Ухвала суду № 44505655, 28.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року м. Київ К/800/58436/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014

у справі № 818/2053/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Роменський завод «Тракторозапчастина»

до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області,

Головного управляння Державної казначейської служби України в Сумській області

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Роменський завод «Тракторозапчастина» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина») звернулось до суду з позовом до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач 1, Роменська ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області), Головного управляння Державної казначейської служби України в Сумській області (далі по тексту - ГУ ДКС України в Сумській області) про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість га розрахунковий рахунок за січень 20014 року, за результатами якої був складений акт від 14.04.2014 №183/151/00235890, яким встановлено завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2014 року на 750,00 грн.

Невідшкодованою залишилась підтверджена сума бюджетного відшкодування згідно податкової декларації за січень 2014 року у розмірі 399274,00 грн.

19.03.2014 позивачем було подано до відповідача декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року з зазначенням загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, в сумі 602979,00 грн.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2014 року, за результатами якої складено довідку від 14.05.2014 №216/151/00235890, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 602979,00 грн.

18.04.2014 позивачем було подало до відповідача декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року з зазначенням загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, в сумі 272449,00 грн.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2014 року, за результатами якої складено довідку від 12.06.2014 №263/151/00235890, якою підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 272449,00 грн.

На підтвердження реальності здійснення експортних господарських операцій з реалізації продукції власного виробництва (тракторних запчастин) у перевіряємий період, позивач надав копії договорів поставки, платіжних доручень, рахунків, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, вантажно-митних декларацій.

Залишок невідшкодованих сум ПДВ у загальному розмірі 1274701,00 грн. у тому числі за січень 2014 року в сумі 399274,00 грн., за лютий 2014 року в сумі 602979,00 грн., за березень 2014 року в сумі 272449, 00 грн. у встановлені строки включено до можливих обсягів відшкодування, інформацію про які направлено до Головного управління Міндоходів у Сумській області для подальшого погодження у Міністерстві доходів і зборів України.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений ст. 200 ПК України.

Згідно із п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Згідно із п. 200.8 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних).

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Згідно із п. 200.12 ст. 200 ПК України закріплено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно із п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Отже, суди дійшли вірного висновку, що відповідачем було не дотримано обов'язку, передбаченого п. 200.15 ст. 200 ПК України, що фактично позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування за січень, лютий та березень 2014 року на загальну суму 1274701,00 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров