Постанова № 44512186, 17.11.2014, Старобільський районний суд Луганської області

17.11.2014

Справа № 1/431/6/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючої -судді Олійник С.В.,

при секретарі Хорольської І.Ю.,

з участю прокурора Самойленко Т.О.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старобільську Луганської області клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Старобільського районного суду Луганської області від 29.03.2013 року та ухвали апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року,

встановив:

Захисник ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Старобільського районного суду Луганської області від 29.03.2013 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року, посилаючись на те, що пропущено строки касаційного оскарження через напружену ситуацію в Луганській області та проведення антитерористичної операції на сході України.

Свої вимоги мотивує тим, що його підзахисний ОСОБА_1 надіслав йому оскаржувану ухвалу після закінчення строків на касаційне оскарження.

В судове засідання захисник ОСОБА_2 не з'явився, про день час розгляду клопотання своєчасно повідомлений (а.с. 143 Том 13) і неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задоволити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначив, що засуджений та його захисник були присутні при розгляді справи та оголошенні рішень суду як в першій так і в апеляційній інстанціях, під час проголошень яких роз'яснюється строк та порядок оскарження вказаних процесуальних рішень, а тому вважає, що не надано суду доказів, які б підтвердили поважність причин пропуску ним передбачених законом строків.

Вироком Старобільського районного суду Луганської області від 29.03.2013 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 ст. 353, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року вирок Старобільського районного суду від 29.03.2013 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 386 КПК України (1960 року) касаційна скарга на вирок суду може бути подана протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили.

Відповідно до ч.4 ст. 386 КПК України (1960 року) строк на касаційне оскарження може бути відновлений у випадках і в порядку передбаченому ст. 353 КПК України (1960 року).

Згідно ч.2 ст. 353 КПК України (1960 року) у разі пропуску строку на касаційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання касаційної скарги, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок про відновлення пропущеного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, захисник ОСОБА_2 не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску ним строків для подання касаційної скарги. Посилання захисника на те, що пропущено строки касаційного оскарження через напружену ситуацію в Луганській області та проведення антитерористичної операції на сході України, що його підзахисний ОСОБА_1 надіслав йому оскаржувану ухвалу після закінчення строків на касаційне оскарження, суд не приймає з огляду на наступне. Старобільський районний суд Луганської області після початку проведення антитерористичної операції, не припиняв свою діяльність и працював в звичайному режимі. Засудженому направлена копія ухвали апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року, одразу після повернення справи до Старобільського районного суду Луганської області, а саме 07.02.2014 року (а.с. 27 т. 12), тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Судом також встановлено, що захисник ОСОБА_2, засуджений ОСОБА_1 були присутніми в судовому засіданні при оголошенні оскаржуваної ухали апеляційного суду Луганської області, брали участь у розгляді апеляції, тобто знали про ухвалення судового рішення.

Крім того, ОСОБА_1 звертався до суду про ознайомлення з матеріалами справи, він ознайомився зі справою, касаційну скаргу не подавав.

Захисник ОСОБА_2 до суду з клопотанням про надання копії ухвали апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року для оскарження не звертався. Тому посилання, що копію ухвали йому направив ОСОБА_1 тільки 30.04.2014 року, а тому пропущено строки на оскарження, суд не приймає, оскільки мав право звернутися до суду з клопотанням про надання копії судового рішення відповідно до вимог розділу 13 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, затвердженої наказом ДСА України від 17.12.20013 року.

Засуджений ОСОБА_1, який підтримав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та просив поновити строки оскарження з поважних причин, вказуючи, що матеріали справи на ознайомлення йому були надані тільки у в квітні 2014 року, а в березні його було етаповано до м. Харкова, у зв'язку з чим він невчасно направив копію ухвали захиснику, а тому ним пропущено строк на касаційне оскарження.

Поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень можуть бути визнані обставини, які об'єктивно перешкодили учаснику процесу вчасно подати касаційну скаргу.

Захисником подана касаційна скарга тільки 23 липня 2014 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку на касаційне оскарження, визначеного ч. 2 ст. 386 КПК України (1960 року) без будь-яких поважних причин.

Отже, враховуючи, що засуджений був ознайомлений з матеріалами справи після проголошення вироку, він мав змогу подати касаційну скаргу в межах визначеного законом строку, а у подальшому, у разі необхідності, скористатись правом на доповнення касаційної скарги, визначеним ст. 390 КПК України (1960 року).

На думку суду, ті обставини, що ОСОБА_1 було етаповано зі слідчого ізолятора до виправної установи не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки в обох випадках він мав можливість подати скаргу через адміністрацію місця попереднього ув'язнення.

Таким чином, обґрунтування захисника ОСОБА_2 поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження є безпідставними та не відповідають матеріалам справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних перешкод для реалізації права на касаційне оскарження судового рішення протягом строку, встановленого КПК України (1960 року).

Керуючись ст. ст.353, ч.4 ст.386 КПК України (в редакції 1960 року), суд -

постановив:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Старобільського суду Луганської області від 29.03.2013 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 7 діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії постанови.

Суддя С.В. Олійник