебуває на обліку у відповідача, та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач звернувся до відповідача з листом про перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення.

Листом ГУ ПФУ у м. Києві від 16.04.2015 року за № 7979/12/0-802 відмовив позивачу у перерахунку раніше призначеної пенсії посилаючись на те, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення КМ України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців (а.с.13).

Вважаючи таку відмову пенсійного фонду протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом та клопотання про поновлення строку для звернення з адміністративним позовом, з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин (а.с.30-32).

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 р. № 1281 «Про створення об'єднаної цивільно-війскової системи організації повітряного руху України» грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до ДП «Украерорух», здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001р. №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ».

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 р. №104 військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань.

При цьому, грошове забезпечення виплачується, виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особам в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів з військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що позивач отримував грошове забезпечення, виходячи з окладу за посадою, займаною ним в установі, до якої він був відряджений, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 зазначеного Закону.

Як вбачається з наведеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, та з урахуванням внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Водночас пунктом 5 постанови № 1294 від 7 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у відповідних випадках.

Отже, Кабінет Міністрів України постановою № 1294 делегував своє право керівникам державних органів визначати розміри посадових окладів особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, а тому наказ № 579/о, яким підвищено посадові оклади військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», оскільки змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення зазначених осіб.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 квітня 2012 року (№ 21-84а12) та 15,16 січня 2013 року (№№ 21-201а13, 21-416а12 відповідно), 01 липня 2014 року (№21-252а14).

Твердження сторони відповідача, що Наказ ДП «Украерорух» від 27 грудня 2012р. №579/о не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції та є відомчим наказом, а тому не може бути застосований органами Пенсійного фонду України і не може бути підставою для здійснення перерахунку пенсії, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки положення ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпеченні осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вказують на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців, як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.

Крім того, за частинами 1 та 2 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію зазначеного Закону.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 99 КАС України строк на звернення до суду з адміністративним позовом встановлено в шість місяців.

Оскільки позовні вимоги стосуються виплат, право на які у позивача виникло із встановленням відповідного статусу, то строк коли він мав дізнатись про порушення своїх прав наступав з моменту отриманням таких виплат.

Правова необізнаність особи (зокрема, щодо подання позову не Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві) не може бути визнана поважною причиною для пропущення строку звернення до суду, як і підставою для його поновлення, оскільки закони і інші нормативно-правові акти друкуються в періодичних виданнях та є доступними необмеженому колу осіб та сам позивач знав де він перебуває на обліку та отримує пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, враховуючи звернення позивача до суду з даним позовом лише 28.04.2015 року, то позовні вимоги за період з 01.01.2014 року по 28.10.2014 року повинні бути залишені без розгляду у відповідності до приписів ч. 1 ст.100 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних, допустимих доказів та не доведена правомірність своєї бездіяльності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача повністю доведені матеріалами справи, заперечення відповідача по суті позовних вимог є необґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведено та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999р. № 1281 «Про створення об'єднаної цивільно-війскової системи організації повітряного руху України», Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001р. №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ», Постановою Кабінету міністрів України від 7 листопада 2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012р. №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007р. №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 99, 100, 158-163, 183-2, 185-187, 254 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Пенсійний фонд України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії - задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України - протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, з 28 жовтня 2014 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України № 1.6.40-68 від 12.05.2014 року.

Позовні вимоги за період з 01.01.2014 року по 28.10.2014 року, залишити без розгляду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73,08 грн. - відшкодування судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. Ключник