Ухвала суду № 44505847, 28.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року м. Київ К/800/55681/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Шведа Е.Ю.,провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная компанія» товариство з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство «Украінская Восточная Рибная компанія» товариство з обмеженою відповідальністю (далі - СП ТОВ «Украінская Восточная Рибная компанія») пред'явила позов до Харківської митниці Міндоходів про

скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000059/2 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/000060/2 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/000061/2 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/000062/2 від 05 грудня 2013 року, № 807010001/2013/000063/2 від 05 грудня 2013 року, № 807010001/2013/000064/2 від 05 грудня 2013 року;

скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00064 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/00065 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/00066 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/00067 від 05 грудня 2013 року, № 807010001/2013/00068 від 05 грудня 2013 року, № 807010001/2013/00069 від 05 грудня 2013 року;

стягнення з Державного бюджету України на користь СП ТОВ «Украінская Восточная Рибная Компанія» надмірно сплачені 25271,76 грн. податку на додану вартість та 6017,10 грн. мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Харківська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Судами встановлено, що 20 січня 2005 року між позивачем та Акціонерним товариством «КАЯКС ФИШЕКСПОРТ» (AS «KAJAX FISHEXPORT», Естонія) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки рибної продукції № 20/01.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2., 3.1. вказаного контракту ціна на партію товару, найменування товару і умови поставки відображаються у рахунку (інвойсі) та/або специфікації, поставка здійснюється автомобільним або залізничним транспортом, а покупець оплачує товар протягом 10 днів з моменту його митного оформлення в Україні.

Згідно пункту 4.1. контракту товар упакований у картонні короба, тара не повертається, включена у вартість продукції.

На митну територію України згідно митних декларацій № 807010001/2013/808578, №807010001/2013/808585, №807010001/2013/808599, №807010001/2013/808619, №807010001/2013/808618, №807010001/2013/808620 було ввезено шість партій товару, а саме «кілька балтійська морожена, ціла, з головою з хвостом…, в картонних коробах по 33 кг, виробник AS «KAJAX FISHEXPORT».

Митна вартість товару у кожній митній декларації була визначена на рівні 120741,41 грн. та включала в себе вартість товару за 19800 кг, що дорівнює 111741,41 грн., вартість поставки кожної партії 9000 грн..

В підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом до митних декларацій було додано: рахунок-фактуру про надання послуг перевезення товару; рахунок - фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); договір (контракт) про перевезення; копія митної декларації країни відправлення.

Митним органом у митному оформленні вказаних партій було відмовлено в зв'язку із чим були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000059/2 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/000060/2 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/000061/2 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/000062/2 від 05 грудня 2013 року, № 807010001/2013/000063/2 від 05 грудня 2013 року, № 807010001/2013/000064/2 від 05 грудня 2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00064 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/00065 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/00066 від 04 грудня 2013 року, № 807010001/2013/00067 від 05 грудня 2013 року, № 807010001/2013/00068 від 05 грудня 2013 року, № 807010001/2013/00069 від 05 грудня 2013 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, зазначив, що позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, які давали можливість встановити дійсну вартість товару за ціною угоди, а тому рішення митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправним та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції із цими висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України), передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

Частинами 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про «а» право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; «б» право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларанту. Митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що подані позивачем до митного органу документи повністю підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, а сумніви митного органу щодо правильності її визначення є необргунтованими.

Суди першої та апеляційної інстанції повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та прийшли до вірного висновку про неправомірність рішення Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 100250001/2014/000065/2 від 11 березня 2014 року.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: